Постанова № 44289216, 09.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 року

справа № 808/4924/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі №808/4924/14 за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Серп і молот” про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2014 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Серп і молот” (СВК „Серп і молот”), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 21013,66 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що СВК „Серп і молот” зареєстроване Приморською районною державною адміністрацією Запорізької області 28 лютого 2000 року та відноситься до підприємств, яким, відповідно до статті 19 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

СВК „Серп і молот” подано до Приморського районного центру зайнятості звіт про наявність вакансій за формою №3-ПН станом на 16 квтня 2013 року, в якому зазначалася інформація про наявність одного робочого місця для інвалідів.

Також до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було надано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за Формою № 10-ПІ за 2013 рік.

Протягом 2013 року центром зайнятості було направлено особу для працевлаштування на заявлену вакантну посаду.

Частиною третьою статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року (далі - Закон № 875-ХІІ) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII „Про зайнятість населення” (далі - № 803-XII) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 19 Закону № 875-ХII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом абзацу третього пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом

Частиною першою та другою статті 20 Закон № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII „Про систему оподаткування”, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Таким чином, Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” покладає на підприємство обов’язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в частині 1 статті 18 Закону, а ті, в свою чергу, зобов’язані направити підприємству для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відноситься також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування. При цьому така інформація повинна подаватися в порядку та формі, визначеними Законом.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач згідно поданої звітності „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” (форма №10-ПІ поштова річна) за 2013 рік повинен був створити 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів (відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 81 особа), а фактично на підприємстві був працевлаштований один інвалід та до Приморського районного центру зайнятості подано інформацію про наявність одного вакантного робочого місця для інвалідів.

Тобто, відповідач не вжив необхідних заходів, передбачених законодавством, чинним на момент виникнення спірних відносин, щодо недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Між тим, відповідач подавав до Приморського районного центру зайнятості звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за період з грудня 2012 року по грудень 2013 року за формою № 3-ПН лише від 19 березня 2013 року станом на 16 квітня 2013 року, а отже останнім не було виконано у повному обсязі обов'язок по інформуванню щодо утворення (пристосування) робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів, оскільки звіти за формою № 3-ПН до центру зайнятості подавались не щомісячно.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи є підставою, для скасування оскаржуваної постанови суду із прийняттям нової постанови про задоволення позову з наведених підстав.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі №808/4924/14 - скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу СВК „Серп і молот” на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарськиих санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 21013,66 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров