Ухвала суду № 44252134, 18.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2924/15 Справа № 199/6568/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В. В. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Кондратенко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на ухвалу Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2014 року

у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення переплати пенсії,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2014 року відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення переплати пенсії.

З цією ухвалою не погодився позивач і подав апеляційну скаргу на неї, в якій ставить питання про скасування ухвали та направлення справи для розгляду у суді першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вислухавши представника позивача та відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3, яким просило стягнути з останнього до бюджету Пенсійного фонду України переплату пенсії в сумі 1603,66 грн. (а.с.1-3).

Ухвалою судді Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2014 року відмовлено у відкритті провадження за вищевказаним позовом з тих підстав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Однак, при цьому суд не врахував норм закону.

Відповідно до положень ч.1 ст.15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17), Господарським процесуальним кодексом України (ст.1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого то своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення ч. 4 ст. 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

В правових позиціях, висловлених в Постанові Верхового Суду України від 18 червня 2013 року по справі № 21-204а-13, зазначено, що аналіз припису ч.4 ст. 21 КАС України дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку відповідач у справі не є суб'єктом владних повноважень і вказані позовні вимоги не поєднані із вимогою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, в даному випадку має місце цивільно-правовий спір, який у відповідності до ч.1 ст. 15 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства не може вважатись таким, що відповідає матеріалам справи та нормам закону.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, ухвалу районного суду скасувати і передати питання про відкриття провадження у даній справі на новий розгляд до суду першої інстанції, згідно п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.

Ухвалу Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.П.Варенко

Судді В.С.Городнича

О.В.Лаченкова