Ухвала суду № 44289213, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № 804/9876/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпродзержинської об'єднаної державна податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі №804/9876/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Алмет» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково- виробниче підприємство «Алмет» (далі - ТОВ НВП «Алмет») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (правонаступника Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі- Дніпродзержинська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002752203 від 04.07.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 6399827 грн., з яких 4266551 грн. сума основного платежу, 2133276 грн. штрафні санкції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги, що операції з придбання ТОВ НВП «Алмет» від ТОВ «Будінвест-ДФ» товару не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків та відповідно ТОВ НВП «Алмет» не мало право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ «Будінвест-ДФ».

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги представник позивача посилається на її безпідставність та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що Дніпродзержинською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства ТОВ НВП «Алмет» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Будінвест-ДФ» за період грудень 2012 року, січень - червень 2013 року та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації.

За результатами перевірки складено акт від 27.06.2014 відповідно до висновків якого встановлено порушення п.п. 14.1.36, п.п.14.1.56, п.п.14.1.191, п.п.14.1.231, п.14.1, ст.14, п.185.1, ст.185. п.186.1 ст.186, п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2013 року на загальну суму 4266551 грн. 34 коп.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002752203 від 04.07.2014 про застосування до ТОВ НВП «Алмет» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 4266551 грн., та штрафних санкцій 2133276 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем, як під час проведення перевірки так і в судовому засіданні та перевіреними судом первинними документами у повному обсязі підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом, придбані позивачем товари використані у власній господарській діяльності, що не заперечується і матеріалами перевірки, та відповідно правомірність формування податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вказаного висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що господарська діяльність ТОВ НВП «АЛМЕТ» у сфері виробництва шляхом заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових металів та переробки металобрухту чорних металів - передбачена Статутом товариства та є дозволеною відповідними Ліцензіями Міністерства промислової політики України.

Між ТОВ НВП «Алмет» (Позикодавець) та ТОВ «Будінвест-ДФ» (Позичальник) було укладено наступні договори позики:

1. № 08/21-07 від 21.08.2012 р. за умовами якого, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 1500000 грн. 00 коп., а позичальник повернути позику на умовах договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Згідно договору № 0821-07 від 21.08.2012 р. ТОВ НВП «Алмет» перерахувало кошти на адресу ТОВ «Будінвест-ДФ» та позичальником кошти були повернуті позикодавцю у повному обсязі.

2. № 0829-15 від 29.08.2012 року за умовами якого, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 1000000 грн. 00 коп., а позичальник повернути позику на умовах договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Згідно договору № 0829-15 від 29.08.2012 р. ТОВ НВП «Алмет» перерахувало кошти на адресу ТОВ «Будінвест-ДФ» та позичальником кошти були повернуті позикодавцю у повному обсязі.

3. № 0917-05 від 17.09.2012 року за умовами якого, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 2000000 грн. 00 коп., а позичальник повернути позику на умовах договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця

Згідно договору № 0917-05 від 17.09.2012 р. ТОВ НВП «Алмет» перерахувало кошти на адресу ТОВ «Будінвест-ДФ» та позичальником кошти були повернуті позикодавцю у повному обсязі.

4. № 1015-08 від 15.10.2012 року за умовами якого, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 3000000 грн. 00 коп., а позичальник повернути позику на умовах договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Згідно договору № 1015-08 від 15.10.2012 р. ТОВ НВП «Алмет» перерахувало кошти на адресу ТОВ «Будінвест-ДФ» та позичальником кошти були повернуті позикодавцю у розмірі 603000 грн. 00 коп. Станом на 30.06.2013 p., залишилась дебіторська заборгованість у сумі 2397000 грн. 00 коп.

5. № 1112-02 від 12.11.2012 року за умовами якого, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 4000000 грн. 00 коп., а позичальник повернути позику на умовах договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Згідно договору № 1112-02 від 12.11.2012 р. ТОВ НВП «Алмет» перерахувало кошти на адресу ТОВ «Будінвест-ДФ» та позичальником кошти не були повернуті позикодавцю. Станом на 30.06.2013 p., рахується дебіторська заборгованість у сумі 4000000 грн. 00 коп.

6. № 1114-03 від 14.01.2013 року за умовами якого, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 4000000 грн. 00 коп., а позичальник повернути позику на умовах договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Згідно договору № 1114-03 від 14.01.2013 р. ТОВ НВП «Алмет» перерахувало кошти на адресу ТОВ «Будінвест-ДФ» та позичальником кошти не були повернуті позикодавцю. Станом на 30.06.2013 p., рахується дебіторська заборгованість у сумі 4000000 грн. 00 коп.

7. № 0312-08 від 12.03.2013 року за умовами якого, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 10000000 грн. 00 коп., а позичальник повернути позику на умовах договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Згідно договору № 0312-08 від 12.03.2013 р. ТОВ НВП «Алмет» перерахувало кошти в сумі 7739133 грн. 82 коп. на адресу ТОВ «Будінвест-ДФ» та позичальником кошти не були повернуті позикодавцю. Станом на 30.06.2013 p., рахується дебіторська заборгованість у сумі 7739133 грн. 82 коп.

Також, між підприємством ТОВ НВП «Алмет» (Покупець) та ТОВ «Будінвест-ДФ» (Продавець) укладено договори купівлі-продажу:

-№ 1203-03 від 03.12.2012 року, згідно якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті та кількості вказаних у рахунках. Продавець зобов'язується продати товар покупцю в потрібній кількості, потрібної якості та у передбачені даним договором строки згідно з видатковою накладною. Прийом товару по кількості та якості здійснюється на складі Покупця.

-№ 0104-14 від 01.04.2013 року, згідно якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті та кількості вказаних у рахунках. Продавець зобов'язується продати товар покупцю в потрібній кількості, потрібної якості та у передбачені даним договором строки згідно з видатковою накладною. Прийом товару по кількості та якості здійснюється на складі Покупця.

12 липня 2013 року між сторонами укладено протокол про залік взаємних вимог. Згідно до договору №1203-03 від 03.12.2012 року ТОВ НВП «Алмет» має заборгованість перед ТОВ «Будінвест-ДФ» на суму 24267308 грн. 02 коп.

Згідно договорів:

№ 1015-08 від 15.10.2012 року ТОВ «Будінвест-ДФ» має заборгованість перед ТОВ НВП «Алмет» на суму 2397000 грн. 00 коп.

№ 1112-02 від 12.11.2012 року ТОВ «Будінвест-ДФ» має заборгованість перед ТОВ НВП «Алмет» на суму 4000000 грн. 00 коп.

№ 0114-03 від 14.01.2013 року ТОВ «Будінвест-ДФ» має заборгованість перед ТОВ НВП «Алмет» на суму 4000000 грн. 01 коп.

№ 0312-08 від 12.03.2013 року ТОВ «Будінвест-ДФ» має заборгованість перед ТОВ НВП «Алмет» на суму 7739133 грн. 82 коп.

Для виконання договірних зобов'язань по вищевказаним договорам виконано взаємозалік.

Розмір взаємних вимог, що погашаються по вищевказаним договорам відповідає сумі 18136133 грн. 83 коп.

Згідно Акту прийому-передачі векселя від 15 червня 2013 року передано вексель заборгованості по договору № 0104-14 від 01.04.2013 року та договору № 1203-03 від 03.12.2012 року на загальну суму 7463174 грн. 19 коп.

Судом встановлено, що транспортування товару від ТОВ «Будінвест-ДФ» до ТОВ НВП «Алмет» відбувалося власним транспортом ТОВ НВП «Алмет».

В подальшому товар (сировина) придбаний у ТОВ «Будінвест-ДФ» було використано в виробничому процесі, в результаті чого отримано алюміній гранульований та алюміній вторинний та в подальшому реалізовано.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами пункту 138.2 статті 138 ПК, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК).

Статтею 9 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи питання щодо реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з урахуванням положень статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", судом першої інстанції встановлено, та перевірено судом апеляційної інстанції, що первинні документі надані позивачем під час перевірки та наявні в матеріалах справи відповідають вищенаведеним вимогам чинного законодавства та містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару, що був предметом вищезазначених договорів та його оплату.

Використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджено матеріалами справи, що не заперечується матеріалами перевірки

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять, як не містить таких висновків і акт перевірки.

Вказаним спростовуються доводи податкового органу щодо відсутності належних доказів реальності здійснення господарських операцій. При цьому, податковим органом не наведено в акті перевірки висновків щодо невідповідності вказаних первинних документів вимогам законодавства чи порушень відображення господарських операцій за вказаними договорами в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Також судом першої інстанції обґрунтовано визнано безпідставними та недоведеними доводи податкового органу, що операції з придбання ТОВ НВП «Алмет» у ТОВ «Будінвест-ДФ» товару не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державна податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі №804/9876/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров