Ухвала суду № 44254219, 13.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3154/15 Головуючий 1 інстанції

Справа № 643/1179/14-ц Сиротников Р.Є.

Категорія: спадкова Доповідач: Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Харків.

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцина В.Б.

Суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.

за участю секретаря : Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 10 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання спадкового договору,-

ВСТАНОВИЛА:

30.01.2014 року ОСОБА_4 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_5 про розірвання спадкового договору.

В обґрунтування вказала на те, що 25 грудня 2007 року між сторонами укладено спадковий договір, посвідчений державним нотаріусом 11-ою Харківською державною нотаріальною конторою Литвиненко Ю.Ю., відповідно до якого відповідач зобов'язалася виконувати передбачені в договорі розпорядження позивача, і в разі її смерті набуває право власності на належну позивачці однокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1. У відповідності з договором до обов'язків відповідача входить виконання не майнових розпоряджень, а саме: купувати одежу, продукти харчування та необхідні медикаменти для позивача за її вимогою, за гроші по згоді сторін, а також забезпечувати порядок у квартирі. Після підписання договору відповідач намагалася допомагати позивачу, однак її прохання виконувалися дуже неякісно і ті, які не суперечили інтересам ОСОБА_5 У наступному ОСОБА_5 неналежним чином виконувала прийняті на себе обов'язки, а в останній час взагалі припинила виконувати розпорядження і доручення. Усі ремонти позивач проводила за власні кошти. Також за власні кошти позивач стала купувати одежу, продукти харчування та медикаменти.

В суді позивач підтвердила наведені у позовній заяві підстави позову та пояснила, що під час укладення договору вона сподівалась на те, що ОСОБА_5 забезпечить її лікуванням та харчами, та буде підтримувати квартиру у належному вигляді, однак, враховуючи невиконання умов договору, просить розірвати спадковий договір, укладений 25.12.2007 року.

Відповідач та її представники в судовому засідання заперечували проти задоволення позову. Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно уклала спадковий договір з позивачем, яку знає дуже давно, вони є сусідами в одному будинку, на одному поверху з 1984 року. Мають давні дружні стосунки, у тому числі з усіма членами її сім'ї. У відповідності до умов укладеного договору до її обов'язків входило виконання не майнових розпоряджень, а саме купувати одежу, продукти харчування та необхідні медикаменти для позивача за її вимогою, за гроші по згоді сторін, а також забезпечувати порядок у квартирі. З часу укладання договору і по день розгляду справи у суді усі вимоги позивача відповідач виконувала в повному обсязі, нарікань щодо неякісного виконання вона не отримувала. До укладення договору за кошти відповідача була здійснена приватизація квартири позивача. Після укладання спадкового договору повністю погашена заборгованість з платежів за комунальними послугами, що утворилась впродовж багатьох років, які також за рахунок відповідача у подальшому оплачувались належним чином в період дії спадкового договору. Заборгованості по квартирі позивача з оплати комунальних платежів на даний час немає. Будь-яких доручень від позивача, які б вона не виконувала, не існує. Від квартири позивача у відповідача були ключі, які їй надала позивач добровільно після укладення договору. В 2008 р. за власні кошти відповідач особисто провела ремонтні роботи в кухні та в коридорі квартири позивача. В 2009р. відповідач за свої кошти замінила труби, сантехнику, ванну, унітаз, умивальник, мийку, лінолеум. В 2011р за власні кошти провела ремонтні роботи криши над квартирою позивача. В 2008 році відповідач оплатила проведення зубного протезування позивача, а в 2008 році вона також відвозила і забирала позивача з лікувального закладу, XMKЛ №8, де останній було надано стаціонарну медичну допомогу за кошти відповідача. Аналогічне лікування позивача проводилось і в 2009р-2010 роках та в травні 2013 року. Фактично, відповідач за свій рахунок постійно відвозила позивача, за її вимогою, для лікування, обстежень тощо - до медичних закладів, а в 2009 році - до санаторію «Березовські мінеральні води». В 2012 році відповідач провела за власні кошти ремонтні роботи у житловій кімнаті квартири відповідача.

Також, на протязі усього часу дії оскаржуваного договору вона прибирала в помешканні позивача, та купувала усі необхідні продукти харчування, ліки та одяг, які замовляла позивач. Відносини між ними на даний час не погіршилися, однак після пред'явлення позовної заяви остання припинила давати їй доручення та пускати відповідача до квартири. Вважає, що і в подальшому може виконувати розпорядження позивача, відповідно до умов договору. Подання такої позовної заяви до суду пояснила та втручанням сторонніх осіб які бажають також укласти спадковий договір на свою користь, які скористалися похилим віком позивача.

Представники відповідача підтримали її заперечення і пояснили, що відповідач виконувала в повному обсязі усі розпорядження позивача, а будь-яких доказів щодо не виконання відповідачем будь-яких розпоряджень позивача в матеріалах справи відсутні.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова у задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання спадкового договору - відмовлено в повному обсязі..

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального права. Вказала, що судом порушені передбачені ст. 157 ЦК України строки розгляду справи, судом порушено норми ст.59 ЦПК України, ст. 286 ЦК України та ч.2 ст.11 Закону України «Про інформацію». Суд безпідставно взяв до уваги надані відповідачем медичні документи стосовно лікування позивача та про сплату комунальних послуг, на що не було її згоди. Крім того, згідно за договором виконання договірних зобов'язань та всіх послуг повинно бути здійснюватися особисто ОСОБА_5, а свідки цих обставин не підтвердили.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 грудня 2007 року між позивачем ОСОБА_4, з однієї сторони, та відповідачем ОСОБА_5, з іншої, - в нотаріальній формі укладено спадковий договір, відповідно до якого відповідач зобов'язується виконувати передбачені в договорі розпорядження позивача, і в разі її смерті набуває право власності на належну позивачу ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1

Зап.6 вказаного договору на відповідача покладалися такі обов'язки: виконання немайнових розпоряджень, а саме - купувати одежу, продукти харчування та необхідні ліки для ОСОБА_4 за її вимогою, за гроші за домовленістю сторін, а також забезпечувати порядок у зазначеній квартирі.

Відповідно до ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті, тобто після неї, - набуває право власності на майно відчужувача.

Згідно ч. 1 ст. 1308 ЦК України та п. 6.3 укладеного між сторонами спадкового договору, спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Частиною 2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі статтею 12 Цивільного кодексу України у даному випадку діє презумпція добросовісності обох сторін спору - учасників цивільних відносин, що може бути спростована лише судом у передбаченому ст.ст. 10, 61 ЦПК України загальному змагальному порядку, тобто кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ст. 1302 ЦК України та п. 6 спадкового договору обов'язки набувача, на відміну від передбаченого ст. 744 ЦК України у договорі довічного утримання порядку їх виникнення після передачі відчужувачем набувачеві у власність своєї квартири, - у даному випадку обумовлені обов'язком відчужувача за спадковим договором про надання набувачу відповідних розпоряджень, зміст яких стосовно належності коштів для придбання ліків, одежі та продуктів харчування підлягає додатковому узгодженню між сторонами. Отже, відповідно до наведених норм закону і спадкового договору, обов'язки у набувача по цій справі, які він повинний належним чином виконувати, виникають лише після отримання відповідних розпоряджень відчужувача. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України підставою для розірвання спадкового договору має лише істотне порушення стороною договору своїх обов'язків, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із положень ст. 1254 і ст.ст. 1302, 1308 ЦК України випливає, що принцип свободи скасування заповіту на спадковий договір, який є двостороннім правочином і при наявності спору підлягає розірванню у судовому порядку, - не поширюється.

Тому, у світлі наведених у ч. 1 ст. 1308 ЦК України та п. 6.3 укладеного між сторонами спадкового договору підстав для його розірвання, лише при доведеності позивачем надання іншій стороні передбачених вказаних договором розпоряджень, зміст яких стосовно коштів, за які підлягає додатковому узгодженню між сторонами, відповідач, у свою чергу, повинний довести передбаченими у ст. 57 ЦПК України належними і допустимими доказами їх відповідне виконання. Покладення на відповідача процесуального обов'язку довести виконання своїх обов'язків при недоведеності отримання відповідних розпоряджень відчужувача, є непомірним процесуальним тягарем, що порушує принцип рівності сторін у доступі до суду, що гарантується ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.ХІ.1950).

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд послався на те, що позивач не надала доказів на підтвердження факту передачі передбачених спадковим договором особистих розпоряджень, які б відповідач не виконала. Натомість, на підтвердження факту належного виконання умов спадкового договору відповідач ОСОБА_5 представила письмові докази, копії чеків про сплату за комунальні послуги за АДРЕСА_2 в період з 2007 по 2013 роки. Той факт, що всі медичні документи ОСОБА_7 за період з 2008 по 2013 роки включно, з яких вбачається неодноразове отримання нею медичної допомоги в лікувальних закладах, перебувають у відповідача, у сукупності з показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтверджують заперечення ОСОБА_5 проти позову, що вона забезпечувала ОСОБА_15 на її вимогу продуктами харчування, одежею, згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами, а також - виконувала ремонт квартири позивача і даху будинку над нею.

В результаті дослідження матеріали перевірки органами міліції заяви ОСОБА_5 від 04.09.2013 року про протиправний вплив гр.. ОСОБА_16 на ОСОБА_4 з метою заволодіння її квартирою, стосовно якої між сторонами укладено спадковий договір, на підставі опитування працівниками міліції учасників цих подій і свідків - сусідів сторін по справі, було встановлено, що ОСОБА_5 виконувала передбачені спадковим договором розпорядження. Як пояснила сама ОСОБА_4 працівнику міліції і ці пояснення вона підтвердила в судовому засіданні, ОСОБА_5 спочатку нормально виконувала договір, а приблизно наприкінці липня 2013 року між ОСОБА_4 та матір'ю відповідача, ОСОБА_17, виникли неприязні відносини, після чого ОСОБА_4 порвала всі відносини з їх сім'єю і більше не впускала відповідача ОСОБА_5, яка приходила до неї для виконання своїх обов'язків за договором. При цьому ОСОБА_4 підтвердила своє давнє знайомство з громадянкою ОСОБА_16, яку вона особисто попросила допомагати їй з продуктами, оскільки вона більше не хотіла користуватися допомогою ОСОБА_5 (т.1 а.с. 175).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

У статті 615 ЦК України передбачено, що:

1. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

2. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

3. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється. (ст. 525 ЦК).

Таким чином, слід визнати, що у липні 2013 року ОСОБА_4 в односторонньому порядку розірвала спадковий договір і відмовилася від послуг відповідача у зв'язку з неприязними відносинами з її матір'ю, яка не є його стороною, а не з причини суттєвого невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором, що відповідно до наведеної норми ст. 1308 ЦК України та умов п. 6.3 спадкового договору не є підставою для його розірвання. Внаслідок такої односторонньої відмови відчужувача від виконання спадкового договору зобов'язання набувача припинилися і їх подальше невиконання не може бути передбаченою у ст. 1308 ЦК України підставою для розірвання спадкового договору.

В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 надавала ОСОБА_5 передбачені спадковим договором розпорядження, які та у свою чергу не виконувала. Звернення ОСОБА_4 до органів міліції в 2013 році подані у зв'язку з неприязненими відносинами з родичами відповідача ОСОБА_5, і не пов'язані з невиконання відповідачем - набувачем за спадковим договором своїх обов'язків, що за вказаними нормами матеріального права не є підставами для його розірвання.

Виходячи з наведених обставин та правового обґрунтування, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про недоведеність позову, які відповідають положенням ст. 213 ЦПК України про законність та обґрунтованість рішення суду, ухваленні з додержанням норм матеріального і процесуального права, і доводами скарги не спростовані. Тому, з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 315, 317, 319-325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: