Ухвала суду № 44246361, 17.03.2015, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 року Справа № 370/61/15-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарі Лигі Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

в с т а н о в и в:

ПАТ «ВТБ Банк» (далі-позивач) звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) та просили суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № R53100517546В від 21.01.2014 р. в сумі 60657,26 грн. та судовий збір в сумі 606,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилавсь на те, що 21.01.2014 року між ПАТ «ВТБ Банк» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53100517546В (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 50000 грн. 00 коп. під 20 % річних на споживчі цілі, а відповідач зобовязався прийняти кредит, використати за цільовим призначенням та повернути його в строк до 21.01.2017 р. Позивач свої зобовязання за Договором виконав, шляхом надання Відповідачеві кредитних коштів у сумі 50 000, 00 гривень.

У порушення умов Договору, Відповідач свої зобовязання належним чином не виконує, в результаті чого має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 02.07.2014 року становить 60657,26 грн .

У судове засідання позивач свого представника не направив, надіслали до суду письмову заяву, в якій просили розглядати справу у відсутності їх представника, позов підтримують, проти винесення заочного рішення не заперечули.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, тому судом вирішено здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив, що 21.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 у якості позичальника, був укладений Кредитний договір № R53100517546В, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит в порядку та на умовах, зазначених у цьому Договорі, а також Правилах споживчого кредитування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ Банк», у розмірі 50 000,00 (пятдесят тисяч) гривень, строком повернення до 21.01.2017 року з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 20% (двадцять відсотків) річних.(а.с. 6-17)

Кредитні кошти призначені на споживчі потреби (п. 3. Кредитного договору).

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів № 26257001563475 у Відділенні «Центральне» ПАТ «ВТБ Банк». Днем видачі кредиту вважається день безготівкового перерахування коштів.

Згідно п. 4.2. Кредитного договору, Позичальник зобовязаний сплачувати щомісячно, відповідно до Графіку повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1,69 (одна ціла шістдесят девять сотих) % від початкової суми кредиту.

Згідно п. 4.3. Кредитного договору, кредит повертається, а проценти та комісія сплачуються позичальником 21 числа кожного місяця у відповідності до графіка, який є невідємною частиною цього Договору, та включає в себе суму щомісячних платежів по поверненню кредиту, сплати процентів, комісійних винагород, інших супутних платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки.

Відповідно до п. 4.7. Кредитного договору, за наявності прострочення виконання зобовязань позичальником за Кредитним договором, розмір платежу збільшується на суму комісійної винагороди, неустойки та інших платежів (якщо такі мають та/або матимуть місце), у т.ч. відшкодування витрат та збитків Банку, повязаних з неналежним виконанням позичальником умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобовязань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Договору, позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобовязань за кожен день порушення виконання зобовязань, включаючи день погашення.

У відповідності із п. 3.2.1. Правил споживчого кредитування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ Банк», банк має право, у тому числі, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадках, передбачених Договором або чинним законодавством України, зокрема у випадку порушення позичальником зобовязань, що випливають з умов кредитного договору; невиконання (неналежного виконання) зобовязань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Договору; затримання позичальником повернення частини кредиту та/або сплати процентів та/або щомісячної комісійної винагороди щонайменше на один календарний місяць.

Позивач умови кредитного договору виконав, надавши відповідачу кредит у сумі визначеній в договорі, що підтверджується відповідним меморіальним ордером. (а.с. 29)

Відповідач взяв на себе зобовязання повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобовязання в порядку та в строки, встановлені Кредитним договором.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте, всупереч вимогам, встановленим ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 Цивільного кодексу України, Відповідач не виконує свої зобовязання, передбачені Кредитним договором, чим не тільки порушує умови договору, вимоги чинного законодавства України, але й майнові права та інтереси Позивача. Даний факт підтверджується наявністю заборгованості Позичальника за Кредитним договором № R53100517546В від 21.01.2014 року, згідно Довідки щодо заборгованості, станом на 02.07.2014 року (а.с. 21-25).

Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору, Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою банку, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань згідно з цим Договором у повному обсязі.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 2 с. 1050 Цивільного кодексу України передбачено наступне: якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

31.07.2014 року позивач на адресу відповідача надсилав лист-вимогу про дострокове повернення кредиту та нарахованих процентів, проте дана вимога відповідачем залишена без задоволення.

Таким чином, загальна сума, що підлягає до сплати позичальником ОСОБА_1 за Кредитним договором № R53100517546В від 21.01.2014 року становить 60 657 (шістдесят тисяч шістсот пятдесят сім) гривень 26 копійок, та складається з:

50 551,28 грн. - сума боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у звязку з порушенням зобовязань щодо повернення кредиту;

2 196,41 грн. - сума боргу за процентами (плата за користування кредитом) з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у звязку з порушенням зобовязань щодо сплати процентів;

3 984,28 грн. - сума боргу за комісією за користування кредитом у розмірі 1,69% річних;

3 925,29 грн. - сума пені, нарахованої у звязку із несвоєчасною сплатою процентів, кредиту та комісії в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Вирішуючи спір суд виходить також з наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 60657 грн. 26 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 606 грн. 58 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 536, 549, 610, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 60, 79, 88, 109, 212-215, 223, 226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічногого акціонерного товариства «ВТБ Банк», 01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26 (ідентифікаційний код 14359319, Код Банку 321767) заборгованість за кредитним договором № R53100517546В від 21.01.2014 р. в сумі 60657 (шістдесят тисяч шістсот пятдесят сім) гривень 26 копійок та витрати по сплаті судового збору у сумі 606 (шістсот шість) гривень 58 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача судом, що його ухвалив, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили в загальному порядку відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Суддя М.Ю. Устимчук