копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2015 р. Справа № 804/5468/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Дучал О.Ф., Стукало О.М., Іваненко В.М, не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Шлях" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
ВСТАНОВИВ:
17.04.2015 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «р» від 03.04.2015 року № 0000492201 та форми «В4» № 0000502201.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з Дочірнім підприємством «Техноскрап» ТОВ «Скрап» за період листопад 2014 року, оскільки факт виконання договору підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними. Позивач зазначає, що порушення ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Ухвалою суду від 20.04.2015 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; через відділ діловодства суду подав письмові заперечення на позову заяву, у яких просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято ним на підставі, в межах поноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України. Правочини позивача з ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» не спрямовані на настання правових наслідків, які обумовлені ним з наступних причин:
- ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» здійснює діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам;
- за період з липня по листопад 2014 року ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» не здійснював закупівлю товару у обсягах достатніх для відвантаження позивачу, що вбачається з Єдиного реєстру податкових накладних;
- ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» здійснював закупівлю товару (латуні у чушках) у інших постачальників (зі станом відмінним від основного), переважно з інших регіонів України та за ціною, що іноді є вищою за ціну реалізацію позивачу;
- працівники ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» протягом липня - листопада 2014 року працювали на умовах неповного робочого дня;
- ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» не надало податковому органу документів, які б підтверджували факт транспортування придбаного у контрагентів товару, який був в подальшому реалізований позивачу.
- ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» не знаходиться за місцезнаходженням та порушує податкову дисципліну.
Також відповідач у письмових запереченнях наголосив на тому, що позивачем під час надання письмових заперечень на акт перевірки було надано податкову накладну від 28.11.2014 року № 49 на суму 200,00 грн. в т.ч. і ПДВ 33,33 грн., яка була складена під час виконання договору № 01/11/2014 від 01.11.2014 року зберігання, який був укладено між позивачем та ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап». Відповідачем також не визнано суму податкового кредиту у розмірі 33,33 грн. згідно вказаної вище податкової накладної з мотивів, які наведено вище.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
18.03.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» за період листопад 2014 року.
За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 18.03.2015 року №248/04-16-22-01/32570408.
У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій позивача з ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» в частині придбання товарно-матеріальних цінностей та безпідставного завищення податкового кредиту на суму 1 011 850,01 грн., що призвело до заниження ПДВ на суму 1 007 967,00 грн.
З Акту вбачається, що вказані суми стосуються нереальності господарських операцій позивача саме з ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» за період листопад 2014 року.
Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:
- ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» здійснює діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам;
- за період з липня по листопад 2014 року ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» не здійснював закупівлю товару у обсягах достатніх для відвантаження позивачу, що вбачається з Єдиного реєстру податкових накладних;
- ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» здійснював закупівлю товару (латуні у чушках) у інших постачальників (зі станом відмінним від основного), переважно з інших регіонів України та за ціною, що іноді є вищою за ціну реалізацію позивачу;
- працівники ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» протягом липня - листопада 2014 року працювали на умовах неповного робочого дня;
- ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» не надало податковому органу документів, які б підтверджували факт транспортування придбаного у контрагентів товару, який був в подальшому реалізований позивачу.
- ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» не знаходиться за місцезнаходженням та порушує податкову дисципліну.
Судом також встановлено, що під час надання письмових заперечень на акт перевірки позивач додатково надав податковому органу податкову накладну від 28.11.2014 року № 49 на суму 200,00 грн. в т.ч. і ПДВ 33,33 грн., яка була складена під час виконання договору № 01/11/2014 від 01.11.2014 року зберігання, який був укладено між позивачем та ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап».
У листі відповідача від 31.03.2015 року № 2514/04-16-22-01 на письмові заперечення позивача на позовну заяву враховано надану позивачем податкову накладну від 28.11.2014 року № 49 на суму 200,00 грн. в т.ч. і ПДВ 33,33 грн., однак залишено висновки акту перевірки без змін.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення форми «р» від 03.04.2015 року № 0000492201, яким збільшеному суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1 007 967,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 251 991,75 грн. та форми «В4» № 0000502201 від 03.04.2015 року, яким визначено суму завищення від'ємного значення з ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 3883,00 грн.
Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті від 18.03.2015 року №248/04-16-22-01/32570408 щодо не спрямованості правочину, який укладено позивачем з ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап», на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.
Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап».
Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» за юридичною адресою.
Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап».
Судом встановлено, що між позивачем та ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» укладено договір купівлі-продажу № 16/11 від 16.11.2012 року, у відповідності до умов якого ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а останній зобов'язався його оплатити.
Факт поставки товару підтверджується копіями видаткових накладних ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап», копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Судом встановлено, що ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України та які зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» було чинним на час здійснення господарських операцій з позивачем.
Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.
Факт транспортування товару від ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап»до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які знаходиться у матеріалах справи. Перевізником визначено ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 Позивачем надано суду копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_6 та копію договору оренди транспортного засобу, який укладено між ФОП ОСОБА_7 та ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» та між позивачем та ФОП ОСОБА_6
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.
Також судом відхиляються доводи відповідача про те, що ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» не має необхідного обладнання, трудових ресурсів для поставки товару позивачу, оскільки для того щоб поставити товар не потрібні обладнання та велика кількість трудових ресурсів.
Також судом під час розгляду справи встановлено наявність у ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» ліцензії на заготівлю, переробку, металургійну обробку металобрухту чорних металів зі строком дії з 09.11.2010 року безстроково, копія якої знаходиться у матеріалах справи.
Судом відхиляється доводи відповідача про те, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних походження товару поставленого ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» позивачу не є можливим тому, що у ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» відсутнє документальне підтвердження походження реалізованого позивачу товару, оскільки даний висновок зроблений відповідачем лише на підставі аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, у яких до 01.01.2015 року підлягали реєстрації податкові накладні лише на суму ПДВ 10 000,00 грн. та більше. Відповідачем не досліджувались первинні документи та податкові накладні стосовно отримання ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» товарно-матеріальних цінностей на суму ПДВ менше 10 тис. гривень.
На підставі викладеного судом встановлено рух активів від ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» до позивача.
Одночасно суд зазначає про те, що відповідачем під час перевірки не досліджувались відносини позивача з ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» стосовно договору № 01/11/2014 від 01.11.2014 року зберігання, який був укладено між позивачем та ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап», та не робився висновок про правильність формування позивачем податкового кредиту на суму 33,33 грн. на підставі податкової накладної від 28.11.2014 року № 49. Однак вказана суму ПДВ також увійшла до оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
У матеріалах справи знаходиться копія договору № 01/11/2014 від 01.11.2014 року зберігання, який був укладено між позивачем та ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап», копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТС-28114-1 від 28.11.2014 року, та копія податкової накладної від 28.11.2014 року № 49.
За вказаних обставин судом встановлено, що позивач правомірно сформував податковий кредит на підставі податкової накладної від 28.11.2014 року № 49.
У зв'язку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «р» від 03.04.2015 року № 0000492201 та форми «В4» № 0000502201.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях» судовий збір у розмірі 560,28 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 20 травня 2015 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 20.05.2015 року Суддя З оригіналом згідно С.В. Златін С.В. Златін
Судове рішення № 44261763, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 20.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/5468/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: