Рішення № 44271786, 21.05.2015, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2945/14-ц

Номер провадження 2/541/53/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 травня 2015 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого - судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Олешко Н.А.,

з участю адвокатів: Огризкова А.А., Ткаченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування ,-

в с т а н о в и в :

В листопаді 2014 року позивачка ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання її особистою власністю квартири АДРЕСА_1, придбану нею, хоч і в шлюбі, проте за її особисті кошти, набуті до такого шлюбу, посилаючись на те, що на частину цієї квартири претендують відповідачі по справі, як спадкоємці, після померлого чоловіка позивачки / а.с. 1 - 3, 23 - 25 /.

Користуючись своїми процесуальними правами, передбаченими законом, в грудні 2014 року відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання права власності на частини спірної квартири в порядку спадкування, обґрунтовуючи свій позов тим, що кошти на її придбання ОСОБА_3 набула в період її проживання однією сім'ю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 - батьком позивачів за зустрічним позовом. Зазначена позовна заява не містить вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю батька позивачів і ОСОБА_3, як чоловіка та жінки без шлюбу/ а.с. 74 - 77 /.

Ухвалою суду від 29 грудня 2014 зустрічний позов ОСОБА_4 і ОСОБА_5 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_3 / а.с. 90 /.

Під час розгляду справи по суті позивачка ОСОБА_3, вона ж відповідачка за зустрічним позовом, та її представник - адвокат Огризков А.А., який дії на підставі відповідних повноважень, передбачених договором про надання правової допомоги / а.с. 69, 70 /, заявлений позов підтримали, просили задовольнити його. У задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

З пояснень цієї сторони вбачається, що 10.08.2012 року, за кошти, одержані від продажу іншого нерухомого майна, яке до шлюбу належало ОСОБА_3 і за кошти, одержані від здійснюваної нею підприємницької діяльності та від своєї матері, нею придбано квартиру АДРЕСА_1, яка і була зареєстрована за нею в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. На той час вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року та за життя не оспорював її права власності на цю нерухомість, як таку, що належить особисто їй. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, до складу якої входить і належна їй квартира. Відповідачі по справі, як спадкоємці першої черги за законом, подали заяви про спадкування, в тому числі і частин спірної квартири, чим порушуються її майнові права. З приводу зустрічного позову ця сторона стверджувала, що станом на липень 2005 року однією сім'єю, без реєстрації шлюбу із батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачка не проживала, хоча і була знайома з ним, бо на прохання знайомої уклала з ОСОБА_7 договір найму житла з метою вирішення ним питання прописки для продовження роботи. Фактично ОСОБА_7 у цій квартирі не проживав, переважно працюючи та, проживаючи на півночі Росії, хоча вони інколи і спілкувалися між собою. Шлюб між ними було зареєстровано в квітні 2007 року. До цього часу однією сім'єю вони спільно не проживали, спільним побутом пов'язані не були, взаємних прав та обов'язків, в тому числі і щодо набуття нерухомого майна, не мали.

Відповідачі, вони ж позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та їх представник - адвокат Ткаченко А.В., що діє на підставі відповідного договору про надання правових послуг/ а.с. 71, 72 /, позов ОСОБА_3 визнали частково, просили визнпти за нею право власності на 4/6 квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування після померлого чоловіка. Зустрічний позов просили задовольнити в повному обсязі та визнати за ОСОБА_4 і ОСОБА_5 право власності по 1/6 частки цієї квартири, а також стягнути з відповідачки за зустрічним позовом судові витрати на правову допомогу адвоката в сумі 4000 гривень.

По суті заявлених позовів ці учасники процесу пояснили, що з кінця 2004 року - початку 2005 року батько позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. В липні 2005 року ОСОБА_3 придбала, в тому числі і за кошти ОСОБА_7, квартиру, в якій згодом було проведено ремонт. В подальшому кошти від продажу цієї квартири були використані на придбання спірної квартири. З цих підстав, відповідно до положень ст. ст. 74 та 60 Сімейного кодексу України, спірна квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а відтак її частина може спадкуватися ОСОБА_3 та позивачами за зустрічним позовом, які заявили про наміри спадкувати.

Представник третьої особи за зустрічним позовом від Першої миргородської державної нотаріальної контори в судове засідання не прибув. Від третьої особи до суду направлено листа, за змістом якого висловлено прохання про розгляд справи за відсутності його представника/ а.с. 226, 227 /.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності і диспозитивності, та, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних обгрунтувань.

Як встановлено судом, на підставі договору купівлі - продажу від 04 липня 2005 року позивачка ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_3 Полтавської області. Це право власності позивачки було зареєстроване у визначеному законом порядку/ а.с. 5, 30, 31 /.

Крім того, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, в червні 2008 року ОСОБА_3 реалізувала своє право на приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0079 га / а.с. 32 /.

З січня 2003 року ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією відповідного Свідоцтва/ а.с. 13 /.

20 квітня 2007 року, в відділі РАЦС по м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області було укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, актовий запис № 75 / а.с. 10 /.

10 серпня 2012 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_3 Полтавської області та земельну ділянку площею 0,0079 га, підтвердженням чому є копія відповідних договорів / а.с. 28, 64, 65 /.

Того ж дня, 10 серпня 2012 року ОСОБА_3 купила у ОСОБА_10 спірну квартиру АДРЕСА_1, зареєструвавши своє право власності на неї в Дочірньому комунальному підприємстві „Миргородтехінвентаризація" / а.с. 6, 7, 8 /.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_7 помер в м. Миргороді Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть / а.с. 9 /, в наслідок чого відкрилася спадщина.

Відповідачі по справі, позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є сином та дочкою померлого спадкодавця / а.с. 48, 60 зворотні сторони, 79, 80 /.

За приписами ст. 1218, 1216 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб.

Статтею 1268 ч. 1 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_7, позивачка ОСОБА_3 та відповідачі за її позовом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулася до органів нотаріату з заявами про наміри прийняти спадщину після згаданого спадкодавця / а.с. 47, 49, 51 /, проте постановою державного нотаріуса від 05.11.2014 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по причині відсутності правовстановлюючого документу на частину спадкового майна / а.с. 83 /.

Згідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 27 ч. 2 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд виходить із приписів ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, за якою сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Допитані в судовому засіданні свідки зі сторони позивачів за зустрічним позовом і зокрема ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, хоч і давали показання про те, що інколи бачили ОСОБА_7 та ОСОБА_3 разом, коли той підходив до неї на місцевому ринку та вітався з нею, перебував на місці ремонту у її квартирі та за місцем винаймання ним житла, коли його автомобіль знаходився під під'їздом будинку, з достовірністю та повнотою не підтверджують спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, тобто, наявність у них сім'ї без реєстрації шлюбу, починаючи з кінця 2004 року - початку 2005 року.

В супереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України та у строки, імперативно встановлені ч. 2 ст. 27 ЦПК України, стороною позивачів за зустрічним позовом суду не надано жодних належних і допустимих доказів того, що їх батько та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без шлюбу та того, що ОСОБА_7 надавав конкретні суми власних коштів для придбання спірної нерухомості і за життя претендував на неї, як на спільне з ОСОБА_3 майно.

Судові рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю ОСОБА_7 і ОСОБА_3 протягом конкретного періоду часу, як чоловіка та жінки без шлюбу відсутні. Такий факт при розгляді даної справи не просили встановити і позивачі за зустрічним позовом.

Та обставина, що ОСОБА_7 з 22.03.2005 року по день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_4 / а.с. 84 /, не підтверджує факту його проживання без шлюбу з позивачкою ОСОБА_3, оскільки з вказаної дати на підставі відповідного договору найму цього житла / а.с. 108 / ним і було проведено відповідну реєстрацію місця проживання згідно досягнутої домовленості, що серед іншого підтверджено і показаннями свідка ОСОБА_16.

Допитаний , як свідок ОСОБА_17 пояснив, що в 2004 році та в подальшому він постійно проживав у АДРЕСА_4 в м. Миргороді разом з матір'ю, а інші особи, включаючи ОСОБА_7, аж до реєстрації шлюбу з матір'ю в цій квартирі не проживали.

Таким чином, відсутні правові підстави вважати доведеним факт спільного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_3 без шлюбу в період часу, на який посилається сторона відповідачів за первісним позовом.

З огляду на це положення ст. 74 частин 1, 2 та ст. 60 ч. 2 Сімейного кодексу України до спірних правовідносин застосовані бути не можуть, а відтак згідно до ст. 1218 ЦК України частина квартири придбаної ОСОБА_3 не може входити до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_7, через що підстав для визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права власності в порядку спадкування на таку частину спірної квартири немає, а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

При цьому суд приймає до уваги як належні, докази, надані стороною позивачки ОСОБА_3, а саме копії договорів про придбання нерухомого майна в липні 2005 року та його відчуження в серпні 2012 року і, як наслідок, використання цих коштів для придбання спірної квартири. Суд бере до уваги факт здійснення цією позивачкою підприємницької діяльності з січня 2003 року та отримання і накопичення коштів від такої діяльності / а.с. 199 - 200, 201 /. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 підтвердили факт надання ОСОБА_18 грошових коштів своїй дочці ОСОБА_3 для придбання спірної квартири, пояснивши, що такі кошти мати позивачки набула, як реабілітована особа, хоч і не вказали суму відповідної компенсації. Факт такої реабілітації підтверджено копією відповідної довідки та посвідчення на ім'я матері ОСОБА_3./а.с. 115, 117 /.

Таким чином, виходячи із приписів ст. 57 ч. 1 Сімейного кодексу України, суд приходить до переконання про те, що квартира АДРЕСА_1 позивачкою ОСОБА_3 хоч і придбана в період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_7, проте за кошти, які належали їй особисто, а відтак не є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_3, тобто є виключною власністю останньої. Тому в цій частині заявлений позов слід задовольнити.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів судових витрат на правову допомогу адвоката в сумі 4000 гривень / а.с. 25 /, то протягом всього розгляду справи, в супереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, стороною цієї позивачки суду не надано жодних належних і допустимих доказів того, що такі витрати нею фактично понесені. З огляду на це в цій частині позову слід відмовити.

При подачі позову в суд ОСОБА_3 була звільнена від сплати судового збору, будучи інвалідом 2 групи / а.с. 12, 54 /. З цих підстав відповідно до ст. 88 ч. 3 ЦПК України такий судовий збір має бути стягнутий з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до спеціального фонду державного бюджету з урахуванням вартості спірного нерухомого майна на час вирішення спору / а.с. 26, 27 /.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 61, 62, 64, 88, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 316, 319, 321, 328, 1216, 1218, 1220 ЦК України, ст. ст. 3, 57, 60 ч. 2 Сімейного кодексу України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на частини квартири АДРЕСА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 та з ОСОБА_5, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2, до спеціального фонду державного бюджету (отримувач коштів: УДКСУ у Миргородському районі Полтавської області, код за ЄДРПОУ 37845125, МФО 831019, рахунок отримувача 31210206700012, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 26436309) по 1420 (одній тисячі чотириста двадцять) гривень з кожного в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

Заходи забезпечення зустрічного позову у виді заборони вчиняти певні дії, застосовані ухвалою суду від 29 грудня 2014 року / а.с. 91 /, після набрання рішенням законної сили, скасувати.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін - з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду Чернюк В.Д.