Ухвала суду № 44261216, 19.05.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/4633/15-ц

Провадження №6/751/1592/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Маслюк Н. В.

при секретарі Дасюк Н. В.

з участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнській фінансовий союз від 26.12.2014 року у справі № 4554-9/1354/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою (а.с.2-3), яку в подальшому уточнила (а.с.26-28), про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз від 26.12.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.2-3).

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що рішення третейського суду, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що спірні правовідносини регулюються Законом України Про захист прав споживачів, а тому дана справа не підвідомча третейському суду відповідно до п.14 ч.1.ст 6 Закону України Про третейські суди, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Крім того, третейське застереження суперечить п.11 ст.6 Закону України «Про третейські суди», ст.ст. 203, 215 ЦК України, тому є нікчемним, оскільки передбачає остаточне вирішення усіх спорів в третейському суді. Вказує, що про оскаржуване рішення дізналася 14.04.2015 року під час розгляду заяви про видачу виконавчого документу.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримала, просила її задовольнити, з підстав викладених у заяві та уточненнях до заяви.

Представник заінтересованої особи ПАТ Альфа-Банк в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 389-4 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність представника заінтересованої особи ПАТ «Альфа-Банк», на підставі наявних матеріалів в справі, оскільки неявка осіб не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи третейського суду №4554-9/1354/14, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз 26.12.2014 року суддею Москаленко Н.Ю. по справі за позовом ПАТ Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу було прийнято рішення, згідно якого позовні вимоги ПАТ Альфа-Банк були задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Альфа-Банк 218 553 грн. 88 коп. заборгованості за кредитним договором, 11 619 грн 66 коп заборгованості по процентам, 10 747 грн 26 коп пені, а також судові витрати по сплаті третейського збору в сумі 400 грн 00 коп (а.с.4-8 даної справи, а.с.31-33 третейської справи).

При вирішенні питання про дотримання ОСОБА_1 строків, передбачених ст. 51 Закону України Про третейські судита ст.389-1 ЦПК України, суд враховує, що як наголосив Європейський суд з прав людини у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії, сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішенням, що покладають на них обовязки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.

Враховуючи те, що рішення третейського суду було винесено 26.12.2014 року, однак у матеріалах третейської справи відсутні відомості щодо отримання заявником рішення третейського суду, що також підтверджується копією конверта не врученого адресатові у звязку «із закінченням терміну зберігання» (а.с.36 третейської справи), заява про скасування рішення була подана до суду 23.04.2015 року (а.с.18 даної справи), після того, як заявник 14.04.2015 року дізналася про оскаржуване рішення та отримала в Новозаводському районному суді м.Чернігова його копію, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, тому виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, суд вважає, що строк на оскарження рішення третейського суду заявником не пропущено.

Суд, виходячи із змісту ст.51 Закону України Про третейські суди та рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2008 від 10.01.2008 року, вважає, що з метою захисту прав та інтересів сторін органами правосуддя, якими не є третейські суди, заяву сторін необхідно вирішувати по суті.

Частиною третьою статті 51 Закону України Про третейські суди та ст. 389-5 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обовязки осіб, які не брали участь у справі.

Відповідно до ст.17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених Законом.

У відповідності до п.14 ч.1 ст.6 Закону України Про третейські суди, третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Судом встановлено, що предметом кредитного договору №700005432 від 04.04.2008 року є надання банком позичальнику кредиту в сумі 39430,03 доларів США, зі сплатою процентів в розмірі 14,5% річних, а позичальник зобовязується повернути наданий кредит і сплатити проценти та комісії за кредитом у встановлений цим Договором строк та виконати інші зобовязання за цим договором в повному обсязі. Цільове призначення кредиту за цим договором - придбання транспортного засобу (а.с.9-11 даної справи).

Пунктом 12 даного кредитного договору зазначено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в звязку з цим Договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні дії даного договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз у відповідності до його Регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз. Сторони домовились, що якщо одна із Сторін письмово не наполягають на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів без проведення усного слухання і виклику Сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, у спорі, який був розглянутий третейським судом, за захистом свого порушеного права звернувся банк, позичальник ОСОБА_1 в суд про захист прав як споживача послуг, які надає Банк, до третейського суду не зверталася.

Відповідно до п. 3 постанови № 5 Пленуму № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду, України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. При цьому відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем.

Отже, банк не є споживачем, а тому його звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до третейського суду не може вважатись спором щодо захисту прав споживачів, оскільки підставами позову є невиконання умов договору, а не порушення Закону України «Про захист прав споживачів».

За таких обставин, у відповідності до ст. 6 Закону України Про третейські суди, суд вважає, що спір, по якому винесено рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз від 26.12.2014 року у справі №4554-9/1354/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підвідомчий третейському суду.

Згідно з частиною 1 ст. 12 Закону України Про третейські суди третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Згідно ч..2 cт. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини , які не врегульовані цими актами.

У ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5-6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину,а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим акта цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Доказів того, що при укладанні не були додержані вищевказані загальні вимоги для чинності правочину, заявником суду надано не було.

Відповідно до положень ст.5 Закону України Про третейські суди спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Оскільки третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством. Суд вважає, що третейська угода, укладена між ПАТ Альфа- Банк та ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 12 Закону України Про третейські суди, ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Склад третейського суду, яким було ухвалене оскаржуване рішення від 26.12.2014 року, відповідав вимогам ст.ст. 16, 17, 18, 19 Закону України Про третейські суди, Положенню та Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнській фінансовий союз.

Рішення третейського суду, на думку суду, не виходить за межі третейського розгляду, оскільки при розгляді справи судом не були порушені вимоги ст.ст. 526, 546, 549-552 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була стороною, а саме відповідачами по справі, їй надсилалась вимога про дострокове погашення кредиту (а.с.23-25 третейської справи), копія позовної заяви та розрахунок заборгованості (а.с.29-20), копія ухвали про початок розгляду третейської справи від 11.12.2014 року (а.с.1-2), яку отримала заявник 20.12.2014 року (а.с.35 третейської справи) та копія оскаржуваного рішення (а.с.34, 36 третейської справи).

Враховуючи відсутність доведених заявником, у встановленому ЦПК України порядку підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду, вичерпний перелік яких встановлений ст. 51 Закону України Про третейські суди та ст. 389-5 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнській фінансовий союз від 26.12.2014 року у третейській справі №4554-9/1354/14 задоволенню не підлягає, а вищезазначене рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 218, 389-1, 389-4- 389-6, 293 ЦПК України, Законом України Про третейські суди, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнській фінансовий союз від 26.12.2014 року у справі № 4554-9/1354/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнській фінансовий союз від 26.12.2014 року у справі № 4554-9/1354/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час її проголошення - в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н. В. Маслюк