УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2015 р.
Справа № 2134-1/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Качмара В.Я.,
суддів – Багрія В.М., Курильця А.Р.,
за участі секретаря – Ратушної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковосервіс» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковосервіс» до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов’язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
В червні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковосервіс» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 №0000381742 та зобов’язати відповідача замінити акт від 14.02.2012 №341/17-318/19105121 про результати планової документальної перевірки ТОВ з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, оформлення трудових відносин з найманими працівниками за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 на довідку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року в справі №2а-0770/1797/12 заявлений адміністративний позов було залишено без руху у зв’язку із несплатою ТОВ в належному розмірі судового збору за подання такого позову.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржило ТОВ, яке покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Залишаючи без руху позовну заяву у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява не відповідає ч.1 та ч.3 ст.106 КАС України, зокрема не сплачено судовий збір, позовна заява не містить відомостей про номер засобу зв’язку та електронної пошти сторін чи відомостей про їх відсутність, а тому відповідно до ч.1 ст.108 КАС України вона підлягає залишенню без руху.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
Відповідно до ст.104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Статтею 106 КАС України визначено вимоги до позовної заяви відповідно до ч.1 якої, у позовній заяві зазначають: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частиною третьою ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимог, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків коли його не належить сплачувати.
Із врахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання вимог ст.106 КАС України до позовної заяви є обов'язковим.
Щодо невідповідності позовної заяви ТОВ ч.1 ст.106 КАС України, то апелянт в цій частині не наводить жодних доводів неправомірності оскаржуваної ухвали суду про залишення такої без руху.
Більше того, із змісту пунктів 2 та 3 ч.1 ст.106 КАС України дійсно вбачається, що позивачем не було зазначено відповідної інформації із наведеного у них переліку.
Щодо правомірності обчислення судом першої інстанції судового збору за подання позовної заяви, слід зазначити наступне.
Так, згідно із ч.2 ст.87 КАС України (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про судовий збір», які набрали чинності з 01.11.2011 року) (далі – Закон №3674-VI) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, а немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Відтак, із позовної заяви вбачається, що така носить майновий характер, а тому розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви судом першої інстанції розрахований вірно, із врахуванням уже сплаченого позивачем.
Документ про сплату судового збору у належному розмірі або докази про наявність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору до позовної заяви ТОВ долучено не було.
Згідно з ст.108 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин відповідно до ст.108 КАС України, позовна заява ТОВ правомірно була залишена без руху із наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Більше того, як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконано вимоги оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без жодних заперечень, а відтак визнано її обґрунтованість. Підставою для її оскарження в апеляційному порядку фактично стала постанова суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви ТОВ - без руху у відповідності до ст.108 КАС України.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного питання правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковосервіс» залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя В.М. Багрій
Суддя А.Р. Курилець
Судове рішення № 44293591, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-0770/1797/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: