Ухвала суду № 44293802, 12.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 820/1271/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу "Харківскій санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2015р. по справі № 820/1271/15

за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

до Комунального закладу "Харківскій санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням подальших уточнень просив - визнати протиправним дії Комунального закладу "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради щодо відмови у наданні інформації на його запит за № 4 від 14.01.2015 року; зобов'язати Комунальний заклад "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради вирішити його інформаційний запит за № 4 від 14.01.2015 року в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 року вищезазначений позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до Комунального закладу "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради з інформаційним запитом № 4 від 14.01.2015 року про надання публічної інформації, а саме: з якими суб'єктами господарювання відповідач укладав угоди на постачання продуктів харчування та продовольчої сировини на 2015 рік, а також які продукти харчування та за якими цінами за одиницю товару закуповує установа на 2015 рік; надати завірені належним чином копії договорів на закупівлю продуктів харчування та продовольчої сировини на 2015 рік з додатками до них; надати інформацію про те, що саме стало підставою для укладення договорів на постачання продуктів харчування та продовольчої сировини саме з тими суб'єктами господарювання, з якими вказані договори були укладені;надати інформацію, що саме стало обґрунтуванням для укладення договорів на постачання продуктів харчування та продовольчої сировини саме за тими цінами за одиницю товару, які були визначені в укладених між відповідачем та суб'єктами господарювання договорах про постачання продуктів харчування.

Листом № 37 від 19.01.2015 року відповідач у задоволенні вище вказаного питання відмовив, з посиланням на те що вказані вище питання не є публічною інформацією, а тому не підпадають під дію Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно обмежено доступ позивача до інформації, що є відкритою, оскільки вона не віднесена до жодного з видів інформації з обмеженим доступом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 3 Закону, однією з гарантій забезпечення права на доступ до публічної інформації є обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно сттатті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до публічної інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Статтею 13 Закону до розпорядників інформації, зокрема віднесено: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

Із урахуванням вищевикладеного, навчальні заклади є розпорядниками інформації відповідно до Закону, лише якщо їм було делеговано владні повноваження або якщо вони отримують бюджетне фінансування. У такому разі вони є розпорядниками в частині інформації щодо використання бюджетних коштів або стосовно виконання делегованих обов'язків.

Як встановлено судовим розглядом, відповідач є юридичною особою, що фінансується, в тому числі, з бюджету, та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону є розпорядником інформації щодо використання бюджетних коштів.

Згідно ст. 14 Закону, розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, запит позивача стосувався інформації про використання бюджетних коштів, а саме: які та з ким відповідач уклав угоди на поставку продуктів харчування на 2015 рік, за якими цінами закуповує вказані продукти харчування, що стало підставою для укладення договорів на постачання продуктів харчування саме з цими постачальниками та саме за цими цінами, а також надання копій укладених договорів.

Колегія суддів зазначає, що розпорядженням бюджетними коштами є взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету з огляду на положення п. 47 ч. 1 ст. 2 БК України.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування укладення договору, придбання товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Також, відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, який є юридичною особою та розпорядником інформації, неправомірно обмежено доступ позивача до інформації, що є відкритою, оскільки вона не віднесена до жодного з видів інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального закладу "Харківскій санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2015р. по справі № 820/1271/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Русанова В.Б. Курило Л.В.