Ухвала суду № 44272448, 20.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1826/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1625/15Головуючий у 1-й інстанції Гудков С. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 квітня 2015 року

по справі за позовом Лубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 квітня 2015 року позов Лубенського міжрайонного прокурора задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради за лікування Комунальною Лубенською центральною міською лікарнею потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_3 - 1999,28 гривень, ОСОБА_4 - 710,43 гривні, ОСОБА_5 - 1641,02 гривні, ОСОБА_6 - 2496,49 гривень, а всього стягнуто 6847 гривень 22 копійки (шість тисяч вісімсот сорок сім гривень 22 копійки), перерахувавши кошти на рахунок Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради №31412544700011 УК в Лубенському районі 24060300 код 37710415 МФО 831019, ГУДКСУ у Полтавській області у місцевий бюджет м.Лубни.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення. Стверджує, що судом було безпідставно відхилено клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку кримінального судочинства. Також, зазначає, що судом безпідставно в основу судового рішення покладено довідку Комунальної Лубенської ЦМЛ про лікування потерпілих.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.06.2013 року (а.с.8-13), який набрав законної сили 04.03.2015 року, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Як встановлено вироком, 11.08.2011 року близько 12 год. 20 хв., водій ОСОБА_2, керуючи технічно-справним автомобілем «ЗАЗ DAEWOO Т13110» д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності його брату ОСОБА_7, та перевозячи пасажирів ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, рухався в напрямку с. Мгар, Лубенського району, Полтавської області, з боку автошляху Київ-Харків-Довжанський.

Наближаючись до нерівнозначного перехрестя „головної дороги" автошляху Київ-Харків з другорядною дорогою виїзду із с. Мгар в м. Лубни, розташованому в районі 203 км. даного автошляху Лубенського району, Полтавської області, водій ОСОБА_2, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, перед зміною напрямку руху, рухаючись в напрямку другорядної дороги до с. Мгар, Лубенського району, не переконавшись в безпеці дорожнього руху та скоюваного маневру, виїхав на перехрестя, не надавши переваги в русі та дороги автомобілю «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_8, під керуванням водія ОСОБА_9, що рухався по головній дорозі з боку м. Харків в напрямку м. Києва, створивши небезпеку для його руху допустив з ним зіткнення.

В результаті даної пригоди водій автомобіля «HYUNDAI TUCSON» ОСОБА_9, його пасажири малолітній ОСОБА_3, ОСОБА_8 та пасажири автомобіля «ЗАЗ DAEWOO Т13110» ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Тобто з вироку суду вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення встановлена і дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілі отримали тілесні ушкодження, сталася з його вини.

За правилами ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

За змістом вказаної норми, на особу, яка вчинила злочин, крім загального обов'язку відшкодувати шкоду потерпілому від цього злочину, покладається також обов'язок відшкодувати понесені закладом охорони здоров'я витрати на лікування потерпілого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Згідно довідки Комунальної Лубенської центральної міської лікарні (а.с.6-7) на лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_3 витрачено 1999,28 гривень, ОСОБА_4 витрачено 710,43 гривні, ОСОБА_5 витрачено 1641,02 гривні, ОСОБА_6 витрачено 2496,49 гривень, а всього 6847,22 гривні.

Виходячи з обставин справи, оскільки відповідач визнаний винним у вчиненні злочину, останній повинен нести відповідальність у вигляді відшкодування витрат на лікування потерпілих від злочину, а відтак є вірним висновок місцевого суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність, а є такими, що призводять до затягування розгляду справи, оскільки касаційний розгляд по іншій справі не впливає на можливість розгляду цієї справи.

Крім того, не беруться до уваги колегією суддів доводи апеляційної скарги стосовно довідки Комунальної Лубенської ЦМЛ про лікування потерпілих як неналежного доказу правильності розрахунку, оскільки такі твердження ОСОБА_2 є надуманими та нічим не спростовують такий розрахунок..

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним у справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.. 303,304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Обідіна О.І. /підпис/ Пікуль В.П.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ______ Панченко О.О.