Постанова № 44293419, 20.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/4039/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Плахотнюк К.Г. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Авраменко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, третя особо Публічне акціонерне товариство «Київський завод «Аналітприлад» про зобов'язання призначити пільгову пенсію,

В С Т А Н ОВ И В:

У березні 2014 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва призначити ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах за Списком №2, який затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва виплатити ОСОБА_3 пенсію не отриману з 22 січня 2014 року.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року позовні вимоги - залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 20 вересня 1979 року по 31 березня 1994 року позивач - ОСОБА_3 працював на Київському заводі «Аналітприлад» на посаді шліфувальника сухим способом, що підтверджено відповідними записами у трудовій книжці (а.с.8).

Зазначена професія передбачена Списком №2 розділу XV «Металообробка», підрозділу 10-А, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.

21 січня 2014 року ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» видав позивачу довідку №3к для оформлення пільгової пенсії, у якій зазначено, що ОСОБА_3 працював повний робочий день в інструментальному цеху Київського заводу «Аналітприлад», і за період роботи з 20 вересня 1979 року по 31 березня 1994 року виконував шліфувальні роботи по металу сухим способом за професією шліфувальник сухим способом, що передбачена Списком №2 розділу ХV підрозділу 10а Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року №1173. За період з 15 січня 1980 року по 21 серпня 1992 року та в період дії статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заробив необхідний стаж для призначення пільгової пенсії (а.с. 13).

22 січня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

17 лютого 2014 року УПФ України в Голосіївському районі м. Києва надіслали позивачу повідомлення про відмову в призначенні пільгової пенсії за Списком № 2, оскільки згідно акту зустрічної перевірки не вбачається наявність первинних документів, які могли б підтвердити пільгові умови праці, а також відсутня підстава зміни посади через 12 років після зарахування на роботу.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_3 працював на Київському заводі «Аналітприлад» на посаді шліфувальника сухим способом з 20 вересня 1979 року по 31 березня 1994 року, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці (а.с.8).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Позивач народився 10 січня 1959 року, на час звернення до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва для призначення пенсії досяг віку - 55 років.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, 20 вересня 1979 року прийнятий на роботу в інструментальний цех учнем шліфувальника (зайнятого на шліфуванні абразивними кругами сухим способом) - наказ №238-к від 20 вересня 1979 року; з 15 січня1980 року проходив навчання на Київському заводі «Радіоприбор» і за рішенням кваліфікаційної комісії від 15 січня 1980 року присвоєно кваліфікацію шліфувальника 2 розряду ( - наказ №58-кр від 28 січня 1980 року; 09 серпня 1985 року присвоєно 3 розряд шліфувальника інструментального цеху - наказ №242-к від 15 серпня1985 року; 21 травня 1990 року присвоєно 4 розряд шліфувальника сухої шліфовки в інструментальний цех - наказ №148к від 22 травня 1990 року; 15 січня 1980 року уточнено професію шліфувальника сухим способом - наказ №58к від 26 лютого 1992 року; 31 березня1984 року звільнений з роботи за власним бажанням - наказ №59-к від 31 березня 1994 року. (а.с.8).

За правилами ст. 100 зазначеного вище Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Пункт 8 Наказу Міністерства праці та соціальної політики «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 383 від 18.11.2005 року передбачає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються «Список № 1» і «Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08. 1956 року.

Враховуючи те, що п. 1 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1931 від 06.12.1991 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій, був введений в дію з 01.08.1992 року та те, що він має стаж роботи шліфувальника до 21.08.1992 року - більше 12 років 6 місяців, правила отримання позивачем пенсії за віком на пільгових умовах визначається згідно зі списками, що затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року. У розділі XV «Металообробка», підрозділу 10-А, Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» зазначена професія - шліфувальник сухим способам. Таким чином, робота за професією шліфувальник до 01.08.1992 року є спеціальним стажем для отримання пенсії на пільгових умовах без будь-яких додаткових вимог.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» порядок призначення пенсій визначався Законом СССР «Про державні пенсії», пункти «б» і «д» ст. 9 якого встановлювали, що: чоловіки робітники і службовці на інших роботах з важкими умовами праці - за списком виробництв, цехів, професій і посад, який затверджений Радою Міністрів СРСР мають право на пенсію за віком на пільгових умовах - після 55 років і при стажі роботи не менш 25 років; робітники і службовці, передбачені в п. «а» і «б» цієї статті, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, якщо не менше половини стажу (12 років 6 місяців для Списку № 2), необхідного для призначення ним цієї пенсії, припадає на відповідні роботи, що дають право на пенсію на пільгових умовах (незалежно від місця останньої роботи).

Проте, управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва , просили надати для перевірки: накази по особовому складу (з 15.01.1980 по 31.03.1994 роки), особову картку форми Т-2, особові рахунки (платіжні відомості) на заробітну плату, фотографію робочого місця, посадову інструкцію та документи, що підтверджують характер виконуваних робіт.

За даними акту №17 від 11.02.2014 року Про результати перевірки достовірності видачі довідки, підтверджуючої шкідливі і важкі умови праці, виданої для призначення пенсії громадянину ОСОБА_3, який працював в ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» на посаді шліфувальника сухим способом з 20 вересня 1979 року по 31 березня 1994 року для перевірки було надано: накази за 1979 - 1992 роки; карту форми Т-2 з якої вбачається, що позивач з 20.09.1979 року був прийнятий на посаду в інструментальний цех учнем шліфувальника , відповідно до наказу №238-к від 20.09.1979 року. Був запис від 15.01.1980 року про присвоєння 2 розряду шліфувальника. Відповідно до наказу №242 від 15.08.1985 року гр. позивачу, шліфувальнику 2 розряду інструментального цеху присвоєно 3 розряд шліфувальника. Відповідно до наказу №58-к від 26.02.1992 року по Київському заводі «Аналітприбор» в доповнення до наказу №58-к від 28.01.1980 р. гр.. позивачу присвоєно 2 розряд шліфувальника сухим способом інструментального цеху. Накази прошиті та пронумеровані, зберігаються в архіві ПАТ «Київський завод «Аналітприлад». Інші документи не надані.

Вимоги за віком і стажем щодо призначення пільгової пенсії встановлюються Законом СССР «Про державні пенсії» та постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року. Постанова Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» не висувала вимог щодо місця роботи та характеру роботи шліфувальником. Вимоги суб'єкта владних повноважень про надання уточнюючої довідки про пільговий стаж суперечать положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі її відсутності чи відсутності відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

Як вбачається з матеріалів справи, у довідці №3к від 21 січня 2014 року, вказані усі відомості, наявність яких передбачена законодавством (а.с.13).

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім тих випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою у позовні вимоги задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - задовольнити.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Статтею 202 КАС України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року - задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_3 - неправомірною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва призначити з 22 січня 2014 року ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах за Списком №2, який затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва виплатити ОСОБА_3 пенсію з 22 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 20.05.2015 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.