ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2015 р. Справа № 818/3434/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2015р. по справі № 818/3434/14
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області
про скасування наказу,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якому просив скасувати наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 892 від 10.11.2014 року про порушення службової дисципліни окремими працівниками УМВС та покарання винних, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2015р. по справі № 818/3434/14 позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись із постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2015р., подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 14.04.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходить службу в органах внутрішніх справ.
Наказом начальника УМВС України у Сумській області від 08 травня 2014 року № 82 о/с його призначено на посаду командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Суми" УМВС з 06 травня 2014 року (а.с. 21).
Наказом начальника УМВС України у Сумській області від 17 червня 2014 року № 120 о/с позивача призначено на посаду командира роти патрульної служби міліції особливого призначення "Суми" УМВС (РПСМОП "Суми") (а.с. 22).
Наказом № 892 від 10.11.2014 року ОСОБА_1 оголошено сувору догану за порушення службової дисципліни, що полягало у невиконанні вимог Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України під час його перебування на посаді командира РПСМОП "Суми", наслідком чого стала втрата СПШ ДГ -1342, двох кулезахисних шоломів PN-V-K-2 та бронежилету KWM-02 (а.с. 5).
Позивач, не погодившись із прийнятим наказом, яким йому оголошено сувору догану, оскаржив його до суду.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного наказу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до п. 4 ст. 12 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як сувора догана.
Відповідно до вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 затверджено "Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України".
Відповідно до п. 1.1 Інструкції визначено порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.
Згідно п. 1.2 Інструкції службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Відповідно до п. 3.3 проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки.
З матеріалів справи слідує, що висновком службового розслідування за фактом втрати майна служби озброєння УМВС окремими працівниками РПСМОП «Суми», підпорядкованої УМВС, затвердженого начальником УМВС встановлено, що наказом УМВС від 07.08.2014 № 192 о/с дек працівників РПСМОП «Суми», підпорядкованої УМВС з 08.08.2014 до особливого розпорядження відряджено до м. Слав'янська Донецької області для охорони громадського порядку в зоні проведення АТО.
Після повернення особового складу РПСМОП «Суми», підпорядкованої УМВС до місця постійної дислокації виявлено нестачу майна служби озброєння УМВС, а саме: СПШ № ДГ-1342, чотирьох кулезахисних шоломів РМ-У-К-2, бронежилету КЛ№М-02 та однієї пластини до нього.
Про виявлену нестачу майна, працівниками УМЗ УМВС підготовлено відповідну доповідну записку на ім'я начальника УМВС.
У вказаному висновку відображено, що опитаний у ході проведеного службового розслідування командир РПСМОП «Суми» майор міліції ОСОБА_1, (наказом УМВС від 25.09.2014 № 274 о/с призначений на посаду старшого оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів та незаконних заволодінь автотранспортом УКР УМВС) повідомив, що перед відрядженням РПСМОП «Суми» він та особовий склад підрозділу отримували озброєння, а саме автомати та пістолети з набоями на складі озброєння УМЗ УМВС. Видача даного майна здійснювалася працівниками ВРЗОППБ УМЗ УМВС, серед яких був прапорщик міліції ОСОБА_2 Працівники РПСМОП «Суми» по черзі, поодинці заходили до приміщення складу, де отримували зброю взамін на підпис у відомостях, що давав ОСОБА_2 Приблизно через місяць несення служби в зоні проведення АТО, виникла необхідність у передислокації підрозділу, про що було поінформовано чергового АТО, координатора, начальника департаменту та начальника УМВС. У свою чергу, останній направив до місця дислокації РПСМОП «Суми» заступника начальника УМВС полковника міліції ОСОБА_3 та начальника УМЗ УМВС ОСОБА_4, які повідомили ОСОБА_1, що командиром підрозділу залишається його заступник старший лейтенант міліції ОСОБА_5, а ОСОБА_1 необхідно наступного дня прибути до начальника УМВС. Надалі ОСОБА_1 передав свою зброю, бронежилет та каску заступнику командира взводу РПСМОП «Суми» старшому лейтенанту міліції, забравши свої особисті речі, поїхав до м. Красний Лиман. Бронежилети та каски особовому складу РПСМОП «Суми» видавалися під підпис працівниками УМЗ, які приїжджали на автомобілі «Газель».
ОСОБА_1 також вказав, що з приводу нестачі майна, а саме: СПШ № ДГ-1342, чотирьох кулезахисних шоломів, бронежилету та однієї пластини до нього, йому нічого не відомо, так як він покинув розташування підрозділу в зоні проведення АТО на 3-4 дні раніше, ніж вони прибули до м. Суми.
Опитані командири взводів РПСМОП «Суми» капітан міліції ОСОБА_6, старші лейтенанти міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8, повідомили, що з приводу нестачі майна служби озброєння УМЗ УМВС їм нічого не відомо, так як за це відповідає особа, яку призначають відповідальною за озброєння й спецзасоби. а також працівник, який ставить підпис при їх отриманні.
У висновку також відображено, що у своєму поясненні старший інспектор з озброєння ВРЗОППБ УМЗ УМВС капітан міліції ОСОБА_9 зазначив, що станом на 15.09.2014 за дорученням МВС України проведено інвентаризацію озброєння підрозділів, працівники яких залучають до несення служби в зоні проведення АТО. Під час інвентаризації, а також при ротаціях РПСМОП «Суми», встановлено нестачу майна служби озброєння УМЗ УМВС, а саме, станом на 06.10.2014: СПШ № ДГ-1342, двох кулезахисних шоломів РН-У-К-2, бронежилету.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що озброєння і спецзасоби видавалися РПСМОП «Суми» згідно наказів МВС України від 15.04.1995 № 233, від 27.03.2008 № 141 командиру підрозділу ОСОБА_1 по накладним від 07.08.2014 № 17214, від 08.08.2014 № 1/221, при цьому останній розписався в накладних про отримання майна та у подальшому згідно п. 2.1 наказу МВС України від 27.03.2008 № 141 ніс відповідальність за організацію зберігання та обліку озброєння й спецзасобів.
Вказані накладні надані відповідачем до суду апеляційної інстанції.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції в постанові послався на ненадання будь-яких доказів відповідачем на підтвердження правомірності оскаржуваного наказу.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що справа розглянута судом першої інстанції в одному судовому засіданні, призначеному на 13.01.2015 року, в якому участі представник відповідача не приймав, а надіслав заяву, відповідно до якої просив розгляд справи відкласти на іншу дату, мотивуючи вказану заяву тим, що представник відповідача перебуває у відпустці.
На наведені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та не вжив передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, як передбачено ч. 4 ст. 11 КАС України.
У зв'язку з викладеними, колегія суддів, прийняла до уваги докази, надані представником відповідача до суду апеляційної інстанції, визнавши причини їх неподання до суду першої інстанції поважними.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно наданої представником відповідача копії накладної ОСОБА_1 отримав пістолет СПШ № ДГ-1342, проте згідно витягу з журналу закріплення зброї за особовим складом РПСМ ОП «Суми» саме вказаний пістолет не був позивачем переданий будь-якій особі з особового складу, про що свідчить відсутність підпису у відповідній графі.
Таким чином, колегія судів приходить до висновку про те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт втрати позивачем майна, враховуючи те, що саме він був призначений матеріально відповідальною особою, отримав вказане майно та не забезпечив його належний облік та зберігання.
Щодо обґрунтованості накладення дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язанні з проходженням публічної служби в ОВС. регулюються нормативно-правовими актами у сфері проходження служби, а саме: Законом України „Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ, Законом України „Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ", та іншими.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює діяльність міліції, є Закон України "Про міліцію".
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ (далі - Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114.
Відповідно ст. 25 Закону України „Про міліцію" та п. 23 Положення працівники міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, за протиправні дії або бездіяльність несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Усі ці види відповідальності можуть бути застосовані до працівника міліції як сукупно так і окремо.
У разі невиконання чи неналежного виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, начальник зобов'язаний нагадати йому про службові обов'язки та попередити про недопустимість таких діянь, а при необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення (порушити клопотання про накладення стягнення старшим начальником) або передати матеріали про поступок на розгляд товариського суду.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні або в неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових або службових обов'язків.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна визначається дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ передбачає суворе підпорядкування працівників порядку та правилам, встановлених законами, спеціальними статутами і наказами МВС України та ґрунтується на усвідомленні кожним з них свого службового обов'язку і особистої відповідальності за справу боротьби зі злочинністю й охорони громадського порядку.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Службова дисципліна, забезпечуючи законність, чіткість, злагодженість і єдність дій працівників органів внутрішніх справ відповідно до Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382 зобов'язує працівника ОВС: завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватись її Конституції та чинного законодавства, бути чесним і сумлінним працівником, зберігати державну та службову таємницю; з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти авторитету органів внутрішніх справ, рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права і свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. Працівник органів внутрішніх справ який порушує дану присягу підлягає покарань відповідно до закону, що прямо передбачено присягою.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції, за вказаних обставин, помилково не взято до уваги пояснення співробітників, які опитані в ході службової діяльності, норми наказу МВС України від 27.03.2008 №141, яким затверджено Інструкцію із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів і підрозділів внутрішніх справ України (далі - Інструкція).
Так, відповідно до розділу 2 Інструкції відповідальність за організацію зберігання та обліку озброєння й спецзасобів покладається на керівника підрозділу.
Керівник підрозділу зобов'язаний, наказом по підрозділу призначити працівників, відповідальних за порядок зберігання озброєння й спецзасобів, затвердити функціональні обов'язки керівництва підрозділу та його окремих працівників відповідальних за озброєння.
Обов'язки щодо збереження зброї, боєприпасів і спеціальних засобів покладаються на відповідальних за облік озброєння й боєприпасів та оперативних чергових (п.2.1. Інструкції).
Настановою по службі озброєння в органах внутрішніх справ і вищих навчальних закладах МВС України, затвердженою наказом МВС України від 15.04.1995 № 233 передбачено, що Служба озброєння - це структурний підрозділ управлінь (відділів) матеріально-технічного і господарського забезпечення МВС, ГУМВС, УМВС України в областях. Вона організовує і здійснює своєчасне і повне забезпечення апарату МВС, ГУМВС, УМВС та підпорядкованих їм підрозділів табельною зброєю і боєприпасами, засобами індивідуального захисту, активної оборони та іншим спорядженням як у мирний, так і воєнний час.
Одним із основних завдань, покладених на службу озброєння, є видача підпорядкованим підрозділам озброєння і боєприпасів.
Таким чином, отримавши по накладним на складі та у м. Слов'янську озброєння та спецзасоби, ОСОБА_1 у відповідності до Інструкції зобов'язаний був попередньо ужити заходів щодо призначення наказом відповідальних за порядок зберігання озброєння й спецзасобів.
Проте, позивач не вжив відповідних заходів, що не дозволило завчасно підготувати відповідні документи на видачу отриманого майна підлеглим, його подальшого обліку та зберігання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме ОСОБА_1, отримавши по накладним озброєння і спецзасоби, повинен був організувати його подальшу видачу, зі складанням відповідних документів та заповнення необхідних журналів.
Окрім того, колегія суддів враховує, що протягом тривалого часу, з моменту створення РПСМОП «Суми», а саме з травня 2014 року до часу відрядження до зони АТО, командиром даного підрозділу ОСОБА_1 не організовано на належному рівні діяльність чергової частини та не ужито заходів щодо вирішення питання про місце зберігання озброєння та спецзасобів.
Відповідно до п. 4.2. Інструкції у підрозділах зброя, боєприпаси й спеціальні засоби обліковуються в книгах: обліку й закріплення озброєння (форма № 3); видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів (форма № 5); нарядів (додаток 2).
На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які допустили порушення службової дисципліни, може бути накладено лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені Дисциплінарним Статутом і відповідають дисциплінарній владі начальника, який вирішив притягнути винну особу до дисциплінарної відповідальності. Прийняттю рішення начальником про накладання на підлеглого дисциплінарного стягнення має передувати службове розслідування.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Враховуючи вищевикладене, та те, що проведеним службовим розслідуванням встановлено причинний зв'язок між протиправною поведінкою ОСОБА_1, яка виразилась у недотриманні вимог Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 № 141, і настанням шкоди, що призвела до втрати майна служби озброєння, колегія суддів погоджується з висновками відповідача про те, що, порушивши вимоги даної Інструкції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яка застосована до нього у вигляді оголошення суворої догани.
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області задовольнити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2015р. по справі № 818/3434/14 скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про скасування наказу-відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 19.05.2015 р.
Судове рішення № 44266345, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/3434/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: