Вирок № 44271187, 28.04.2015, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2015 р. Справа № 370/846/15-к

Макарівський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Тандира О.В.,

при секретарі Приходько О.О.,

за участю прокурора Сидорука О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області кримінального провадження № 12015110000000046 від 10.02.2015 року, за яким обвинувачується

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Рівне, українець, громадянин України, одружений, на утриманні якого перебуває двоє малолітніх дітей 2009 та 2014 р.н., освіта вища повна, працюючий водієм в ТзОВ «ПРИНТ МАРКЕТ» (м. Рівне), такий, що немає державних нагород, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

10.02.2015 року, близько 00 годин 12 хвилин, на 59 км + 820 м автодороги «Київ-Чоп», що на території Макарівського району Київської області, водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним вантажним бортовим автомобілем марки «Renault Midlum», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у правій смузі руху в напрямку міста Київ, у порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну», не був уважний та, не стежачи за дорожньою обстановкою, невчасно відреагував на її зміну, в порушення вимог п. 12.3 ПДР України, відповідно до якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», маючи можливість виявити перешкоду для руху, яку становив йому автомобіль фургон ізометричний марки «Isuzu NQR 71Р», реєстраційний номер НОМЕР_2, який з увімкненою аварійною світловою сигналізацією розташовувався частково на проїзній частині правої суги руху в напрямку міста Київ та частково на прилеглому узбіччі, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, на що у нього не було перешкод технічного характеру, в результаті чого допустив зіткнення правою боковою частиною керованого ним транспортного засобу із задньою лівою частиною автомобіля фургона ізометричного марки «Isuzu NQR 71Р».

В результаті зіткнення транспортних засобів автомобіль фургон ізометричний марки «Isuzu NQR 71Р» здійснив рух праворуч в напрямку узбіччя у сніговий намет та відбувся наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які знаходились на узбіччі, із правого боку передньої частини вказаного транспортного засобу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновків експерта № 1/12 від 25.02.2015 та № 12 від 23.02.2015 встановлено, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_3, 1973 року народження, встановлені множинні садна на зовнішній поверхні верхньої і середньої третини лівого стегна, на передньо-зовнішній поверхні верхньої третини лівої гомілки, на передньо-внутрішній поверхні середньої третини правої гомілки, множинні крововиливи в м'які тканини грудної клітки, «карміновий набряк» легень, інтенсивні трупні плями, синюшність і одутловатість обличчя, шиї і верхнього відділу грудей з крововиливами в шкіру, так звана «екхімотична маска», повнокров'я внутрішніх органів, набряк головного мозку. Смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення грудей і живота (компресійної асфіксії). Пошкодження завдані тупими предметами і могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді. Давність виникнення пошкоджень і час настання смерті ОСОБА_3, можуть відповідати вказаному терміну. Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_3 є прижиттєвими і виникли незадовго до настання його смерті. Механічна асфіксія (компресійна асфіксія), як стан знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_3 Враховуючи характер і розташування пошкоджень, місцем первинного контакту тіла з автомобілем могла бути передньо-зовнішня поверхня лівої гомілки і передньо-внутрішня поверхня правої гомілки , коли ОСОБА_3 знаходився у вертикальному положенні і був звернутий передньою і дещо лівою боковою поверхнею свого тіла до транспортного засобу, що рухався. Характерних пошкоджень, які б свідчили про переїзд тіла ОСОБА_3 колесом (колесами) транспортного засобу, при судово-медичній експертизі трупа не встановлено. Здавлення грудей і живота, як вид механічної асфіксії має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Здавлення грудної клітки і живота (компресійна асфіксія) могло утворитися внаслідок здавлення тіла між частинами транспортного засобу, що рухався і дорожнім покриттям.

Відповідно до висновку експерта № 76/Е від 26.03.2015 встановлено, що у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, мали місце ушкодження у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку з формуванням субдуральної гематоми над правою гемісферою головного мозку (операція 02.03.2015), перелом тім'яної, скроневої кісток зліва з переходом на основу черепа, травматичний субарахноїдальний крововилив, закрита травма грудної клітини, забій нижніх часток легенів, лівобічний посттравматичний отит, забиті рани м'яких тканин голови. Описані пошкодження утворилися від дій тупих предметів, по давності можуть відповідати терміну і обставинам, вказаним в постанові, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Порушення водієм ОСОБА_1, вимог пунктів 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_3 та заподіяння потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, винним себе визнав, щиро розкаявся у вчиненому і підтвердив обставини, встановлені досудовим розслідуванням.

ОСОБА_1, показав суду, що у встановлений слідством день та час, їхав на вантажному бортовому автомобілі марки «Renault Midlum», реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі «Київ-Чоп» по території Макарівського району Київської області, відволікся та не помітив автомобіль фургон «Isuzu NQR 71Р», який з увімкненою аварійною світловою сигналізацією стояв з правої сторони на узбіччі, та допустив зіткнення із вказаним фргоном, який відлетів на узбіччя у сніговий намет та наїхав на пішоходів. У скоєному розкаюється. Вказав, що в даний час його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому він є єдиним годувальником сім'ї. Цивільні позови прокурора Київської області про стягнення витрат на лікування визнає.

У зв'язку із повним визнанням підозрюваним своєї вини в скоєному правопорушенні, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом обвинуваченого ОСОБА_1, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, та дослідженням матеріалів справи, що характеризують його особу, а також в частині заявлених прокурором області цивільних позовів щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого.

За результатами судового розгляду суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 та заподіяло потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання підсудному суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу підсудного, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.

ОСОБА_1, раніше не судимий, працює водієм, має на утриманні малолітніх дітей 2009 р.н., та 2014 р.н., на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

Пом'якшуючими його покарання обставинами є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

На підставі викладеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1, слід призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений працює водієм і це є єдиним законним джерелом його доходів.

При цьому, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, враховуючи те, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні неповнолітніх дітей, які потребують утримання та батьківського піклування, зважаючи на думку потерпілого, який просив суд не позбавляти обвинуваченого волі, шкоду відшкодував частково, суд вважає, що в даному випадку реальне застосування до обвинуваченого покарання не буде відповідати визначеній у ст.ст. 50, 65 КК України його меті, а тому суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням із покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язків.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України. Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 Арешт на майно не накладався.

Цивільні позови прокурора Київської області про стягнення з ОСОБА_1, витрат на лікування потерпілого з огляду на вимоги ст. 1206 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_1, від призначеного судом основного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст. 76 КК України обов'язки - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (код 37975298, р/р31111115700008, УДКСУ у Подільському р-ні м. Києва, МФО 820019, призначення платежу «За проведення експертиз та досліджень») 3377,40 грн., вартості дослідження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» (р/р 35427201032089 у ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 01993701) 1856,59 грн., витрат на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь (р/р 35421201045265 у ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 01994698) 294,56 грн., витрат на лікування потерпілого.

Речові докази у справі:

Вирок може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених 394 КПК України, у строки, встановлені ст. 395 КПК України.

Головуючий О.В.Тандир