Постанова № 44288319, 12.05.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/929/15

12 травня 2015 року 09год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Здолбунівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області доОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Здолбунівська об`єднана державна податкова інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з реорганізацією сторони, судом допущено заміну Здолбунівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на Здолбунівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника податкового органу, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не подавав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 994,10 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі:

- податкового повідомлення - рішення № 0001201700 від 18.02.2014 року за основним платежем - 351,14 грн., за штрафними санкціями 87,79грн.(а.с.9);

- податкового повідомлення - рішення №0001191700 від 18.02.2014 року за штрафними санкціями 170 грн. (а.с.9);

- податкового повідомлення - рішення № 0007881700 від 24.07.2014 року за основним платежем - 256,78 грн., за штрафними санкціями 128,39 грн. (а.с.17а).

Наявність заборгованості також підтверджується довідкою про заборгованість(а.с.6), розрахунком суми боргу(а.с.7), зворотнім боком облікової картки платника податку по податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік та зворотнім боком облікової картки платника податку по податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік(а.с.23, 24).

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1. ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом з'ясовано, що актом 04.02.2014 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належним сум податків до бюджету ОСОБА_1, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011рік, встановленні порушення платником ст.49, ст.164 Податкового кодексу України (а.с.12-16). Також актом від 14.07.2014 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належним сум податків до бюджету ОСОБА_1, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013рік, встановленні ряд порушень платником норм Податкового кодексу України (а.с.19-22).

Таким чином, на підставі даних актів документальних позапланових невиїзних перевірок, позивачем було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001201700 від 18.02.2014 року, № 0001191700 від 18.02.2014 року, № 0007881700 від 24.07.2014 року, якими відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання.

Пунктом 54.5 ст. 54 цього Кодексу передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.120.1. ст.120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно із п.123.1. ст.123 цього Кодексу, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Також, згідно із абз. 4 п.56.18. ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи відсутність доказів оскарження податкових повідомлень - рішень № 0001201700 від 18.02.2014 року, № 0001191700 від 18.02.2014 року, № 0007881700 від 24.07.2014року, грошове зобов'язання є узгодженим.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 15.04. 2014 року № 465-25 на загальну суму 608,93грн., яка була вручена відповідачу 17.04.2014 року, відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с.25). У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 цього Кодексу, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

У відповідності до п. 87.11. ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Разом з тим, на момент розгляду справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем заборгованості в сумі 994,10грн.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

В силу ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, номер НОМЕР_4) на користь держави податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 994 (дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 10 коп., який перерахувати на розрахунковий рахунок 33119341700290, одержувач : УК Острозькому районі/с. Розваж/ код платежу 11010500, код ЄДРПОУ 38043501, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 833017.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.