Ухвала суду № 44266192, 13.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3199/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П.

за участю секретаря Левицької З.Срозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южно-Бугський кар'єр" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Южно-Бугський кар'єр" звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0002212201, №000222201 від 19.09.2014 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що у період з 11.08.2014 р. по 01.09.2014 р. співробітниками Первомайської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Южно-Бугський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки було складено Акт №53-2201/34437952 від 08.09.2014 р., яким встановлено недійсність правочинів, за якими ТОВ "Южно-Бугський кар'єр" придбало у ТОВ "Дизель-Плюс" у перевіряємому періоді нафтопродукти для використання у господарській діяльності та порушення ТОВ "Южно-Бугський кар'єр" п. 138.2 ст. 138 , п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 76729 грн. та завищено витрати в сумі 383645 грн., що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за період, що перевірявся в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на суму 80566 грн.

Висновки перевірки посилаються висновки Акту перевірки Доманіського відділення Первомайської ОДПІ №88/14-04-22-02/33853841 від 04.06.2014 р. ТОВ "Дизель Плюс", згідно з якими зазначено відсутність факту здійснення господарських операцій з ТОВ "ЮБК"

19 вересня 2014 року на підставі акту перевірки ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002212201 від 19.09.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 95911,25 грн., за основним платежем в сумі 76729 грн., за штрафними санкціями в сумі 19182,25 грн. та №000222201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 100707,50 грн., з яких за основним платежем в сумі 80566 грн., за штрафними санкціями в сумі 2041,50 грн.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі договору №0294/В від 19 .04.2012 року ТОВ "Южно-Бугський кар'єр" придбало у ТОВ "Дизель-Плюс" у перевіряємому періоді нафтопродукти для використання у господарській діяльності .

Апеляційний суд вважає, що посилання апелянта, що до перевірки Доманіського відділення Первомайської ОДПІ №88/14-04-22-02/33853841 від 04.06.2014 р. ТОВ "Дизель Плюс", на запит ТОВ "ЮБК" не було надано відомості складського обліку, інші документів, що отримання та використання паливних матеріалів на виробничі потреби, відсу бухгалтерських рахунках (203 - облік паливно-мастильних матеріалів) на оприбутку мастильних матеріалів на суму 383644,7 грн. з рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками " в серпні-вересні 2012р., відсутні дані в бухгалтерському обліку паливно-мастильних матеріалів на витрати виробництва - не є свідченням відсутності проведення господарської операції, не змінюють її змісту та обсягу та не впливають на податкові зобов'язання та формування податкового кредиту, так як на момент видачі податкових накладних постачальник послуг (товарів) був зареєстрований платником ПДВ, а факти отримання товару ,його подальшого використання підтверджується податковими та видатковими накладними за відповідний період , оборотно-сальдовими відомостями , матеріальними звітами з ПММ за серпень,вересень,жовтень,листопад,грудень 2012 року, заправними відомостями ,актами виконаних робіт та списання паливних матеріалів , змінними актами роботи механізму , подорожніми листами вантажних автомобілів ,платіжними дорученнями,операції відображено у бухгалтерському обліку, ТОВ "ЮБК"в повному обсязі задекларувало свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатило податки до бюджету, а не надання ТОВ "ЮБК" матеріалів та документів за перевіркою іншого суб'єкта - ТОВ "Дизель Плюс" не може розглядатися , як порушення п.44.6 ст.44 ПК України.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Апеляційний суд,із врахуванням вимог п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 , пп.14.1.181.ст.14 , ст.138,139, 198,200,201 ПК України, ст.202,203,215,216,228,638 Цивільного Кодексу України . правової позиції ,викладеної у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 р. № 14/11 в порядку ст.244-2 КАС України , практикою Європейського Суду з прав людини (справа «Булвес»проти Болгарії»(заява № 3991/03) погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що повідомлення-рішення № 0002212201 та №000222201від 19.09.2014 року є протиправними, та підлягають скасуванню, оскільки позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового зобов'язання надав документи, а виявлені за результатами перевірки порушення з боку контрагента позивача є припущеннями та не є доказом фіктивності діяльності, крім того позивач не несе відповідальності за облікову політику контрагентів, через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентом-продавцем із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем, також сама по собі несплата податку контрагентом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а висновки відповідача, викладені у акті перевірки щодо нездійснення господарської операції , є помилковими та обґрунтованими припущеннями стосовно заниження податкового зобов'язання та не підтвердженими належними та достатніми доказами, укладений між позивачем та його контрагентом договір не віднесено законом до нікчемних, а судові рішення, із врахуванням вимог ст. 204 ЦК України, про визнання їх недійсними відсутні , , а фактичне звинувачення у створенні фіктивного підприємства, що є злочином, відповідальність за який встановлена ст.205 КК України, та факт скоєння якого в порядку ст.72 КАС України може бути підтверджений тільки вироком суду, який набув законної сили, а ні актом перевірки податкового органу чи на підставі пояснень осіб, допитаних по кримінальній справі чи обвинувальним висновком.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Шеметенко Л.П.