Ухвала суду № 44252576, 20.05.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/2087/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1145/2015

Категорія 31

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Горблянського Я.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря: Петріва Д.Б.

з участю: представника апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3- ОСОБА_4

представника Управління соцзахисту населення - Блаженко Г.М.

прокурора Ворох А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Галицького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації в Івано-Франківській області до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року прокурор Галицького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації в Івано-Франківській області звернувся в суд з позовом зазначивши, що ОСОБА_2, яка працюючи секретарем Дубовецької сільської ради виконуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 року №10080-р «Про виділення коштів для проведення невідкладних заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха-повені, що сталося 23-27 липня 2008 року», Постанову Кабінету Міністрів України №689 від 02.08.2008 року «Про затвердження порядку використання у 2008 році субвенцій з Державного бюджету обласним бюджетам Вінницької Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей та м. Чернівці для ліквідації наслідків стихійного лиха,що сталося 23-27 липня 2008 року», не звірила достовірності зазначених у дефектних актах площ пошкоджених будівель з площами таких у технічних паспортах на будівлі по кожному господарству, узагальнила їх та склала списки. Сільський голова ОСОБА_3, не перевіривши правильності складених списків підписав їх та подав управлінню соціального захисту Галицької РДА для виплати матеріальної допомоги, внаслідок чого зайво було виплачено матеріальної допомоги потерпілим через завищення площ пошкоджених будівель на 3580,7 кв.м. на загальну суму 3062832 грн., чим завдано значних збитків державі. За наслідком таких дій проведене досудове слідство та постановами від 29.12.2011 року та 10.07.2013 року Галицького районного суду кримінальні справи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно закрито, звільнено їх від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008 року. Оскільки заподіяна відповідачами шкода державі не відшкодована, то завдані збитки просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2014 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь держави в особі Управління соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації в Івано-Франківській області заподіяну шкоду в розмірі 3 062 832 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат

Не погодившись з рішенням суду, через неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.

Вважають, що факт звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008 року не є підтвердженням їх вини у вчиненні злочину.

Суд необгрунтовано не прийняв до уваги їх заперечень про те, що в постановах Кабінету Міністрів України від 30.07.2008 року №688 та №689 від 02.08.2008 року, не було передбачено чи зобов'язано секретаря та голову сільської ради звіряти площі пошкоджених повінню будівель громадян, які були внесені в дефектні акти членами комісій, спеціально створених для цього, з даними таких площ в технічних паспортах кожної з будівель чи з даними, записаними в погосподарських книгах по кожному господарству. У постановах лише зазначено про те, що секретар сільської ради мав узагальнити відомості, зазначені комісіями у дефектних актах та скласти списки, а голова-затвердити такі списки та підписати, що і було зроблено.

Посилаються на те, що є неналежними відповідачами в даній справі, оскільки є посадовими особами юридичної особи - Дубівецької сільської ради, а згідно змісту ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю службової особи органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, повинна відшкодовуватись органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Відповідачами по даній справі могли б бути члени комісій, які проводили обстеження домогосподарств та були відповідальними за достовірність даних, зазначених в дефектних актах та актах обстеження.

Просили рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові прокурору Галицького району Івано-Франківської області відмовити.

Розглянувши матеріали справи вислухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Постановою Галицького районного суду від 29.12.2011 року встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні ним, як службовою особою, службової недбалості,яка проявилася у неналежному виконанні ним своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам та звільнено його від кримінальної відповідальності по ст.367 ч.2 КК України на підставі п «в» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року (а.с.7,т.1).

Постановою Галицького районного суду від 10 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у тому, що вона, будучи службовою особою вчинила службову недбалість неналежно виконувала свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків інтересам держави, а саме завдало значної шкоди на суму 3062832 грн. звільнено її від кримінальної відповідальності по ст.367 ч.2 КК України на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року (а.с.8-10,т.1).

Цивільний позов, заявлений у кримінальній справі залишено без розгляду.

Винуватість у вчинені злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю доведена зібраними по кримінальній справі доказами, які підсудні не оспорювали, і які підтверджують фактичні обставини вчиненого ними діяння.

Від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 звільнено за нереабілітуючими підставами, що не звільняє їх від відповідальності та обов'язку відшкодувати заподіяні злочином збитки.

Так в постанові Галицького районного суду від 10.07.2013 року зазначено, що ОСОБА_2, як посадова особа органу місцевого самоврядування, під час та після повені в липні 2008 року, не забезпечила здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території виконання постанов Кабінету Міністрів України від 30.07.2008 року та за № 688 «Про затвердження порядку обстеження майна, пошкодженого унаслідок стихійного лиха, що сталось 23-27 липня» та від 02.08.2008 року №689 «Про затвердження порядку виконання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей та м. Чернівці для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року» не перевіривши достовірності дефектних актів комісій створених згідно рішення Дубовецької сільської ради від 30.07.2008 року , актів обстеження домогосподарств щодо площ житлових будинків протягом серпня-грудня 2008 року склала списки та передала їх голові сільської ради ОСОБА_3 Як наслідок 194 громадянам було безпідставно з державного бюджету виплачено 3062832 грн., через завищення загальної пошкодженої площі будинків на 3580,7 кв.м.

Таким чином, факт заподіяння збитків державі внаслідок неправомірних дій відповідачів встановлений з врахуванням вищенаведених обставин.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" особи вважаються такими, що спільно завдали шкоди, якщо вони завдали неподільну шкоду взаємопов'язаним сукупними діями або діями з єдністю наміру.

Встановивши, що шкода позивачу завдана кримінально караними діями відповідачів, стала наслідком їх спільних дій, що підтверджується змістом постанов Галицького районного суду про звільнення від кримінальної відповідальності по амністії, виходячи з неподільності результату їх шкідливих діянь та необхідністю створення умов для відновлення порушених прав держави, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову шляхом покладення на відповідачів солідарної відповідальності.

Згідно з роз'ясненням, даним у п.3 постанови N 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року «Про судове рішення», при розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами та зібраних з їх ініціативи. У справах про стягнення грошових коштів повинен бути наданий розрахунок таких коштів.

Розрахунок спричинених збитків на суму 3062832 грн. обґрунтований в постанові Галицького районного суду від 10.07.2013 року, та підтверджений актом контрольно-ревізійного відділу в Галицькому районі позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління праці та соціального захисту населення Галицької РДА за період з 01.08.2008 року по 01.01.2009 року на суму 2860220 грн. за 3342,1 кв.м. різниці між загальною площею та площею вказаних у списках до відшкодування 187 жителям села.

Головним розпорядником районного бюджету, до якого було направлено субвенцію з державного бюджету, та який забезпечував проведення видатків по Галицькому районі районі Івано-Франківської області було Управління соціального захисту населення Галицької РДА.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в результаті злочинних дій відповідачів, державі заподіяні збитки, які підлягають стягненню з винної особи, а позовні вимоги прокурора в інтересах держави підлягають до задоволення.

Інших доказів, які б спростовували заподіяні збитки апелянтами, апеляційному суду не надано.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 -відхилити.

Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк