Ухвала суду № 44289141, 28.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокусправа № 808/1395/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Сцеба М. Г. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року

у справі № 808/1395/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенергочорметремонт»

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ювернергочорметремонт», в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по пенсіонерам, які знаходяться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Заводському, Вільнянському, Запорізькому, Жовтневому, Орджонікідзевському районах м. Запоріжжя, за період з 01.08.2013 до 31.12.2013 у розмірі 122459,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не відшкодовує витрати на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам, яким призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1, внаслідок чого наявна заборгованість у розмірі 122459,98 грн. за період з 01.08.2013 по 31.12.2013 року включно підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 31519,88 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 за період з 01.08.2013 по 31.12.2013. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з безпідставності вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми 90940,10 грн. - нарахованих позивачем витрат на виплату та доставку пільгової пенсій по пенсіонеру ОСОБА_6 з огляду на те, що пільговий стаж отриманий вказаною особою в період з 28.12.1979 по 31.07.1989 та з 01.10.1991 по 31.01.1992 набутий у Запорізькій ділянці СРБУ «Ювенергочорметремонт», правонаступником якої відповідач не є.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки ОСОБА_6 пропрацював в ЗМКП «Ювенергочорметремонт» 1 рік 0 місяців 7 днів, відповідач, керуючись вимогами Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, має відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком пенсіонеру ОСОБА_6 пропорційно стажу роботи ОСОБА_6 у зазначеному підприємстві, правонаступником якого є відповідач (правонаступник ЗМКП «Ювенергочорметремонт»).

Частка відповідача у відшкодуванні фактичних витрат на користь позивача за розрахунками суду становить - 10,19 %, внаслідок чого відповідачем має бути відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_6 у розмірі 10318,22 грн., а не, як визначено позивачем, 101258,32 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанії, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що відповідачем надано уточнюючу довідку колишньому працівнику підприємства ОСОБА_6 за період роботи на Запорізькій ділянці СРБУ «Ювенергочорметремонт», чим підтверджено спеціальний стаж останнього, внаслідок чого у підприємства виник обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії вказаному працівнику за весь період його роботи на вказаному вище підприємстві.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений чудом належним чином.

Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення позову.

Предметом спору в межах даної справи є питання відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач - є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя.

Пунктом «а» ч.1 ст.13 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» встановлено умови та працівників, за яких вони мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, на підприємстві відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювали ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

За розрахунком позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної цим пенсіонерам, яка залишилась несплаченою відповідачем, становить суму 122459,98 грн., яка складається із заборгованості за період з 01.08.2013 до 31.12.2013, в т.ч. по пенсіонеру ОСОБА_6 - 101258,32 грн.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.2, ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідача як платника збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За правилами, визначеними п.2 Розділу XV (Прикінцеві положення) цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз.4 пп.1 п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1.

Відповідно до п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в тому числі, в частині пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (п.6.8 Інструкції).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, вбачається, що відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Пенсійне забезпечення» на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Факт роботи вказаних осіб на підприємстві ТОВ «Ювенергочорметремонт» та виконання ними робіт, що дають право на отримання пенсії за списком № 1, підтверджений, зокрема, виданими довідками, які уточнюють особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що всі зазначені позивачем особи продовжували працювати на роботах із шкідливими і важкими умовами, які дають право на призначення пільгової пенсії, після 01.01.92, тобто після вступу вищевказаного Закону в силу, внаслідок чого на них положення ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не розповсюджується.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що відповідач, як юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Суми витрат, що підлягають сплаті відповідачем, визначені позивачем у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пп. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за відповідні періоди 2013 року, які направлені відповідачу і проти отримання яких відповідач не заперечує.

Фактично між сторонами виникли розбіжності стосовно визначення суми витрат, що підлягають відшкодуванню відповідачем, по пенсіонеру ОСОБА_6

Позивачем обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_6 покладено на відповідача у повному розмірі, виходячи з розрахунку, що зазначена особа набула повний стаж роботи на роботах за Списком №1 у відповідача (100% частка відповідача у відшкодуванні таких витрат позивача).

Позивач виходив з того, що 15.05.1994 відповідачем видано ОСОБА_6 пільгову довідку №12, відповідно до якої останній працював на Запорізькій ділянці СРБУ «Ювенергочорметремонт» електромонтером з ремонту металургійного обладнання в сталеплавильних та прокатних цехах заводу «Дніпроспецсталь» з 28.12.1979 по 31.07.1989 та з 01.10.1991 по 31.01.1992.

22.12.2011 відповідачем видано пільгову довідку №22, згідно якої ОСОБА_6 працював в КП «Ювенергочорметремонт» електромонтером з ремонту електрообладнання в сталеплавильних та прокатном цехах підприємства заводу «Дніпроспецсталь» з 02.01.1992 по 26.08.1993.

17.04.2012 рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя у справі №809/18/2012, залишеним в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012, зобов'язано Пенсійний фонд призначити ОСОБА_6 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 07.12.2011 з урахуванням періоду роботи за спеціальним стажем з 28.12.1979 по 31.07.1989 та з 01.10.1991 по 31.12.1991.

24.07.2013 позивачем призначено ОСОБА_6 пенсію за віком, що підтверджується протоколом №3928 від 24.07.2013.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_6, які підлягають відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до приписів п.п. 6.2, 6.3 наведеної вище Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що підприємство покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій або у повному обсязі, якщо працівник має стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії на цьому підприємстві або пропорційно стажу роботи працівника на цьому та інших підприємствах.

Як вбачається з виданої 15.03.1994 відповідачем довідки №12, ОСОБА_6 працював на Запорізькій ділянці СРБУ «Ювенергочорметремонт» електромонтером з ремонту металургійного обладнання в сталеплавильних та прокатних цехах заводу «Дніпроспецсталь» з 28.12.1979 по 31.07.1989 та з 01.10.1991 по 31.01.1992.

Проте, судом встановлено, що відповідач не є правонаступником прав та обов'язків Запорізької дільниці СРБУ «Ювенергочорметремонт» м. Ростов-на-Дону тресту «Енергочермет» м. Москва, що підтверджується наступним.

За поясненнями відповідача в 1974 році для обслуговування підприємств Міністерства чорної металургії СРСР була організована Запорізька дільниця Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Ювенергочорметремонт», який не мав статусу юридичної особи.

05.11.1991 Заводською районною радою народних депутатів м. Запоріжжя зареєстроване Запорізьке мале колективне підприємство «Ювенергочорметремонт», яке розпочало свою діяльність з 01.01.1992.

12.05.1993 розпорядженням виконавчого комітету Заводської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя №331 проведено перереєстрацію малого колективного підприємства «Ювенергочорметремонт» в колективне підприємство «Ювенергочорметремонт», про що видано свідоцтво про державну реєстрацію колективного підприємства «Ювенергочорметремонт» серії ЗП №3247. Відповідно до статуту КП «Ювенергочорметремонт», зареєстрованого 12.08.1993 виконавчим комітетом Заводської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя за №651, останнє є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку.

Засновником колективного підприємства згідно п.1.4 Статуту є колектив Запорізького підприємства «Ювенергочорметремонт».

03.12.2003 колективне підприємство «Ювенергочорметремонт» перереєстровано в ТОВ «Ювенергочорметремонт».

Докази передачі СРБУ «Ювенергочорметремонт», що знаходиться в м. Ростов-на-Дону, майна ЗМКП «Ювенергочорметремонт», що знаходиться у м.Запоріжжі, відсутні.

Питання правонаступництва СРБУ «Ювенергочорметремонт» було предметом судового дослідження в межах справи господарського суду Запорізької області від №6/26-14/32/06-АП.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.03.2006 у справі №6/26-14/32/06-АП, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.05.2006, встановлено, що ТОВ «Ювенергочорметремонт», м.Запоріжжя, не є правонаступником прав та обов'язків Запорізької дільниці Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Ювенергочорметремонт» м. Ростов-на-Дону.

Суд при цьому виходив з наступних обставин.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_6 останній працював на Запорізькій дільниці СРСУ «Ювенергочорметремонт» м. Ростов-на-Дону, вул.Станіславського, 8а, з 09.08.1974 по 31.05.1991.

В 1991 році після розпаду Радянського союзу в цілях своєчасного виконання капітальних та поточних ремонтів обладнання на металургійних комбінатах міста відділом по комплексному економічному й соціальному розвитку виконавчого комітету Заводської районної ради народних депутатів було видано наказ про створення колективного малого підприємства «Ювененергочорметремонт», що зареєстровано 21.11.1991, засновником якого є відділ по економічному й соціальному розвитку Заводського виконкому (п.1.4 Статуту). Вказане підприємство працювало на базі обладнання і в приміщеннях, орендованих у «Запоріжсталь» та «Дніпроспецсталь» до 1999 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, наведеними вище доказами підтверджено, що колективне мале підприємство «Ювененергочорметремонт» як самостійне новостворене підприємство (ТОВ «Ювенергочорметремонт») не є правонаступником Запорізької дільниці Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Ювенергочорметремонт» м. Ростов-на-Дону.

Зважаючи на той факт, що громадянин ОСОБА_6, якому призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, не працював на підприємстві відповідача у період з 28.12.1979 по 31.07.1989 та з 01.10.1991 по 31.01.1992, вимога позивача щодо відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по пенсіонеру ОСОБА_6 за вищевказаний період є незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.

Висновки щодо визначеної судом першої інстанції частки, що підлягає сплаті відповідачем, позивачем не спростовані.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не є бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 808/1395/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко