Рішення № 44282251, 19.05.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/161/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Корольова Г. Ю.Номер провадження 22-ц/788/895/15 Суддя-доповідач - Левченко Т. А. Категорія - 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 березня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго», Комунальне підприємство «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Мусон», ФОП ОСОБА_6 про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1, іншими співвласниками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Їй та ОСОБА_4 належить по 3/8 частини квартири, а відповідачці ОСОБА_5 - 2\8 частини. Спірна квартира складається з трьох кімнат: площею 9,0 кв. м, 19,2 кв. м, 7,6 кв. м, кухні, площею 5,4 кв. м, санвузла, площею 2,6 кв. м, коридору, площею 4,6 кв. м. Зазначену частину квартири вона та її брат ОСОБА_4 успадкували після смерті батька ОСОБА_7 Ще за життя батька та після його смерті утворилась заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг. Так як між співвласниками квартири відсутня згода щодо порядку користування квартирою, оплати житлово-комунальних послуг, просить:

встановити порядок користування спірною квартирою, виділивши в її користування та користування її брату - ОСОБА_4 кімнату № 5 житловою площею 9,0 кв. м, кімнату № 4 житловою площею 19,2 кв. м, а ОСОБА_5 виділити житлову кімнату № 6 житловою площею 7,6 кв. м, залишивши у загальному користуванні кухню № 3 площею 5,4 кв. м, санвузол № 2 площею 2,6 кв. м, коридор №1 площею 4,6 кв. м.;

зобов'язати ОСОБА_5 надати письмову згоду на укладення ОСОБА_3 договору з ПАТ «Сумиобленерго» на постачання електроенергії та з ПАТ «Сумигаз» на постачання газу у квартиру АДРЕСА_2;

зобов'язати ТОВ «А-Муссон» розділити особовий рахунок № НОМЕР_1 на оплату послуг з вивозу ТПВ по квартирі АДРЕСА_3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5;

зобов'язати КП «Сумижитлкомсервіс» Сумської міської ради розділити особовий рахунок № НОМЕР_1 на оплату послуг з захоронення ТПВ по квартирі АДРЕСА_3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5;

зобов'язати ТОВ «КК «Коменерго-Суми» розділити особовий рахунок № НОМЕР_1 на оплату комунальних послуг з утримання будинків на квартиру АДРЕСА_3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з поділом заборгованості у розмірі 2457,37 грн. між особовими рахунками ОСОБА_3 у сумі 1843,03 грн. та ОСОБА_5 у сумі 614,34 грн.;

зобов'язати КП «Міськводоканал» розділити особовий рахунок № НОМЕР_1 на оплату послуг з водопостачання та водовідведення на квартиру АДРЕСА_3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з поділом заборгованості таким чином: за водопостачання у розмірі 1207,56 грн. між особовими рахунками ОСОБА_3 у сумі 1139,41 грн. та ОСОБА_5 у сумі 68,15 грн., за водовідведення у розмірі 1007,26 грн. між особовими рахунками ОСОБА_3 у сумі 947,05 грн. та ОСОБА_5 у сумі 60,21 грн., борг по оплаті послуг з екс. витрат у розмірі 364,05 грн. поділити між особовими рахунками ОСОБА_3 у сумі 273,03 грн. та ОСОБА_5 у сумі 91,02 грн.;

зобов'язати ФОП ОСОБА_6 розділити особовий рахунок № НОМЕР_1 на оплату послуг з екс. витрат на квартиру АДРЕСА_3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з поділом заборгованості у розмірі 510,80 грн. між особовими рахунками ОСОБА_3 у сумі 383,10 грн. та ОСОБА_5 у сумі 127,70 грн.

Рішенням суду від 27 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши у користування:

- співвласникам 3/8 частки квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким належить по 3/8 частки кожному: кімнату №4, площею 19,2 кв. та кімнату №6 житловою площею 6,7 кв. м;

- співвласнику 2/8 частки квартири ОСОБА_5 кімнату № 5, площею 9,0 кв. м;

- кухню №3 площею 5,4 кв. м, санвузол №2 площею 2,6 кв. м, коридор №1, площею 4,6 кв. м залишити у спільному користуванні співвласників квартири: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Зобов'язано ОСОБА_5 надати письмову згоду на укладення ОСОБА_3 договору з ПАТ «Сумиобленерго» на постачання електроенергії та на укладення ОСОБА_3 договору з ПАТ «Сумигаз» на постачання газу у квартиру АДРЕСА_4.

Зобов'язано ТОВ «А-Муссон», КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, ТОВ «КК «Коменерго-Суми», КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, ФОП ОСОБА_6 розділити особовий рахунок між співвласниками квартири ОСОБА_3 і ОСОБА_5, виходячи з порядку користування квартирою, встановленого судом.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду в частині встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Суми; відмови у розподілі заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги між особовими рахунками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та ухвалити нове рішення по суті цих позовних вимог. В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду в частині встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Суми та ухвалити нове рішення по суті цих позовних вимог. Рішення в частині розподілу особових рахунків, зобов'язання ОСОБА_5 надати письмову згоду на укладення ОСОБА_3 договору з ПАТ «Сумиобленерго» на постачання електроенергії та на укладення ОСОБА_3 договору з ПАТ «Сумигаз» на постачання газу у квартирі АДРЕСА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять залишити без змін. В доводах апеляційних скарг зазначають, що при винесенні рішення суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Зокрема, вказують на те, що вони не можуть спільно проживати у кімнаті 4, так як є особами різної статі. Цю кімнату ОСОБА_3 просила виділити їй в користування тільки для проходу до кімнати 5. Так як пройти до кімнати 6, яку ОСОБА_3 просить виділити ОСОБА_5 можливо тільки через кімнату 4, вони з ОСОБА_8 домовились, що побудують стіну, внаслідок якої з'явиться коридор, який і забезпечить прохід відповідачки до кімнати 6. Кімната 6 є зачиненою відповідачкою, там зберігаються її речі та доступу до неї у них немає. Крім того ОСОБА_4 також вказує, що він попередньо дозволив прохід через свою кімнату 4 тільки ОСОБА_3, з відповідачкою такої домовленості не існувало. Суд цього не врахував та фактично передав у користування іншим співвласникам кімнату без згоди самого власника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_3, представника позивачки та ОСОБА_4 - ОСОБА_9, які підтримали апеляційні скарги, відповідачку ОСОБА_5, яка заперечує проти апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_5. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 3/8 частини квартири кожному, а ОСОБА_5 2/8 частини квартири, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а. с. 9-10), довідкою Другої Сумської державної нотаріальної контори про те, що ОСОБА_5 являється спадкоємцем за законом на 1\2 частку після померлої 11.06.2002 року її матері - ОСОБА_10 (а. с. 63). ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у встановленому порядку зареєстрували право власності на належні їм частини квартири, а ОСОБА_5 до цього часу свідоцтво про право на спадщину на належну їй частину квартири не отримала та право власності на неї не зареєструвала.

Згідно технічного паспорта квартира розташована на 1-му поверсі двоповерхового будинку, є трьохкімнатною житловою площею 35,8 кв. м., загальною площею 48,40 кв. м і складається з приміщень: 1-а кімната, площею 9,0 кв. м, 2-а кімната, площею 19,2 кв. м, 3-я кімната площею 7,6 кв. м, кухні, площею 5,4 кв. м, санвузла площею 2,6 кв. м, коридору, площею 4,6 кв. м (а.с.11-12).

Також судом першої інстанції встановлено, що на даний час квартирою АДРЕСА_1 м. Суми ніхто не користується, оскільки вона знаходиться в непридатному для проживання стані: відсутній газ, відрізани труби та зняти батареї. Вказану обставину визнають сторони в справі та вона підтверджується відповідними актами житлово-експлуатаційної організації та ПАТ «Сумигаз» (а. с. 120-125).

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 в частині встановлення порядку користування спірною квартирою та розподілу особових рахунків між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_5, виходячи з встановленого порядку користування квартирою, суд першої інстанції керуючись положеннями ст. 358 ЦК України виходив з того, що ці вимоги позивачки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, так як суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Спірна квартира є трьохкімнатною житловою площею 35,8 кв. м. Тобто на частку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (3/8) припадає по 13.43 кв. м житлової площі, а на частку ОСОБА_5 - 8,95 кв. м. Згідно плану квартири всі три кімнати є неізольованими. Вхід до кімнати 4, площею 19,2 кв. м. здійснюється тільки через один спільний коридор, а до кімнат: 5, площею 9.0 кв. м та 6, площею 7.6 кв. м, можливо пройти тільки через кімнату 4 (а. с. 12).

За таких обставин, надання кожному з трьох співвласників в окреме користування частини квартири, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності є неможливим, так як одна із трьох кімнат є прохідною і до інших двох кімнат можливо пройти тільки через цю прохідну кімнату.

З пояснень сторін в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склались вкрай неприязні стосунки з їх тіткою ОСОБА_5 Суд першої інстанції належної оцінки вказаним обставинам не надав, виділивши відповідачці кімнату 5, доступ до якої можливий лише через прохідну кімнату 4, яку виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того, вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_4, який не є відповідачем в даній справі.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційних скарг про те, що можливо встановити порядок користування за запропонованим позивачкою варіантом, так як вона з ОСОБА_8 домовилась про здійснення перепланування квартири внаслідок якого буде влаштовано коридор, через який буде здійснюватись прохід до кімнати 6, яку ОСОБА_3 просить виділити в користування відповідачці. Зазначена домовленість двох співвласників не є підставою для задоволення вимог ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою, так як перепланування квартири внаслідок якого стало б можливим окреме користування однією із кімнат, не виконано. Крім того з пояснень відповідачки в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що вона з таким варіантом перепланування квартири не погоджується.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування спірною квартирою на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні цих позовних вимог.

Так як підлягає скасуванню рішення суду в частині встановлення порядку користування квартирою, з врахуванням положень ч. 3 ст. 303 ЦПК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню і рішення суду в частині зобов'язання ТОВ «А-Муссон», КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, ТОВ «КК «Коменерго-Суми», КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, ФОП ОСОБА_6 розділити особовий рахунок між співвласниками квартири ОСОБА_3 і ОСОБА_5, виходячи з порядку користування квартирою, встановленою судом.

Задовольняючи позовну вимогу про розподіл особового рахунку, суд першої інстанції також не врахував наступного.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875 - IV від 24 червня 2004 року).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року надання житлово-комунальних послуг споживачу здійснюється відповідно до умов договору. Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 20 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року споживач (власник) має право та зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Ст. 26 зазначеного Закону також передбачено, що істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є, зокрема: вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи з системного аналізу наведених норм матеріального права, колегія суддів вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту (зобов'язання надавача житлово-комунальних послуг розділити особовий рахунок між двома співвласниками квартири із трьох), не відповідає діючому законодавству, яким регулюються спірні правовідносини. Сторони як співвласники спірної квартири, можуть в добровільному порядку домовитись про порядок участі кожного з них в утриманні квартири та сплаті житлово-комунальних послуг. У разі ж відсутності згоди щодо добровільного вирішення зазначеного питання, позивачка має право звернутися до конкретних виконавців (суб'єктів господарювання), які надають житлово-комунальні послуги з приводу укладення з нею окремого договору на надання житлово-комунальних послуг, якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних житлово-комунальних послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

В той же час рішення суду першої інстанції в частині відмови у зобов'язанні надавачів житлово-комунальних послуг розподілити заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги між особовими рахунками ОСОБА_3 та ОСОБА_5, є правильним, так як діючим законодавством не передбачено обов'язок надавачів житлово-комунальних послуг розподіляти заборгованість між споживачами - співвласниками житлового приміщення. Крім того позивачкою не надано доказів наявності спору між співвласниками квартири та надавачами житлово-комунальних послуг з приводу погашення конкретної суми заборгованості за надані послуги. У разі виникнення такого спору, він має вирішуватися в судовому порядку між конкретним надавачем житлово-комунальних послуг та співвласниками квартири. Саме при вирішенні такого спору повинна визначатись сума заборгованості за житлово-комунальні послуги, яку повинен сплатити кожен із співвласників квартири.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду Сумської області від 27 березня 2015 року скасувати в частині встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 м. Суми, зобов'язання ТОВ «А-Муссон», КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, ТОВ «КК «Коменерго-Суми», КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, ФОП ОСОБА_6 розділити особовий рахунок між співвласниками квартири ОСОБА_3 і ОСОБА_5, виходячи з порядку користування квартирою, встановленою судом, та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні цих позовних вимог.

Рішення Ковпаківського районного суду Сумської області від 27 березня 2015 року в частині відмови у розподілі заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги між особовими рахунками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -