Постанова № 44288320, 18.05.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/914/15

18 травня 2015 року 16год. 05хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100000011/2015/000039/1 від 27.03.2015 та картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №100250003/2015/00028.

В позові зазначає, що на виконання умов договору №1-03/10/14 від 03.10.2014 на територію України позивачем імпортовано товар: викопну смолу - глесит марки "Асалан" та марки "Крістал", який було заявлено до митного оформлення на підставі митної декларації №100250003/2015/075293 від 20.03.2015. Експортером даного товару виступила Company "Starborn Creations Inc" (США), a відправником - CV.LUMEE BALI LOGISTIC (Індонезія). Товар заявлений до митного оформлення за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), загальною митною та фактурною вартістю 238624,30 грн. (8904,00 дол. США), за якою сплачено митні платежі.

Прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №100000011/2015/000039/1 від 27.03.2015 за другорядним (резервним) методом на підставі цінової інформації, яка наведена у висновку спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів №14205902-0130 від 04.03.2015 на мінімальному рівні - 70 доларів США за 1 кг, та картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів №100250003/2015/00028 за митною декларацією №100250003/2015/075293 від 20.03.2015 позивач вважає неправомірними. В обгрунтування вказує, що митним органом в рішенні про коригування митної вартості не зазначено, в яких документах, наданих до митного оформлення, виявлені розбіжності. При цьому, на вимогу митного органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товарів. Зауважує, що експортна декларація не входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, визначеного ст.53 Митного кодексу України.

Позивач вказує, що товар поставлявся на умовах DAP - Київ двома видами транспорту: морським транспортом з порту Surabaya, Indonesia, до порту Іллічівськ, Україна, а потім автомобільним транспортом до м.Києва. Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 року всі витрати по навантаженню товару на борт судна та по перевантаженню його на транспортний засіб поніс продавець - Company "Starborn Creations Inc". Вказані витрати фактично оплачені позивачем як вартість фрахту, згідно з інвойсом.

Крім того, зазначає, що ціна поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, не є тотожними з ціною поставки товарів у митному режимі імпорту. Відтак, вважає, що митним органом неправомірно визначено середню ринкову вартість 1 кг глеситу у сировині, подібного наданим пробам, на рівні від 70 до 250 доларів США за інформацією, взятою з мережі Інтернет та згідно з пропозиціями подібних товарів в Україні.

Вказує, що на офіційному сайті Компанії "Starborn Creations Inc" вказана ціна не за 1 кг, а за 5 кг глеситу, і вона є роздрібною ціною. Що стосується комерційної пропозиції Компанії "Starborn Creations" на оптові партії товару, то така визначена наступним чином: при об'ємі партії 100 кг: на марку "ASALAN" - 7,5 доларів США за кг, на марку "KRISTAL" - 25 доларів США за кг; при об'ємі партії 1000 кг: на марку "ASALAN" - 5 доларів США за кг, на марку "KRISTAL" - 15 доларів США за кг. Зазначений факт підтверджується висновком експерта Рівненської торгово-промислової палати від 24.03.2015, який надавався відповідачу для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач Київська міська митниця Державної фіскальної служби позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.61-62), в якому зазначив, що надані декларантом під час митного оформлення митної декларації від 20.03.2015 №100250003/2015/075293 документи не містили інформації щодо ціни, яка сплачена за товар, однак договором міжнародної поставки передбачена передоплата за товар; подання таких документів передбачено п.4 ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Також надані декларантом документи містили розбіжності, а саме: потребувала роз'яснення ситуація, при якій ціни в інвойсі від відправника та від продавця однакові, що викликає сумніви в достовірності зазначених цін товарів.

Враховуючи зазначене, керуючись ч.4 ст.54 та ч.3 ст.53 Кодексу декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надане додаткових документів, а саме: запропоновано надати банківські платіжні документи щодо оплати за товар, прайс-лист виробника товару, експортну митну декларацію та інші документи на його бажання, наприклад, які б роз'яснювали ситуацію, при якій ціни в інвойсі від відправника та від продавця однакові. Декларантом додатково надано прайс-лист продавця, платіжне доручення щодо оплати товару та висновок експерта Рівненської торгово-промислової палати від 24.03.2015 щодо ціни товару. Експортна митна декларація декларантом не надана.

Відповідач вказує, що положеннями ч.6 ст.54 Кодексу встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 2 статті 58 Кодексу встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З огляду на наведене, відповідач зазначає, що:

1) декларантом не було надано запрошену митну декларацію та не надано роз'яснень щодо однакових цін в інвойсі продавця та інвойсі відправника;

2) за наданими документами невідомо, чи включені до ціни товарів витрати на навантаження/вивантаження товару при його транспортуванні на борт судна (в інвойсі окремою строкою виділений фрахт, тобто витрати на транспортування), разом з тим, витрати на навантаження/вивантаження на судно у наданих документах відсутні, тобто відсутні відомості щодо чисельних значень складових митної вартості;

3) за результатами аналізу наданих декларантом документів встановлено, що ціни, вартість фрахту, кількість, асортимент товару та загальну вартість рахунку відправника дорівнюють зазначеним в інвойсі продавця, що свідчить про відсутність комерційної вигоди продавця та викликає сумніви у достовірності відомостей про ціну товару;

4) наявна в митного органу інформація, яка призвела до виникненні сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Зокрема, згідно з висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 04.03.2015 №14205902-0130, середня ринкова вартість глоситу у стані сировини, подібному до оцінюваного, складає 70-250 дол. США за кілограм. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті продавця компанії "STARBORN Creations Inc", вартість товару складає: на марку "Samatra amber ASALAN" 200 дол. США за кг, на марку "Samatra amber KRISTAL" - 400 дол. США за кг. Тобто, розміщені на сайті продавця ціни у 40 разів більші за ціни інвойсу, що викликає сумніви у достовірності поданих відомостей про вартість товарів.

З урахуванням наведеного, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування основного заявленого декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Враховуючи неможливість застосування основного методу, керуючись положеннями ч.4 ст.57 та у відповідності до ч.5 ст.55 Митного кодексу України, з декларантом проведено процедуру консультації, в процесі якої декларанту повідомлено про відсутність у органу доходів і зборів необхідної інформації для розрахунку митної вартості відповідно до статей 59-60,62-63 Кодексу, та прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України на підставі наявної у нього інформації, а саме: мінімальної ціни, яка наведена у висновку спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 04.03.2015 № 14205902-0130, а саме 70 дол. США за кг.

На підставі викладеного відповідач проведене коригування митної вартості вважає правомірним, просив відмовити в задоволені позову за безпідставністю вимог.

В судове засідання представник відповідача не прибув без повідомлення причин. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши письмове заперечення відповідача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Суд встановив, що 03.10.2014 між Company "Starborn Creations Inc" (Компанія "Старборн Кріейшнс Інк"), що є юридичною особою за законодавством Сполучених Штатів Америки (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір міжнародної поставки товару №1-03/10/14 (а.с.70-74), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві на умовах Правил Інкотермс в редакції 2010 року товар відповідно до інвойсів, наданих Продавцем.

Під товаром сторони розуміють викопну смолу "Бурштин Індонезійський "Асалан" з Індонезійського регіону та викопну смолу "Бурштин Індонезійський "Крістал" з Індонезійського регіону, в кількостях, вказаних в інвойсі. Країною походження товару є Індонезія. Країна відправник товару - Індонезія (п.1.2 Договору).

На виконання умов Договору №1-03/10/14 від 03.10.2014 позивачем імпортовано на територію України партію товару: викопна смола - глесит, торгова назва "Бурштин Індонезійський", марки "Asalan" в кількості 1000 кг за ціною 5 доларів США за 1 кг, загальною вартістю 5000 доларів США, та марки "Kristal" в кількості 100 кг за ціною 25 доларів США за 1 кг, загальною вартістю 2500 доларів США, відправник фірма "CV. LUMEE BALI LOGISTIC" (Індонезія).

Відповідно до ст.260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення органу доходів і зборів за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується органом доходів і зборів, але не більше ніж на 15 днів.

Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття органом доходів і зборів тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Оформлення органом доходів і зборів тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу

Згідно зі ст.261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Відповідно до наведених приписів митного законодавства, з метою митного оформлення імпортованого товару декларантом позивача подано митну декларацію (тимчасову) ІМ 40 ТН №100250003/2015/074306 від 19.02.2015 (а.с.100-101) та внесено попередню оплату за митне оформлення згідно з платіжними дорученнями № 715 від 16.02.2015, № 721 від 17.02.2015, № 726 від 19.02.2015 (а.с.106-108).

У встановлений строк декларантом позивача подано митну декларацію (додаткову) ІМ 40 ДН №100250003/2015/075293 від 20.03.2015 з доданими документами, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: викопна смола - глесит (торгова назва "Бурштин Індонезійський") марки "Asalan" в кількості 1000 кг за ціною 5 доларів США за 1 кг, загальною вартістю 5000 доларів США, та марки "Kristal" в загальній кількості 100 кг за ціною 25 доларів США за 1 кг, загальною вартістю 2500 доларів США. Розрахована декларантом митна вартість становила 8904,00 доларів США, що складає 238624,30 грн. (а.с.12-13).

Позивачем та відповідачем стверджено, що уповноваженою особою відповідача було надіслано електронне повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи, а саме: банківські платіжні документи щодо оплати товару; прайс-лист виробника товару; експортну митну декларацію; інші документи за його бажанням, наприклад які б роз'яснювали ситуацію, при якій ціни в інвойсі від відправника та від продавця однакові.

Суд встановив, що декларантом додатково надано митному органу прайс-лист продавця, платіжне доручення щодо оплати товару та висновок експерта Рівненської торгово-промислової палати від 24.03.2015 щодо ціни товару (а.с.80-84). Експортна митна декларація декларантом не надана.

Відповідно до висновку спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів №14205902-0130 від 04.03.2015, показники проб ввезеного позивачем товару не суперечать інформації про товар, наведеній у гр.31 декларації типу ІМ-40 ДЕ №100250003/2015/074232 від 16.02.2015 в частині "Викопна смола - глесит торгова назва "Індонезійський бурштин" у вигляді сировини". Надані на дослідження зразки глеситу за фізико-хімічними та органолептичними характеристиками відрізняються від сукциніту (або бурштину балтійського та українського) та не вважаються дорогоцінним камінням органогенного утворення. Станом на момент дослідження середня ринкова вартість 1 кг глеситу у стані сировини, подібного наданому на дослідження, становить 70-250 доларів США за інформацією, наявною в мережі Інтернет, та згідно з пропозиціями подібних товарів в Україні (а.с.65-67).

За результатами розгляду поданих декларантом документів та з урахуванням експертного висновку №14205902-0130 від 04.03.2015, Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100000011/2015/000039/1 від 27.03.2015, яким митну вартість імпортованого позивачем товару визначено за другорядним (резервним) методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на мінімальному рівні 70 доларів США за кілограм, на загальну суму 77000,00 доларів США (а.с.43-44), та винесено картку відмови №100250003/2015/2015/00028 у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.45-46).

Як встановлено з рішення №100000011/2015/000039/1 від 27.03.2015, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з такими обставинами:

товар продається на територію України фірмою "Старборн Кріейшис Інк" (США) згідно з інвойсом №1000039356 від 10.03.2014 за цінами 5 доларів США за кг - марка "Samatra ambеr Asalan" та 25 доларів США за кілограм - марка "Samatra ambеr Kristal", окремо виставлений до оплати фрахт у сумі 1404 доларів США за кг, загальна сума рахунку склала 8904 доларів США. Також, декларантом надано інвойс/пакувальний лист від відправника фірми "CV.LUMEE BALI LOGISTIC" (Індонезія) №000/LBX/ХІ/2014 від 12.12.2014, в якому ціни, вартість фрахту, кількість, асортимент товару та загальна вартість рахунку дорівнюють зазначеним у інвойсі продавця, що свідчить про відсутність комерційної вигоди продавця та викликає сумніви у дійсності ціни товару у розумінні тлумачень Примітки 1 до статті 7 ГАТТ СОТ. Також, за наданими документами невідомо, чи включені до ціни товару витрати на навантаження/вивантаження товару при його транспортуванні на борт судна, тобто відсутні відомості щодо чисельних значень складових митної вартості;

наявна в митного органу інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: згідно з висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 04.03.2015 № 14205902-0130, середня ринкова вартість глоситу у стані сировини, подібному до оцінюваного, складає 70-250 дол. США за кг, інформація, розміщена на офіційному сайті продавця компанії "STARBORN Creations Inc" складає: на марку "Samatra amber ASALAN" 200 дол. США за кг, на марку "Samatra amber KRISTAL" - 400 дол. США за кг.

Висновки відповідача, викладені в рішенні про коригування митної вартості товарів №100000011/2015/000039/1 від 27.03.2015, суд вважає безпідставними, необґрунтованими, такими, що суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах законодавства, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною 1 статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.4 ст.58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч.5 ст.58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Щодо сумнівів митного органу у дійсності ціни товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 2 Договору №1-03/10/14 від 03.10.2014, ціни на товари визначаються у доларах США. Загальна сума Договору встановлюється відповідно до інвойсів на кожну партію товару і орієнтовно становить 9000 доларів США. Вартість упаковочного матеріалу входить в ціну товару.

Відповідно до розділу 3 Договору №1-03/10/14 від 03.10.2014 умовами поставки товару по даному договору вважаються умови DAP Київ, у відповідності із Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року. Товар повинен бути поставлений Покупцеві не пізніше ніж у 3- денний термін з моменту здійснення передоплати вартості товару.

Місцем отримання товарів Покупцем від перевізника є: м. Київ.

Згідно з п.4.1 Договору №1-03/10/14 від 03.10.2014 оплата за товар здійснюється Покупцем простим банківським переказом на протязі 5-ти банківських днів після отримання інвойсу Продавця в порядку передоплати за товар.

Суд враховує, що відповідно до правил Інкотермс 2010, термін "Delivered At Point" (DAP) "Поставка в місці призначення" означає, що товар надається покупцеві вже готовим для розвантаження (в наших умовах для перевантаження під митним контролем, або ж для розмитнення).

Продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли він надав покупцю товар, випущений в митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначене місце. Умови поставки DAP покладають на продавця обов'язок нести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Термін DAP може використовуватись при перевезенні товару любим видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що при митному оформленні декларантом ФОП ОСОБА_3 на підтвердження заявленої митної вартості товару було надано Київській міській митниці ДФС документи:

картка обліку особи №204/2014/ 0000309 від 31.12.2014;

коносамент DPSIEV140352L від 15.12.2014;

міжнародна автомобільна накладна CMR №0762683 від 16.02.2015;

інвойс та пакувальний лист відправника №005/LBL/XI/2014 від 12.12.2014;

договір міжнародної поставки товару №1-03/10/14 від 03.10.2014;

інвойс постачальника №1000039356 від 10.03.2014;

договір надання послуг митного брокера №75 від 05.02.2015;

інформацію про результати радіологічного контролю №9000 від 06.02.2015

сертифікат про походження товару №0039958/DPS/2014 від 22.12.2014;

екологічну декларацію №2378 від 06.02.2015;

висновок експертизи гемологічних об'єктів №7763-АЮ від 17.02.2015 (а.с.14-16, 18-34, 76).

Суд встановив, що в інвойс та пакувальний лист №005/LBL/XI/2014 від 12.12.2014 включено вартість фрахту у сумі 1404,00 доларів США.

У коносаменті DPSIEV140352L від 15.12.2014 містяться відомості про те, що фрахт товару попередньо оплачений продавцем.

Отже, надані контролюючому органу документи свідчать, що перевезення товару, заявленого до митного оформлення на підставі митної декларації від 20.03.2015 №100250003/2015/075293, здійснювалося з дотриманням умов Договору від 03.10.2014 №1-03/10/2014.

Доводи відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що відсутні відомості, чи включені до ціни товару витрати на навантаження/розвантаження товару при його транспортуванні на борт судна, тобто відсутні відомості щодо чисельних значень складових митної вартості, спростовуються як умовами договору щодо поставки товару на умовах DAP - Київ, так і товаросупровідними документами, за змістом яких товар поставлявся двома видами транспорту: морським транспортом з порту Surabaya, Indonesia до порту Іллічівськ, Україна, а потім автомобільним транспортом з порту Іллічівськ до м.Києва. Відповідно, всі витрати по навантаженню товару на борт судна та по перевантаженню його на автомобільний транспортний засіб поніс продавець - Company "Starborn Creations Inc". Вартість фрахту, згідно з інвойсом, включена продавцем в ціну товару окремим рядком. Вказані витрати фактично оплачені позивачем в повній сумі 8904,00 дол. США, яка включає вартість товару 7500,00 дол. США та вартість фрахту 1404,00 дол. США, згідно з платіжним дорученням від 03.11.2014 (а.с.80), наданим до митного оформлення.

Слушно зауважити, що відповідно до пп.14.1.12 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

З огляду на наведене, покликання відповідача на не підтвердження числових значень складових митної вартості з урахуванням вартості перевантаження товару є необгрунтованими та не відповідають обставинам справи.

Щодо тверджень відповідача про наявність розбіжностей в наданих декларантом до митного оформлення документах, суд зауважує, що контролюючий орган ні в оскаржуваних рішеннях, ні в письмовому запереченні проти позову не зазначив змісту таких розбіжностей, як і не деталізував, в яких саме документах розбіжності виявлено. При дослідженні судом доказів, які сторони подали до справи на обгрунтування позовних вимог та заперечень, не встановлено розбіжностей в змісті документів митного оформлення.

Що стосується зауважень митниці про те, що ціни на товар в інвойсі відправника та продавця однакові, що на переконання відповідача свідчить про відсутність комерційної вигоди продавця, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов Договору міжнародної поставки товару №1-03/10/14 від 03.10.2014 позивач перебував у взаємовідносинах безпосередньо з постачальником Company "Starborn Creations Inc" (США), при цьому відсутні будь-які відомості щодо стосунку позивача до взаємовідносин свого постачальника з відправником товару компанією CV.LUMEE BALI LOGISTIC (Індонезія).

Товар увезено на митну територію України відправником компанією CV.LUMEE BALI LOGISTIC (Індонезія) на виконання договірних зобов'язань компанії Company "Starborn Creations Inc" (США) перед ФОП ОСОБА_3 Оскільки як інвойс постачальника, так і інвойс відправника товару були виписані на ім'я позивача (а.с.75,76), відтак їх зміст в повній мірі відповідає умовам договору постачання товару для ФОП ОСОБА_3 В протилежному випадку, наявність відмінностей в обумовлених інвойсах щодо найменування чи вартості товару чи вартості фрахту, вказувала б на невідповідність здійсненої поставки товару договірним зобов'язанням постачальника перед покупцем.

Слід зазначити, що під час процедури митного оформлення митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні усунути обгрунтовані сумніви митниці в правильності визначеної декларантом митної вартості. Сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обгрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є належною підставою для відмови в митному оформленні товару.

Сумніви відповідача в наявності комерційної вигоди продавця товару та дійсності ціни договору є необгрунтованими та документально не підтверджені. Відтак, ненадання декларантом на вимогу митниці документів, які б роз'яснювали ситуацію, при якій ціни в інвойсах однакові, як і ненадання експортної митної декларації, в даному випадку не може слугувати самостійною підставою для визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом.

Окрім наведеного, сумніви митного органу в правильності визначеної декларантом митної вартості товару обгрунтовуються висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів №14205902-0130 від 04.03.2015.

Разом з тим, зі змісту обумовленого висновку встановлено, що інформація про ринкову вартість подібних за характеристиками (розмір, вага) зразків викопної смоли глеситу, що видобувають в Індонезії, отримана експертами з мережі Інтернет та згідно з пропозиціями подібних товарів в Україні. Згідно з такою інформацією і було визначено середню ринкову вартість 1 кг глеситу у сировині, подібного наданим пробам, на рівні від 70 до 250 доларів США.

Саме визначену в такий спосіб ціну на мінімальному її рівні було зафіксовано в якості відкоригованої митної вартості ввезеного позивачем товару. Тобто, відповідач фактично ототожнив ціну (за пропозицією) товару на внутрішньому ринку України з ціною товару, яка склалася на міжнародному ринку. Суд вважає, що наявність інформації про те, що ціна товару на внутрішньому ринку України перевищує заявлену декларантом митну вартість імпортованого товару, не доводить обґрунтованості сумніву митниці щодо правильності визначення митної вартості.

Також, відповідач у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів та в письмовому запереченні проти позову покликається на те, що за інформацією, яка розміщена на офіційному сайті продавця Компанії "Starborn Creations Inc" (США), ціна товару складає: на марку "Samatra amber ASALAN" 200 доларів США за кг, а на марку "Samatra amber KRISTAL" - 400 доларів США за кг.

Зазначені доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, позаяк з наданих відповідачем роздруківок з мережі Інтернет суд встановив, що Компанією "Starborn Creations Inc" (США) обумовлений товар пропонується до продажу за вказаною ціною не за 1 кг, а за 5 кг сировини (а.с.68).

При цьому, як стверджено дослідженими доказами, Компанією "Starborn Creations Inc" (США) на оптові партії товару встановлено такі ціни:

при об'ємі партії 100 кг: на марку "ASALAN" - 7,5 доларів США за кг; на марку "KRISTAL" - 25 доларів США за кг;

при об'ємі партії 1000 кг: - на марку "ASALAN" - 5 доларів США за кг; на марку "KRISTAL" -15 доларів США за кг,

про що зазначено в прайс-листі постачальника (дійсний до березня 2015р.), та підтверджується висновком експерта Рівненської торгово-промислової палати від 24.03.2015, який надавався відповідачу для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с.36,37-39).

Враховуючи обсяг постачання, оскільки позивачем імпортовано на митну територію України викопну смолу "Бурштин Індонезійський" марки "ASALAN" в загальній кількості 1000 кг, то визначення ціни товару на рівні 5 доларів США за 1 кг не суперечить інформації, яка розміщена на офіційному сайті продавця. Аналогічним чином, відповідає такій інформації ціна на рівні 25 доларів США за 1 кг на імпортовану викопну смолу "Бурштин Індонезійський" марки "KRISTAL" в загальній кількості 100 кг.

При вирішенні адміністративного спору суд враховує правову позицію Верховного Суду України, що наведена у постанові №21-91а12 від 29.05.2012, про те, що рішення митного органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації; а також витребування цим органом всього переліку документів, передбачених законодавством, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, є протиправним.

Іншими словами, митниця має право витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, що наведена у постановах №№21-56а10, 21-76а10, 21-213а11, 21-418а11, 21-245а12 від 21.01.2011, від 07.02.2011, від 14.11.2011, від 06.02.2012 та від 11.09.2012 (відповідно), дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

У запереченнях на позов відповідач зазначає, що в процесі консультацій декларанту було повідомлено про відсутність інформації щодо ціни угоди ідентичних та подібних товарів, наданих на експорт в Україну та про відсутність інформації щодо розрахунку митної вартості, а тому ним дотримано послідовність вибору останнього (резервного) методу визначення митної вартості. Разом з тим, саме по собі повідомлення про відсутність інформації не доводить факту проведення митним органом процедури консультацій, оскільки така процедура передбачає обмін інформацією, а не сповіщення декларанта про причини обрання останнього методу.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її висновки та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду адміністративної справи документально підтверджено, що надані Київській міській митниці ДФС при митному оформлені товару декларантом позивача документи давали можливість визначити митну вартість товару за першим методом, тобто за ціною угоди щодо товарів, що імпортуються.

Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не довів належними й допустимими доказами обґрунтованості сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості за ціною контракту. Відтак, визначення відповідачем митної вартості товарів за другорядним (резервним) методом та відмова у митному оформлені (випуску) товарів є неправомірними.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №10000001/2015/000039/1 від 27.03.2015 та картки відмови у митному оформлені (випуску) товарів №100250003/2015/00028 суб'єкт владних повноважень діяв при недотриманні встановленого законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень Київської міської митниці ДФС.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100000011/2015/000039/1 від 27.03.2015 та картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів № 100250003/2015/00028.

Присудити на користь позивача Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 560,28 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.