Постанова № 44288083, 18.03.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18 березня 2015 року Справа № 814/342/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В.

позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 20.01.2004 року,

представника позивача: ОСОБА_2, довіреність № 122 від 31.01.2015 року,

представника відповідача: Нагорна Н.М., наказ № 0921 від 05.11.2003 року,

представника третьої особи: ОСОБА_4, довіреність № 27 від 19.01.2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

до відповідача: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції (вул. Дружби Народів, 33, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000)

третя особа: ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, 55000)

про визнання дій відповідача протиправними,

в с т ан о в и в:

Позивачка - ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції, (далі по тексту РАЦС) третя особа на боці відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, з вимогами про визнання дій щодо прийняття заяви по укладення шлюбу та дій по здійсненню реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - протиправними, та зобов'язання відповідача анулювати актовий запис № 158 від 04.07.2014 року.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що після смерті своєї матері ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 року) вона набула право на отримання спадщини як спадкоємець першої черги. Однак при звернення до нотаріуса з відповідною заявою, їй стало відомо що 04.07.2014 року її мати та ОСОБА_5 уклали шлюб. Під час судового засідання у міському суді, позивачка дізналася що працівники РАЦС прийняли від її матері - ОСОБА_6 Заяву про укладення шлюбу та провели процедуру реєстрації шлюбу за місцем мешкання померлої. Позивачка зазначає, що ОСОБА_6 була тяжко хвора, приймала знеболюючі ліки з наркотичним вмістом з травня 2014 року (місяць подання заяви про укладення шлюбу), ходити самостійно не могла, заяви до відділу РАЦС самостійно не подавала, нотаріально ні кого на подання такої заяви до відділу РАЦС не уповноважувала. Позивачка зазначає, що працівники РАЦС під час прийняття Заяви про укладення шлюбу від ОСОБА_6 та реєстрації шлюбу без вільної згоди на те померлої, діяли поза межами своїх повноважень, наданих Законом, що призвело до порушення її особистих майнових прав як спадкоємця. Просить суд визнати дії відділу РАЦС протиправними та зобов'язати анулювати актовий запис № 158 від 04.07.2014 року вчинений в наслідок протиправних дій Відповідача.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечувала, подала письмові заперечення, де зазначила, що під час отримання Заяви по укладення шлюбу від ОСОБА_6 та реєстрації шлюбу за місцем мешкання нареченної тобто за виїзною процедурою між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , спеціалісти відділу РАЦС діяли в межах та в спосіб передбачений законом, а від так дії Відповідача є правомірними, підстав для авалювання Актового запису немає, а від так просить суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_5, заперечував в судовому засідання проти заявленого позову, надав суду письмові заперечення, та пояснив, що тривалий час мешкав разом з ОСОБА_6, шлюб уклали по взаємній з нею згоді. При укладенні шлюбу працівники відділу РАЦС діяли цілком законно, а від так підстав для задоволення позову він не вбачає, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України 18.03.2015 року в судовому засіданні була проголошена вступна те резолютивна частина постанови.

Вислухав пояснення сторін та їх представників, заслухав покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідив письмові докази, що містяться у справі, судом встановлено:

ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_6, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвами про народження та свідоцтвами про одруження (а.с. 7-11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла, цей факт не заперечується сторонами.

04.07.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, та вчинено актовий запис № 158 (а.с.25).

Заява про реєстрацію шлюбу (а.с.28) ОСОБА_6 особисто до відділу РАЦС не надавалася, самостійно не заповнювалася, що підтверджується показаннями представника Відповідача в судовому засіданні, показаннями ОСОБА_5 та показаннями свідка ОСОБА_8 В матеріалах справи також міститься заява від ОСОБА_5 на ім'я начальника РАЦС з проханням прийняти Заяву про укладення шлюбу за місцем проживання нареченою (а.с.26).

На час прийняття Заяви про укладення шлюбу (27.05.20014 року) ОСОБА_6 була хвора, з квартири не виходила, потребувала постійного догляду, мала діагноз: цукровий діабет ІІ типу тяжкого перебігу, діабетичної ангіопатії судин нижніх кінцівок, влажна гангрена двох стоп, що підтверджується довідками про стан її здоровя (а.с. 27, 24).

Відповідно до наданої довідки медичного закладу з 23.05.2014 року ОСОБА_6 приймала знеболюючі ліки наркотичного анальгетику Морфіну сульфату, а згодом з 30.09.2014 року у зв'язку з посиленням болю була переведена на ін'єкційну форму Морфіну ( а.с.59).

З пояснень свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні з'ясовано, що вона як спеціаліст відділу РАЦС, за вказівкою начальна відділу з'явилася до ОСОБА_6 з вже надрукованою заявою про укладення шлюбу, остання вдома лише підписала цю заяву, вона засвідчила підпис ОСОБА_6, а після повернення на роботу зареєструвала цю заяву у відповідних книгах вхідної кореспонденції відділу.

Статтею 24 сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 28 Сімейного кодексу України Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто. Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Таким чином, сімейне законодавство встановлює певний порядок повідомлення компетентного органу про намір зареєструвати шлюб. Таке повідомлення має бути здійснено в письмовій формі. З моменту отримання такого повідомлення орган реєстрації актів цивільного стану проводить перевірку інформації, заявленої нареченими щодо відсутності обставин, які перешкоджають реєстрації шлюбу, та розпочинає підготовку до проведення реєстрації шлюбу у строк, місці та враховуючи побажання наречених про урочистість процедури (дивись коментар до ст. 33 СК). Побудова норми ст. 28 СК дає підстави говорити про те, що чоловік та жінка повинні діяти спільно, тобто вчиняти узгоджені дії, які доводять наявність у обох внутрішнього переконання (волі) зареєструвати шлюб. Чоловік та жінка подають та підписують спільну заяву про реєстрацію шлюбу.

Частина друга статті 28 передбачає обов'язок осіб, які бажають зареєструвати шлюб, подати заяву до органу реєстрації актів цивільного стану особисто. Такий порядок встановлено для того, щоб уникнути будь-яких порушень гарантованого державою права на свободу шлюбу. У випадку подання заяви особисто, особа підтверджує наявність внутрішньої волі зареєструвати шлюб своїми діями. Однак за умови наявності поважних причин чоловік і/або жінка можуть діяти через свого представника (ч. 3 ст. 28 СК). За загальним правилом, чоловік та жінка повинні особисто підписати та подати спільну заяву про реєстрацію шлюбу до органу реєстрації актів цивільного стану. Для вчинення дій, передбачених ч. 3 ст. 28 СК, через представника необхідна наявність поважних причин. Такими поважними причинами є перебування чоловіка і/або жінки на стаціонарному лікуванні, тривале відрядження тощо. Орган реєстрації актів цивільного стану зареєструє заяву про реєстрацію шлюбу лише у тому випадку, якщо заява буде нотаріально посвідчена. Представник або представники повинні діяти згідно з договором доручення та довіреністю, посвідченою нотаріально у встановленому порядку.

Суд критично оцінює позицію Відповідача, що отримання Заяви від нареченої ОСОБА_6 за місцем її проживання слід вважати що Заява про шлюб була подана ОСОБА_6 та ОСОБА_5 особисто через повноважного представника органу РАЦС в особі спеціаліста ОСОБА_8 Така позиція не кореспондується з імперативною нормою Сімейного кодексу де законодавець чітко визначив, що Заява про шлюб може бути подана особисто чоловіком та жінкою (тобто разом), або через представника повноваження якого визначені договором доручення за довіреністю, посвідченою виключно нотаріально.

На спеціаліста органу РАЦС ОСОБА_8 ОСОБА_6 довіреність не надавалася, ОСОБА_6 не уповноважувала ОСОБА_8 на подання Заяви про шлюб від її імені, окрім того до компетенції спеціаліста відділу РАЦС не входить право бути уповноваженою особою при здійсненні подання Заяви від імені нареченої.

Компетенція органів державної реєстрації цивільного стану передбачена у ст. 6 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану», тобто спеціальним законом для органів державної реєстрації цивільного стану (далі по тексту Закон № 2398).

Так спеціальним Законом № 2398 не передбачена процедура отримання Заяви про шлюб за місцем мешкання нареченої або нареченого.

Виходячи з аналізу вище перелічених норм суд приходить висновку, що дії Відповідача щодо прийняття Заяви від нареченої ОСОБА_6 є протиправними, оскільки вийшли за межі наданих Законом повноважень спеціалісту РАЦС та позбавили ОСОБА_6 на надання вільної особистої згоди на вступ у шлюб, через позбавлення права на особисте волевиявлення при поданні Заяви про вступ у шлюб. Оскільки був порушений порядок подання Заяви про вступ у шлюб, то як наслідок дії органу державної реєстрації цивільного стану по реєстрації цього шлюбу є також протиправними.

Суд не може прийняти до уваги позицію представника третьої особи, оскільки посилання на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17.01.2015 року та Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02.03.2015 року є недоцільними, так як предметом розгляду у цивільній справі була відсутність наміру одного з подружжя створити сім'ю, а не питання щодо волевиявлення на створення ОСОБА_6 сім'ї не розглядалось, а у даній адміністративній справі предметом розгляду є дії відділу РАЦС при здійсненні своїх повноважень щодо укладення та реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Щодо позовних вимог про зобов'язання Відповідача анулювати вчинений актовий запис, суд вважає, що ці позовні вимоги не можуть бути задоволенні в межах розгляду цієї адміністративної справи, оскільки відповідно до Сімейного Кодексу України рішення про анулювання Актового запису приймається органом РАЦС у випадках передбачених ст. 39. У всіх інших випадках актовий запис може бути анульований лише після винесення судом рішення про визнання шлюбу недійсним за рішенням суду відповідно до ст. 40 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Не зважаючи на те що Позивач не була учасником публічно-правових відносин з Відповідачем під час реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, однак укладання цього шлюбу, після смерті її матері ОСОБА_6, має для Позивача юридичні наслідки та порушує її права як спадкоємця.

Частиною 1 та 2 ст. 55 Конституції України про те,передбачено що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що позов належить частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати дії Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області щодо прийняття заяви про укладення шлюбу від ОСОБА_6 та дії по здійсненню реєстрації шлюбу 04.07.2014 року актовий запис № 158 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - протиправними.

3. В іншій частині позивних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Малих

Повний текст постанови складено та підписано суддею 20.03.2015 року.