Постанова № 44266144, 13.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа № 876/325/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.

за участю секретаря Корнієнко О.А.

представника позивача Кірш Х.В.

представника відповідача Воробець І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 р. у справі №813/8783/13-а за позовом Мостиського районного центру зайнятості до Львівської митниці ДФС про стягнення виплаченого забезпечення в сумі 30892,50 грн.,

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 р. у справі №813/8783/13-а за позовом Мостиського районного центру зайнятості до Львівської митниці Міндоходів про стягнення виплаченого забезпечення в сумі 30892,50 грн., позов було задоволено повністю, вирішено стягнути з Львівської митниці Міндоходів на користь Мостиського районного центру зайнятості 30892,50 грн.

В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована тим, що Львівській митниці не було відомо про звернення ОСОБА_3 за послугами до Мостиського районного центру зайнятості і, отже, митниця не мала можливості повідомити Мостиський РЦЗ про винесення судом рішення про поновлення ОСОБА_3 в митних органах. Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Невиконання цього обов'язку тягне за собою стягнення відповідних сум з такої особи. Чинним законодавством не передбачено обов'язку позивача у справах про поновлення на роботі повідомляти роботодавця про перебування на обліку у службі зайнятості, а тому скаржник не міг виконати цей обов'язок. Вважає такий обов'язок невиконаним саме ОСОБА_3

В судових засіданнях представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю.

В судовому засіданні суд в порядку ст. 55 КАС України допустив заміну відповідача - Львівської митниці Міндоходів - його правонаступником - Львівською митницею ДФС.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_3 був звільнений 14.03.2012 р. відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» з роботи з посади старшого інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці. 20.06.2012 р. він звернувся до Мостиського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, а 20.06.2012 р. йому було надано статус безробітного.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 р. № 2а-3163/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 року № 125310/12/9104, ОСОБА_3 поновлено на посаді старшого інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці з 14.03.2012 р.

Наказом Державної митної служби України від 06.06.2013 року № 665-к «Про оголошення наказу Державної митної служби України» було оголошено наказ Державної митної служби України від 01.06.2013 року № 850-к «По особовому складу митних органів» про скасування наказу Державної митної служби України від 14.03.2012 року № 516-к «Про припинення перебування на державній службі» ОСОБА_3 та поновлення його на посаді старшого інспектора митного поста «Броди» Львівської митниці з 14.03.2012 року.

Так, ОСОБА_3 перебував на обліку як безробітний в Мостиському районному центрі зайнятості з 20.06.2012 року по 05.06.2013 року, за цей період отримав 30892,50 грн. допомоги по безробіттю.

При вирішенні справи суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Також пунктом 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219, встановлено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Проте при вирішенні справи судом не враховано, що згідно з пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 09.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» в оплату за час вимушеного прогулу зараховується, зокрема, допомога по безробіттю і не перевірено доводи відповідача в цій частині, наведені в його запереченні.

У разі неврахування в оплаті за час вимушеного прогулу допомоги по безробіттю, ця сума коштів для поновленого на роботі працівника є переплатою.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 року в справі №125310/12/9104 залишено в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 року в справі №2а-3163/12, якою встановлено, що ОСОБА_3 підлягає поновленню на займаній посаді з виплатою йому середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 14.03.2012 року по 25.05.2012 року, який належить стягнути з Львівської митниці в сумі 7531,68 грн.

Із зазначених вище рішень та з заперечення відповідача вбачається, що в оплату за час вимушеного прогулу допомога по безробіттю врахована не була, а відтак, є переплатою, та не підлягає стягненню з роботодавця.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 р. у справі №813/8783/13-а та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Бруновська Н.В.

Повний текст постанови складений 18.05.2015 року.