Рішення № 44257326, 12.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 330/2957/13 Головуючий у 1 інстанції: Нестеренко Т.В.

Провадження № 22-ц/778/2534/15 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Савченко О.В., суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Озеленитель» на заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства «Озеленитель» про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ПАТ «Озеленитель» про стягнення заробітної плати, в якому вказував, що він працював в ПАТ «Озеленитель» на посаді сторожа бази відпочинку «Акація», але відповідач своєчасно не виплачував йому заробітну плату або виплачував не в повному обсязі, у зв'язку з чим за його підрахунками станом на 30.11.2013р. заборгованість склала 15 518 грн., яку він просив стягнути з підприємства на свою користь.

Заочним рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ПАТ «Озеленитель» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 15 518 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять) гривень 00 копійок. Стягнуто з ПАТ «Озеленитель» на користь держави судовий збір у сумі 243 гривень 60 копійок.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2014р. заяву ПАТ «Озеленитель» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, ПАТ «Озеленитель» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило змінити заочне рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої заборгованості по заробітної плати, вважаючи доведеним її у сумі 8401 грн.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пославшись на те, що судом при заочному розгляді справи не були досліджені докази відповідача про фактичний розмір заборгованості, який складає за їх розрахунком

8 401 грн.

Сторона позивача була повідомлена про розгляд справи в апеляційному суді у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК Українив, але у засідання апеляційного суду 12 травня 2015р. на 12.00 год. ні позивач, ні його представник не з»явились, про причини неявки завчасно не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не направили.

За вказаних обставин, колегія у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянула справу у відстуності сторони позивача, проголосивши в судовому засіданні вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до журналу судового засідання резолютивну частину рішення колегією апеляційного суду проголошено о 13.03 год. 12 травня 2015р.

Після розгляду справи 12.05.2015р. о 15.38 год. до колегії надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що позивач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що не було відомо апеляційному суду під час слухання справи, і тому не було можливості виконати вимоги статті 37 ЦПК України щодо процесуального правонаступництва.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши нові докази, які не були надані суду першої інстанції з поважних причин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних місяців.

За матеріалами справи, які дослідив суд першої інстанції, встановлено, що ОСОБА_3 з 01.01.2008р. працював в ПАТ «Озеленитель» на посаді сторожа бази відпочинку «Акація», яка розташована на території Радивонівської сільської ради Якимівського району Запорізької області, що підтверджується наказом № 1-к від 01.01.2008р. ( а.с. 81).

Наказом № 2-к від 23 лютого 2014р. ОСОБА_3 був звільнений з підприємства ПАТ «Озеленитель» за власним бажанням ( а.с. 183).

Позивач зазначав у позові, що підприємство має перед ним заборгованість по заробітній платі, розмір якої він підрахував самостійно у сумі 15 518 грн., оскільки відповідач не надавав інформації про стан заборгованості та її розмір.

Заборгованість за період з 01.01.2009р. по 30.06.2013р. у сумі 3 434 грн. визначена позивачем на підставі відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Міндоходів України.

Заборгованість за 2012 та 2013 роки підраховувалась ним, виходячи із мінімальної заробітної плати, за вирахуванням фактично нарахованої йому підприємством суми, та склала за 2012р.: 3 434 грн. + (13177 грн. - 6 828 грн.) = 9 783 грн.; за період з 01.07.2013р. по 30.11.2013р. 1 147 грн. х 5 міс. = 5 735 грн. А загальний розмір заборгованості за весь період становить: 9 783 грн. + 5 735 грн. = 15 518 грн.

Встановивши вказані обставини, суд погодився з доводами позивача і його розрахунками, та заочним рішенням стягнув вказану суму заборгованості з ПАТ «Озеленитель» на користь ОСОБА_3

Апелянт зазначає, що у зв»язку з тим, що відносно ПАТ «Озеленитель» тривала спочатку процедура банкрутства, а згодом і по теперішній час - процедура санації, яка вимагає від керуючого санацією дієвих заходів, зокрема, переговорів з інвесторами, що пов»язано з відрядженнями, іншими міроприємствами, а також у зв»язку із тривалою хворобою бухгалтера підприємства, відповідач не зміг направити свого представника у судові засідання суду першої інстанції та надати всі необхідні документи, які стосуються спірних правовідносин з позивачем ОСОБА_3 Тому просив долучити їх до справи та дослідити в ході апеляційного розгляду справи.

Перевіривши вказані доводи апелянта, колегія встановила, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Озеленитель» ( а.с. 7).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013р. введено процедуру санації відносно ПАТ «Озеленитель» строком до 17.10.2014р. ( а.с. 30-33).

Отже, зважаючи на ці обставини та те, що у справі ухвалено заочне рішення, і тому відповідач не мав можливості долучити до справи наявні у нього щодо спірних правовіносин докази, колегією в ході апеляційного розгляду справи згідно з ч. 2 ст. 303 ЦПК України були прийняті та досліджені нові докази, які визнані належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Відповідно до статті 56 КЗпП за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в таких випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

У зв»язку з порушенням відносно підприємства справи про банкрутство ПАТ «Озеленитель» мусив застосувати передбачені статтею 56 КЗпП заходи, тому виконуючим обов»язки голови правління товариства були прийняті відповідні накази про переведення всіх працівників на неповний робочий тиждень: Наказом № 83 від 28.10.2011р. - з 03.01.2012р. по 30.03.2012р.; Наказом № 16 від 25.01.2012р. - з 02.04.2012р. по 29.06.2012р.; Наказом № 27 від 30.04.2012р. - з 02.07.2012р. по 28.09.2012р.; Наказом № 38 від 30.07.2012р. - з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. ( а.с. 82-85).

Позивач був ознайомлений із кожним із вказаних наказів, про що свідчать його підписи у наданих для огляду оригіналах цих наказів, та продовжував працювати на підприємстві у режимі неповного робочого тижня.

Відповідно до Табелів робочого часу за 2012 рік ОСОБА_3 відпрацював: у січні - 79 год., у лютому - 84 год., у березні - 68 год., у квітні - 24 год., у травні - 80 год., у червні - 79 год., у липні і серпні - по 88 год., у вересні - 80 год., у жовтні - 92 год., у листопаді і грудні - по 88 год. ( а.с. 86-97).

У відповідності до відпрацьованого часу ОСОБА_3 протягом 2012р. було нараховано заробітну плату: за січень - 536 грн., за лютий - 536 грн., за березень - 552 грн., за квітень - 738 грн., за травень - 547 грн., за червень - 550 грн., за липень - 551 грн., за серпень - 551 грн., за вересень - 551 грн., за жовтень - 559 грн., за листопад - 559 грн., за грудень - 598 грн., що підтверджується відповідними відомостями ( а.с. 98-109).

У період роботи на підприємстві згідно з наказом № 16-к від 23.03.2012р. ОСОБА_3 перебував у черговій відпустці протягом 24 календарних днів з 27.03.2012р. по 20.04.2012р. за відпрацьований час з 31.12.2010р. по 31.12.2011р., у зв»язку з чим у квітні 2012р. нараховано одночасно з зарплатою відпускні ( а.с. 183).

З відомостей про виплату заробітної плати ОСОБА_3 вбачається, що йому було виплачено у 2012р. за вирахуванням податків: за січень - 516,70 грн., за лютий - 516,70 грн., за березень - 532,12 грн., за квітень - 685,20 грн., за травень - 527,31 грн., за червень - 530,20 грн., за липень - 531,17 грн., за серпень - 531,16 грн., за вересень - 531,16 грн.. за жовтень - 538,52 грн., за листопад - 538,52 грн., за грудень - 570,47 грн., що підтверджується підписами позивача у відомостях ( а.с. 110-122). Отже, вся нарахована зарплата та відпускні за 2012 рік були виплачені позивачу в повному обсязі.

З наданої відповідачем довідки щодо нарахування та виплати заробітної плати за період

з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. вбачається, що у періоді 2011-2012р. підприємство повністю

виплатило ОСОБА_3 заробітну плату, а у 2010 році заборгувало позивачу зарплату: за вересень у сумі 874,75 грн., за жовтень - 835,41 грн., за листопда - 937,84 грн., а всього - 2648 грн. ( а.с. 125).

Зарплата у 2013р. виплачена позивачу за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р., що вказував позивач у позовній заяві ( а.с. 21).

За період з 01.07.2013р. по 30.11.2013р. зарплата позивачу не була виплачена взагалі, тому заборгованість склала 1147 грн. х 5 міс. = 5 735 грн., і вказані обставини та розмір заборгованості визнав відповідач у апеляційній скарзі та підтвердив у судовому засіданні апеляційного суду.

Таким чином, за вказаними дослідженими доказами встановлено, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем ОСОБА_3 станом на 30.11.2013р. становить 2 648 грн. + 5 735 грн. = 8 401 грн., яка підлягає стягненню з товариства на користь працівника як така, що не виплачена у строки, передбачені статтею 115 КЗпП України.

У зв»язку із зазначеним, колегія вважає, що розгляд справи в заочному порядку призвів до неповного з»ясування обставин срави, зокрема, щодо перевірки нарахування та виплати заробітної плати позивачу, наявності наказів по підприємству про працю у 2012р. у режимі неповного робочого тижня та, відповідно, встановлення розміру дійсної заборгованості роботодавця перед працівником по заробітній платі, який виявився доведеним у меншій сумі, ніж просив позивач та стягнув суд, повністю задовольнивши його позовні вимоги.

Тому колегія вважає, що оскаржуване заочне рішення згідно з вимогами п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні шляхом зменшення розміру стягнутої суми заборгованості по заробітній платі з 15 518 грн. до 8 401 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Озеленитель» задовольнити.

Заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2014 року у цій справі змінити в частині розміру стягнутої заборгованості по заробітній платі, зменшивши суму стягнення до 8 401 ( восьми тісяч чотириста одної ) гривні.

В решті рішення залишити без змін ( судові витрати).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Савченко О.В.

Судді: Кочеткова І.В.

Маловічко С.В.