Рішення № 44246119, 19.05.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/455/15-ц

Провадження № 2/362/877/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

19.05.2015 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарі - Лущик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 504 246 гривень 54 копійки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28 грудня 2012 року між ним і відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № IKIPG3.82200.001, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 400 000 гривень на придбання домоволодіння та земельної ділянки зі сплатою 18 % на рік з терміном повернення до 27.12.2032 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 28 грудня 2012 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № РХ029031.82204.001.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту не виконує, станом на 23.01.2014 року у нього виникла заборгованість за кредитом у вказаному розмірі, що порушує права позивача.

Представник позивача надав суду заяву у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримав та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Враховуючи, що відповідачі, які належним чином повідомлені, двічі не з'явивсь в судове засідання та від них не надійшло заяви про розгляд справи у їх відсутності, керуючись ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

28 грудня 2012 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № IKIPG3.82200.001, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 400 000 гривень на придбання домоволодіння та земельної ділянки зі сплатою 18 % на рік з терміном повернення до 27.12.2032 року (а.с. 17 - 24).

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується копією відповідного розпорядження про проведення видачі кредиту від 28.12.2012 року (а.с. 39).

28 грудня 2012 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» і ОСОБА_2 укладено договір поруки № РХ029031.82204.001, за умовами якого остання відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник (а.с. 25 - 26).

Пунктом 2.4. кредитного договору визначено, що період сплати кредиту, комісії та процентів з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з наступного місяця, після дати підписання даного договору. При несплаті кредиту, комісії та процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 4.2.1. кредитного договору, позичальник зобов'язується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії, та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Отже, із змісту позовної заяви судом встановлено, що відповідачі належним чином не виконують свої зобов'язання перед позивачем за кредитним договором від 28.12.2012 року, що порушує права позивача.

Згідно із пунктом 3.1.9. кредитного договору, банк має право достроково стягнути кредит, проценти і комісії при настанні умов, передбачених п. 3.1.11..

Пунктом 3.1.11. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного договору, банк на власний розсуд має право зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії й процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, щодо зобов'язань строк виконання яких не настав, вважається що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позивальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію та проценти за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором.

Відповідно до пункту 1.6. кредитного договору, позичальник сплачує банку комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,20 % від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати. Нарахування комісії здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму кредиту зазначений у п. 1.2..

Також, згідно із пунктом 6.1. кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику проценти в розмірі 36 % річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 6.3. кредитного договору встановлено, що за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк нараховує позичальнику пеню в розмірі 0,5 % річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Про необхідність дострокової повернення кредиту, сплати процентів, комісії та пені з підстав, передбачених кредитним договором, банк тричі повідомляв позичальника листами вих. № 61076 від 13.11.2013 року, вих. № 7085 від 20.12.2013 року і вих. № 7086 від 20.12.2013 року, які відповідач ОСОБА_1 отримав 15 листопада і 27 грудня 2013 року відповідно (а.с. 32, 33, 34 і на звороті кожного аркуша).

Згідно із пункту 8.7. кредитного договору, всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін, які зазначені у цьому договорі. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача про вручення, відсутність адресата за вказаною адресою, тощо.

Отже, повідомлення позивача про необхідність дострокового повернення кредитних коштів є врученими відповідачу ОСОБА_1 належним чином, однак заборгованість за кредитним договором, станом на час розгляду справи, не погашено.

Таким чином, відповідачі не виконують свої зобов'язання перед позивачем за укладеним кредитним договором від 28.12.2012 року.

З наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 12.11.2014 року відповідачі мають заборгованість по кредитному договору на загальну суму 504 246 гривень 54 копійки, з яких поточна заборгованість по тілу кредиту - 389 991 гривня 60 копійок; прострочена заборгованість по тілу кредиту - 3 088 гривень 70 копійок, поточна заборгованість за процентами - 2 145 гривень 57 копійок, прострочена заборгованість за процентами - 52 447 гривень 16 копійок, заборгованість по комісії - 8 063 гривні 99 копійок та сума пені в розмірі 48 509 гривень 52 копійки (а.с. 7 - 16).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-яких з них окремо.

Згідно із нормами частин 1 і 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.

Таким чином, оскільки, відповідачі належним чином не виконують свої зобов'язання з повернення кредиту та сплатити процентів у строки передбачені кредитним договором № IKIPG3.82200.001 від 28.12.2012 року, внаслідок чого у них виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно із частиною третьою статті 88 ЦПК України, з відповідачів слід стягнути в дохід держави судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 1 - 11, 57 - 61, 64, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 224 - 226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість в сумі 504 246 (п'ятсот чотири тисячі двісті сорок шість) гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави по 1 827 (одній тисячі вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок з кожного у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий