Ухвала суду № 44265204, 15.05.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

______________

У Х В А Л А

"15" травня 2015 р. Справа № 5024/2137/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на незаконні дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській області Кондратюка С.С., у справі

за позовом: дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м. Херсон

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 15671,67 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

від ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області - старший державний виконавець Кондратюк С.С., довіреність №4381 від 29.12.2014р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області, суд

встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.01.2012р. по справі № 5024/2137/2011 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт "Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" 15671,67 грн. основного боргу, 156,72 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 30.01.2012р. Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення від 10.01.2012р. господарського суду Херсонської області повернуто заявникові без розгляду.

09 лютого 2012 року на виконання рішення суд видав наказ № 5024/2137/2011.

26 березня 2015 року до господарського суду Херсонської області від ФОП ОСОБА_1 надійшла скарга на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ Херсонській області, в якій скаржник просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Херсонській області Кондратюка С.С. щодо складання постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16.03.2015р., винесену в рамках виконавчого провадження №32150121. Скаржник також просить скасувати постанову від 16.03.2015р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесену в рамках виконавчого провадження №32150121.

В обґрунтування поданої скарги ФОП ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що відповідно до ч.2 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, і пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст. 41 Закону).

Крім того, згідно з п. 4.15.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.1999р., про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій (додаток 35), в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів. Про стягнення і боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3).

Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями вимог ч.2 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" і п. 4.15.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.1999р., а тому вона підлягає скасуванню.

Справа №5024/2137/2011 перебувала у провадженні судді Ємленінової З.І.

У зв'язку зі звільненням судді Ємленінової З.І., призначено повторний автоматичний розподіл справи, який здійснено згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Херсонської області №80 від 26.03.2015р., за наслідками якого справа №5024/2137/2011 розподілена на суддю Нікітенка С.В.

Ухвалою від 27.03.2015р. розгляд скарги призначено на 23 квітня 2015р.

У судовому засіданні 23.04.2015р. старшим державним виконавцем Кондратюком С.С. було подано клопотання, в якому просив припинити провадження по розгляду скарги у справі №5024/2137/2011, оскільки дана скарга не підлягає вирішенню в господарських судах України, а підлягає розгляду Херсонським окружним адміністративним судом. Дане клопотання обґрунтовано посиланням на п.6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010 року "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" та п.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-152/0/4-13 від 28.01.2013 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі", юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

23 квітня 2015 року суд оголосив перерву в засіданні суду до 12 год. 30 хв. 30 квітня 2015 року, у зв'язку із необхідністю витребування у відповідача письмових пояснень на вищезазначене клопотання державного виконавця.

Ухвалою від 30.04.2015р. суд відмовив ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області у задоволенні клопотання про припинення провадження по розгляду скарги у справі №5024/2137/2011.

Так, правова позиція суду ґрунтується на тих обставинах, що доводи державного виконавця про те, що скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській не підсудна господарському суду, а підлягає вирішенню виключно Херсонським окружним адміністративним судом, суд вважає помилковими, оскільки відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 р. та п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" № 10 від 24.10.2011 р. - розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121-2 ГПК України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Тому, зазначена скарга щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягає розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу.

Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК України та оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Так як, ФОП ОСОБА_1 оскаржені дії ДВС щодо виконання рішення місцевого господарського суду від 10.01.2012р. та виданого саме цим судом наказу № 5024/2137/2011 від 09.02.2012р., то на підставі вищевикладеного розгляд цієї скарги ФОП ОСОБА_1 на дії ДВС повинний здійснюватися виключно господарськими судами за правилами ГПК України, внаслідок чого протилежні доводи представника ДВС до уваги прийнятими бути не можуть.

Також ухвалою від 30.04.2015р. суд відклав розгляд скарги на 15.05.2015р. та зобов'язав ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області надати суду матеріали виконавчого провадження №32150121 (на огляд суду у судовому засіданні) та письмовий відзив на скаргу, з нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням викладеної в ньому позиції.

Представник ФОП ОСОБА_1 (скаржник) у судове засідання 15.05.2015р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, про причини неявки суду не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він у судовому засіданні 30.04.2015р. був повідомлений про день, час та місце розгляду скарги.

Представник позивача у судове засідання 15.05.2015р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він у судовому засіданні 30.04.2015р. був повідомлений про день, час та місце розгляду скарги.

Згідно приписів ст. 121-2 неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на вищезазначене суд вважає за можливе розглянути скаргу по суті за неявки представників позивача та відповідача (скаржник).

Представник ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області у судовому засіданні 15.05.2015р. надав суду для залучення до матеріалів справи відзив скаргу, в якому просить відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні скарги. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області проти задоволення скарги заперечив, надавши аналогічні пояснення, які містяться у відзиві на скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області, суд прийшов до висновку, що скарга ФОП ОСОБА_1 на незаконні дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській області задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що 17.02.2012р. ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні винесено постанову ВП 43581691 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5024/2137/2011 виданого господарським судом Херсонської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" боргу у розмірі 16064,39 грн.

04 лютого 2014 року на виконання постанови начальника УДВС ГУЮ у Херсонській області від 03.02.2014р. про передачу матеріалів вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні винесено постанову.

07 лютого 2014 року на виконання постанови начальника УДВС ГУЮ у Херсонській області про передачу матеріалів вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем ВПВР ГУЮ у Херсонській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження.

19 червня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчого провадження № 32150121 з примусового виконання наказу № 5024/2137/2011 виданий 09.02.2012р. у зведене виконавче провадження № 44197166.

Так, в ході здійснення дій примусового характеру державним виконавцем було направлено запити до органів ДАІ, Державної інспекції сільського господарства, САДР УДМС України в Херсонській області та електронні запити до ДПА України, Державних реєстрів нерухомого майна, виносились та направлялись постанови, листи, вимоги, як простою, рекомендованою та рекомендованою з повідомленням кореспонденцією.

16 березня 2015 року у відповідності до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову ВП № 32150121 про стягнення з боржника - ФОП ОСОБА_1 витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у зв'язку з тим, що боржник не виконав рішення на підставі якого видано виконавчий документ, у встановлений для самостійного виконання строк. Необхідні витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення на підставі якого видано виконавчий документ становлять 1774,05 грн., а саме:

- простий лист по Україні - 65 шт. вартістю 2,35 грн. - 152,75 грн.,

- рекомендований лист по Україні - 8 шт. вартістю 5,15 грн. - 41,20 грн.;

- рекомендований лист з повідомленням про вручення по Україні - 17 шт. вартістю 9,35 грн. - 158,95 грн.;

- вартість паперу - 1000 шт. вартістю 0,20 грн. - 200,00 грн.

- вартість витраченого картриджу - 1000 шт. вартістю 0,10 грн. - 100,00 грн.

- вартість послуг зв'язку та Інтернету - 2,07 грн.

- вартість на оплату охорони 5,97 грн.

- вартість підписки на періодичні видання - 0,22 грн.

- витрати на оплату водопостачання - 0,65 грн.

- витрати на утримання авто - 15,92 грн.

- вартість господарських товарів - 0,19 грн.

- вартість на оплату канцелярських товарів - 40,00 грн.

- вартість предметів, обладнання та інвентарю - 43,00 грн.;

- витрати на ремонт приміщення - 12,13 грн.;

- витрати на ремонт та технічне обслуговування комп'ютерної техніки -4,06 грн.;

- витрати на оплату електроенергії -2,22 грн.;

- Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень дій - 12,72 грн.,

- витрати, щодо оплати роботи експерта, суб'єкта оціночної діяльності ПП ОСОБА_3, в сумі 982,00 грн.

На підтвердження понесення вищезазначених витрат, державний виконавець у судовому засіданні 15.05.2015р. надав на огляд суду матеріли зведеного виконавчого провадження.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з:

1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 28 цього Закону;

2) авансового внеску стягувана на організацію та проведення виконавчих дій;

3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій;

4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;

2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;

3) поштового переказу стягувану стягнених аліментних сум;

4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;

6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п.п.3.13.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 до інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами ДВС, належать витрати на:

а) зарахування коштів на відповідний рахунок органу ДВС (комісія банку);

б) виплату винагороди державним виконавцям;

в) придбання службових житлових приміщень;

г) придбання службових приміщень; ґ) страхування державних виконавців;

д) забезпечення державних виконавців форменим одягом;

є) матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі: придбання канцелярських та господарських товарів, передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, витрати транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за використання державними виконавцями власного автотранспорту; оренда приміщень, ремонт та обслуговування оргтехніки, поштові витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету;

є) установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної сигналізації;

ж) охорону та охоронну сигналізацію;

з) поліграфічні витрати; и) проведення семінарів;

і) відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів;

ї) оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

й) придбання основних засобів та програм;

к) Єдиний реєстр;

л) поточний та капітальний ремонт приміщень;

м) інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, у якій зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.

Відповідно до п.п.3.13.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у разі якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження в порядку, передбаченому підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 цього розділу.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 затверджено Інструкції з організації примусового виконання рішень та визнано такою, що втратила чинність Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.1999р.

Отже, з викладеного слідує, що посилання скаржника в обґрунтування заявленої скарги на п.4.15.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.1999р., є необґрунтованим, оскільки згідно Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 пункт 4.15.2 Інструкції про проведення виконавчих дій втратив чинність.

Інші доводи скаржника, які викладені ним у скарзі в частині її обґрунтування підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах та спростовуються вищезазначеним.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Херсонській області Кондратюка С.С. щодо складання постанови від 16.03.2015р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесену в рамках виконавчого провадження №32150121, є законними, постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій винесена із додержанням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим скарга ФОП ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 86, ст. 121-2 ГПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні скарги на незаконні дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській області Кондратюка С.С.

Суддя С.В. Нікітенко