Постанова № 44293040, 18.05.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р. Справа № 914/4382/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Гнатюк Г. М.,

суддів: Кравчук Н.М.,

Мирутенка О.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів від 25.02.2015р. №914/553-9

на рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015р.

у справі № 914/4382/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз", м.Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Іскра", м. Львів

про усунення перешкод у користуванні майном,

за участю представників:

від позивача: Лозицький С.О. - представник

від відповідача: Гарбузюк Р.О. - представник, Вук У.І. - представник

від третьої особи: Кіт М.С. - представник

03.03.2015р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу Гнатюк Г.М. При цьому, відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, до складу колегії входять судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою суду від 04.03.2015р. зазначена апеляційна скарга призначена до розгляду на 17.03.2015р.

В судовому засіданні 17.03.2015р. було заслухано пояснення представників сторін та оголошено перерву в судовому засіданні до 19.03.2015р.

В судовому засіданні 19.03.2015р. заслухавши пояснення представників, та ознайомившись з письмовими відзивами та додатковими письмовими поясненнями поданими сторонами у справі, суд ухвалив про відкладення розгляду справи на 31.03.2015р.

В судове засідання 31.03.2015р. представники сторін та третьої особи з'явилися та надали суду усні пояснення.

У зв'язку із перебуванням судді Кравчук Н.М. у відпустці, розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року у склад судової колегії для розгляду справи №914/4382/14 внесено зміни, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді Мирутенко О.Л. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 31.03.2015р. розгляд справи відкладено до 08.04.2015р.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Гнатюк Г.М. у відпустці, проведення судового засідання 08.04.2014р. було неможливим, про що у відповідності до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було повідомлено учасників судового процесу.

Ухвалою суду від 14.04.2015р. розгляд справи було призначено на 28.04.2015р. при цьому, у зв'язку із перебуванням судді Якімець Г.Г. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 року у склад судової колегії для розгляду справи №914/4382/14 внесено зміни, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.

За клопотанням третьої особи, ухвалою суду від 28.04.2015р. розгляд справи відкладено до 12.05.2015р.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи в судовому засіданні 12.05.2015р. було оголошено перерву до 14.05.2015р.

Зважаючи на те, що 14.05.2015р. на адресу суду поступили заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" та Публічного акціонерного товариства "Іскра" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Гнатюк Г.М., суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л., в судовому засіданні оголошено перерву до 18.05.2015р.

Ухвалою суду від 18.05.2015р. в задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" та Публічного акціонерного товариства "Іскра" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Гнатюк Г.М., суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л. відмовлено.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступали.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.02.2015р. у справі №914/4382/14 (суддя Коссак С.М.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" та усунено перешкоди у здійсненні права користування газопроводом високого тиску ПАТ "Іскра"-ГРС "Винники", які вчиняються Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", шляхом погодження акту та схеми розмежування ділянок обслуговування між ТзОВ "Спектргаз" та ПАТ "Львівгаз", трубопроводи яких з'єднані між собою, в такій редакції:

АКТ

розмежування ділянок обслуговування між ТзОВ "Спектргаз" та ПАТ "Львівгаз", трубопроводи яких з'єднані між собою (в зоні пролягання газопроводу високого тиску ПАТ "Іскра" - ГРС „Винники")м. Львів

Товариство з обмеженою відповідальністю „Спектргаз" в особі директора Несторака Р.С., який діє на підставі Статуту, та

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Львівгаз" в особі голови правління Зленка В.В., який діє на підставі Статуту,

цим актом встановили:

Газопроводи, що підлягають обслуговуванню:

ТзОВ „Спектргаз" - зовнішній газопровід високого тиску (Ду = 500мм Р = 6кГс/см" довжина 8868,5м) від ГРС „Винники" Бібрського ЛВУМГ філії ДК „Укртрансгаз" до території ПАТ „Іскра" за адресою м. Львів, вул. Вулецька, 14;

ПАТ „Львівгаз" - газопроводи та газові мережі збудовані на відводах № т.1, т.2, т.3, т.4, т.5, т.6, т.7, т.8, т.9, т.10 від газопроводу високого тиску ГРС „Винники" - ПАТ „Іскра".

1) Межа ділянок обслуговування газопроводів встановлюється на зварювальних з'єднаннях відводів № т.1, т.2, т.3, т.4, т.5, т.6, т.7, т.8, т.9, т.10 газопроводу високого тиску ГРС „Винники"- ПАТ „Іскра".

2) ТзОВ „Спектргаз" несе відповідальність за технічний стан газопроводу високого тиску ГРС „Винники" - ПАТ „Іскра".

3) ПАТ „Львівгаз" несе відповідальність за технічний стан зварювальних з'єднань відводів № т.1, т.2, т.3, т.4, т.5, т.6, т.7, т.8, т.9, т.10 газопроводу високого тиску ГРС „Винники" - ПАТ „Іскра" та газопроводів і газових мереж, збудованих на відводах газопроводу ГРС „Винники" - ПАТ „Іскра".

4) Схема розташування газопроводу високого тиску ГРС „Винники" - ПАТ „Іскра" і відводів № т.1, т.2, т.3, т.4, т.5, т.6, т.7, т.8, т.9, т.10 з визначенням взаємоузгоджених між ТзОВ „Спектргаз" та ПАТ „Львівгаз" точок розмежування встановлена в Додатку №1.( Додаток №1 - Схема газопроводу в/т 500мм від ГРС "Винники" - ПАТ "Іскра" поданої в редакції позивачем до позовної заяви та додається до рішення суду). Крім цього, стягнено з Публічного акціонерного товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" 1218,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з таким рішенням, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" подало апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, просить його скасувати та в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає те, що суд здійснив захист права позивача у протизаконний і неприпустимий спосіб, так як повноваження погодження та підписання акта і схеми належать до виключної компетенції відповідача. При цьому, апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано, що права позивача жодним чином не порушені, так як редакція акта, з яким позивач звернувся до суду взагалі йому не направлялася і з цих підстав не могла бути ним погоджена та підписана. На думку апелянта, суд першої інстанції погодив технічні документи, які не відповідають встановленим вимогам, а також судом надана невірна оцінка правочину купівлі-продажу, вчиненому між позивачем та третьою особою у справі і не встановлено, чи є газопровід обмеженим в обігу об'єктом цивільних прав, та чи мав покупець наданий державою дозвіл на придбання майна в момент вчинення правочину. Суперечить фактичним обставинам справи, на думку скаржника, висновок про те, що нікчемний правочин не порушує прав відповідача, так як відповідно до п.4 ст.7-1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», відповідачу належить не переважне, а виключне право на придбання газопроводу, якщо власник здійснює його продаж.

У додаткових поясненнях від 18.03.2015р. (вх.№01-04/1801/15 від 18.03.2015р.) апелянт звертає увагу суду на невідповідність фактичної довжини газопроводу вказаній в акті. Зокрема, відповідно до додатків до договорів оренди газопроводу від 16.01.2007р. та від 01.01.2011р. в оренду передавався газопровід протяжністю 8838,5м., а суд погодив акт з протяжністю газопроводу 8868,5м.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 19.03.2015р. (вх.№01-04/1825/15 від 19.03.2015р.) ТзОВ «Спектргаз» та від 18.03.2015р. (вх.№01-04/1824/15 від 19.03.2015р.), ПАТ «Іскра» і їх представники в судових засіданнях спростовують доводи скаржника та зазначають про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Крім цього, сторонами у справі та третьою особою подавалися листи, додаткові пояснення та заперечення на додаткові пояснення, в яких учасники процесу висловлювали свої правові позиції щодо обставин справи та які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подану апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектргаз» звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про усунення перешкод у здійсненні Товариством права користування газопроводом високого тиску ПАТ «Іскра»-ГРС «Винники», які вчиняються Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та визнати погодженими і підписаними акт та схему розмежування ділянок обслуговування між ТзОВ «Спектргаз» та ПАТ «Львівгаз», трубопроводи яких з'єднані між собою в редакції, викладеній в позовній заяві.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між ПАТ "Іскра" та ТзОВ "Спектргаз" укладено договір купівлі-продажу 060914/0703 від 20 серпня 2014 року, предметом якого є газопровід високого тиску ПАТ "Іскра" - ГРС "Винники"; Ру=6 кгс/кВ.см; діаметром 500 мм; довжиною 8 868.5 п.м., що знаходиться за адресою : м.Львів, вул. Вулецька, 14, станція катодного захисту в с.Бережани Пустомитівського району, станція катодного захисту в м.Винники, вул.Стрілецька; станція катодного захисту в м.Винники, (біля траси на Тернопіль); станція катодного захисту на хуторі Горішний. На виконання умов цього договору зазначене майно передано позивачу на підставі Акту приймання - передачі майна від 01 вересня 2014 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року №756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності" для отримання ліцензії на транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл необхідно подати засвідчені у встановленому порядку копії актів і схем розмежування ділянок обслуговування між суб'єктами господарювання, трубопроводи яких з'єднані між собою (п.14).

У зв'язку з цим, позивач неодноразово (листи від 02.09.2014 року №11, від 24.09.2014 року №18, від 24 жовтня 2014 року №19/03-14) звертався до відповідача про необхідність узгодження зазначених документів.

Однак відповідач листами від 09.09.2014 року №01/4-6477, від 10.10.2014 року №07/1-7252, від 06.11.2014 року №07/4-7853 відмовляв у розгляді зазначених вище звернень. При цьому наголошував на необхідності подачі позивачем ряду документів, а саме: заяву про включення до переліку суб'єктів ЄГТСУ; опис планової діяльності на ринку природного газу, місцезнаходження, банківські та податкові реквізити; копії ліцензії на розподіл газу (за наявності); копію договору від 20.08.2014 року купівлі-продажу газопроводу та копію документа на перехід права власності газопроводу тощо.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" діяльність, пов'язана з транспортуванням та розподілом трубопроводами, постачанням за регульованим та нерегульованим тарифами, зберіганням природного газу в обсязі, що перевищує рівень, установлений ліцензійними умовами, продажем за закупівельними цінами суб'єктам господарювання, визначеним статтею 10 цього Закону, природного газу власного видобутку в обсязі, що перевищує рівень, установлений ліцензійними умовами, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

Ліцензія на провадження діяльності, пов'язаної з транспортуванням та розподілом трубопроводами, постачанням за регульованим та нерегульованим тарифами, зберіганням природного газу в обсязі, що перевищує рівень, установлений ліцензійними умовами, продажем за закупівельними цінами суб'єктам господарювання, визначеним статтею 10 цього Закону, природного газу власного видобутку в обсязі, що перевищує рівень, установлений ліцензійними умовами, видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Таким чином, для здійснення ТзОВ "Спектргаз" своєї господарської діяльності у цій сфері необхідно отримати ліцензію. Згідно ст.1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.

Для отримання ліцензії необхідно суб'єктом подати до ліцензійного органу копію акту і схему розмежування ділянок обслуговування між суб'єктами господарювання, трубопроводи яких з'єднані між собою. Серед інших документів, що подаються для отримання ліцензії, не передбачено подання інформації про включення заявника до переліку суб'єктів ЄГТСУ.

Листом від 23.10.2014 року №857/12/61-14 "Щодо залишення заяви про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ без розгляду", адресованому ТзОВ "Спектргаз", серед іншого, зазначено таке. "Перелік документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ Товариство мало надати, зокрема:

відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про стан матеріально - технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності;

перелік приладів обліку із зазначенням місць їх встановлення на території провадження господарської діяльності;

засвідчені у встановленому порядку копії актів і схем розмежування ділянок обслуговування між суб'єктами господарювання, трубопроводи яких з'єднані між собою;

розрахунок тарифів на транспортування природного газу або його розподіл в встановленому порядку.

Таким чином, саме від наявності у позивача зазначених документів, в тому числі акту на розмежування ділянок обслуговування, залежить наявність у нього статусу суб'єкта, господарська діяльність на ринку природного газу якого підлягає ліцензуванню та включенню до суб'єктів ЄГТСУ.

При цьому позивач зазначає, що маючи у власності (користуванні) трубопровід, який межує з трубопроводом, що належить на праві власності ТзОВ «Спектргаз», ПАТ «Львівгаз», тим самим, має і кореспондуючі обов'язки, одним із яких і є погодження із суміжним власником трубопроводу меж балансової належності зовнішнього газопроводу, який повинен відображатись у відповідному акті і схемі розмежування ділянок обслуговування між суб'єктами господарювання, трубопроводи яких з'єднані між собою. Тобто, з правом власності чи користування ПАТ «Львівгаз» на трубопровід, кореспондується обов'язок вказаної юридичної особи здійснювати дії, які полягають у визначенні меж відповідальності та обслуговування, що стосуються вказаного майна, з іншими власниками та з врахуванням специфічної природа такого майна, а також обов'язок відповідача не вчиняти перешкод у користуванні майном, належному на праві власності позивачу.

Однак, як стверджує позивач, відповідач ухиляється від виконання обов'язку, який випливає із самого факту наявності у нього права на відповідну частину трубопроводу та безпідставно і необгрунтовано відмовляє позивачу у підписанні відповідного акта і схеми розмежування ділянок обслуговування між суб'єктами господарювання (ТзОВ «Спектргаз» та ПАТ «Львівгаз»), трубопроводи яких з'єднані між собою, чим, зокрема, порушує і право ТзОВ «Спектргаз» належним чином користуватись усім обсягом правомочностей, наданих власнику майна чинним законодавством щодо такого майна.

В свою чергу, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними, так як акт і схема можуть бути доказами у спорі про право та в будь-якому випадку не можуть бути предметом позову. При цьому зазначає, що повноваження погодження та підписання акта і схеми належать до виключної компетенції відповідача, а тому суд, у випадку встановлення протиправності у відмові від розгляду звернення позивача по суті, повинен був зобов'язати відповідача розглянути це звернення на підставі та в порядку визначеної судом у рішенні норм права, а не підміняти суб'єкт господарювання, на якого покладено вирішення цього питання. Крім цього, відповідач вважає, що суд здійснив захист права позивача у протизаконний і неприпустимий спосіб.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господфських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Згідно норми ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,

органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений

договором або законом.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Таким чином, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Вказаної правової позиції, зокрема, дотримується й судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у постанові у справі №6-32цс13 від 12.06.2013 року. Таким чином, судом визнано можливість захисту порушеного права поза способами, які передбачені законом, лише у випадку, коли такий відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Тобто, за змістом постанови Верховного Суду України, такий спосіб може застосовуватися виключно в тому випадку, коли способи захисту, які визначені законом, не можуть бути застосованими і за наявності всіх трьох умов.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду України від 10.10.2007р. у справі №21-1309во07, захист права судом відбувається з урахуванням установлених меж здійснення прав на захист та компетенції суду.

Зважаючи на викладене спосіб захисту порушеного права, який обрано позивачем, не відповідає ні нормам ст.20 ГК України, ні нормам ст.16 ЦК України, ні правовим висновкам наведених постанов Верховного суду України, а отже є самостійною та достатньою підставою для відмови у заявлених позовних вимогах.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з основними доводами апелянта про те, що предметом позову може бути матеріально-правова вимога, задоволення якої судом буде мати наслідком відновлення порушеного права. Акт і схема можуть бути доказом у спорі про право, однак їх погодження та підписання не можуть бути самостійним предметом позову, оскільки такі дії належать до виключної компетенції суб'єкта господарювання.

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, а також заперечення позивача не спростовують викладених вище висновків суду, щодо невірно обраного позивачем способу захисту своїх прав та не впливають на прийняття постанови Львівського апеляційного господарського суду щодо відмови у позові.

Згідно із ст. 104 ГПК підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вище зазначене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд неповно дослідив усі обставини справи, та прийшов до невірного висновку про обґрунтованість вимог позивача, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" задоволена, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектргаз».

Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015р. по справі №914/4382/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектргаз» (79066, м.Львів, вул.Вулецька,14, код ЄДРПОУ 39258250) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (79039, м.Львів, вул.Золота,42, код ЄДРПОУ 03349039) 609,00грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 20.05.2015р.