Постанова № 44287849, 20.05.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/23/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" про стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" про стягнення податкової заборгованості на загальну суму 3271230,30 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що сума узгодженого, але не сплаченого відповідачем грошового зобов'язання складає 3271230,30 грн. та включає суму самостійно узгоджених сум податкового боргу відповідно до наданої до ДПІ у м.Лисичанську податкової декларації з екологічного податку в розмірі 1592719,47 грн. та самостійно узгоджених сум податкового боргу відповідно до наданих відповідачем розрахунків податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в загальному розмірі 1678510,83 грн.

На виконання вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III з метою погашення податкового боргу позивачем виставлена перша податкова вимога від 06.06.2003 № 1/54/4491/24-06, яку отримала посадова особа відповідача 11.06.2003. Друга податкова вимога № 2/79/6808 від 05.08.2003 була отримана 11.08.2003 посадовою особою відповідача.

На час розгляду справи загальна сума у розмірі 3271230,30 не сплачена, є узгодженою та набула статусу податкового боргу, а тому має бути стягнута на користь Державного бюджету.

Представником позивача, належним чином повідомленого про про день, час і місце розгляду справи, подано клопотання про розгляд справи за відстутності уповноваженого представника позивача. (а.с. 56)

Представник відповідача, про день, час і місце розгляду справи повідомленого належним чином, судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, щодо визнання боргу та розгляду справи без його участі.(а.с.52-54).

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариства "Лисичанськвугілля", ідентифікаційний код 32359108 зареєстровано у якості юридичної особи Лисичанською міською радою Луганської області та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21.04.2004(а.с.14-16),

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.34 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункуту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобовязання, самостіно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України 250.2 платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

Відповідно до пункут 252.25 статті 252 Податкового кодексу України платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов'язання за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Пунктом 257.5 статті 257 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

З матеріалів справи встановлено, що у відповідача - Публічного акціонерного товариства "Лісічанськвугілля" з 19.02.2015 по час розгляду справи утворився податковий борг за основним платежем у розмірі 3271230,30 грн., що складається з самостійно узгоджених сум податкового боргу відповідно до наданих до ДПІ у м. Лисичанську відповідачем податкової декларацій з екологічного податку в розмірі 1 592 719,47 грн., а саме:

- сума заборгованості за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (код бюджетної класифікації 19010101) за податковою декларацією №9079206365 від 27.01.2015 складає 1 384 659,37 грн.;

- сума заборгованості за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (код бюджетної класифікації 19010301) за податковою декларацією №9079206365 від 27.01.2015 складає 114 346,80 грн.;

- сума заборгованості за викиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (код бюджетної класифікації 19010201) за податковою декларацією №9079206365 від 27.01.2015 складає 93 713,30 грн.

Також до суми заборгованості входить податковий борг з плати за користування надрами, що складається з самостійно узгоджених сум податкового боргу відповідно до наданих до ДПІ у м. Лисичанську відповідачем розрахунків податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі -Розрахунок) в загальному розмірі 1678510,83 грн., а саме: ВП «Шахта Новодружеська» ПАТ «Лисичанськвугілля» Розрахунок № 9080163738 від 06.02.2015 на суму 143478,60 грн.,, ВП «Шахта імені Г.Г. Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля» Розрахунок № 9080192728 від 06.02.2015 на суму 287542,54 грн, ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» Розрахунок №9080167649 від 06.02.2015 на суму1046492,72 грн., ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» Розрахунок № 9080167649 від 06.02.2015 на суму 200996,97 грн.,

Наявність вказаного податкового боргу підтверджується також обліковими картками відповідача (а.с.19-21,26).

Таким чином, в силу приписів податкового законодавства податкові зобов'язання платника податків - відповідача, вважаються узгодженими та набули статусу податкового боргу за поданими відповідачем та не сплаченими у повному обсязі податковими деклараціями та розрахунками.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

На виконання вимог Закону ДПІ в м. Лисичанську виставлена "Відповідачеві" перша податкова вимога №1/54/4491/24-06 від 06 червня 2003р., яка була направлена 09.06.2003 листом з повідомленням та вручена посадовій особі "Відповідача" 11.06.2003.

Друга податкова вимога №2/79/6808 від 05 серпня 2003р. була направлена позивачем 08.08.2003 листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 11.08.2003.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Вищий адміністративний суд у своєму інформаційному листі від 12.04.2012, № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу" зазначив наступне - якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому, далі зазначається у листі, заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість з узгодженого податкового зобов'язання не сплатив, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" ( 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Маліновського. буд. 1, код 32359108) податковий борг у розмірі 3271230,30 грн. (три мільйони двісті сімдесят одна тисяча двісті тридцять гривень 30 копійок) на користь Державного бюджету України, а саме : екологічний податок у загальній сумі 1592719,47 грн., яка складається з викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - 1384659,37 грн. (код бюджетної класифікації 19010101), розміщення відходів у спеціально відведених місцях - 114346,80 грн. (код бюджетної класифікації 19010301), викиди забруднюючих речовин у водні об'єкти - 93713,30 грн. (код бюджетної класифікації 19010201); рентна плата за користування надрами у загальній сумі 1678510,83 грн., які сплачуються за місцезнаходженням наступних ділянок надр: ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» на суму 1046492,72 грн.; ВП «Шахта імені Г.Г. Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля» на суму 287542,54 грн.; ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» на суму 200996,97 грн.; ВП «Шахта Новодружеська» ПАТ «Лисичанськвугілля» на суму 143478,60 грн., за рахунок коштів у банках, що його обслуговують.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.В. Борзаниця