Рішення № 44246109, 18.05.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5789/13-ц

Провадження № 2/362/44/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

при секретарі - Даниленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Васильківської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,-

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказуючи на те, що вони починаючи з 2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Після розірвання у липні 2011 року шлюбу їх спільна дитина проживає разом з відповідачкою, яка чинить перешкоди у спілкуванні його з сином, забороняє спілкуватися з ним, хоча він бажає приймати участь у вихованні своєї дитини, проводити з ним час, дарувати свою любов, піклуватися про нього. Оскільки домовитися з відповідачкою він не може, вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, встановивши наступний порядок його участі у вихованні дитини та спілкуванні з ним: спілкування та побачення із сином чотири рази на місяць у вихідні дні (субота або неділя) із 09:00 год. до 19:00 год. з правом перебування за місцем проживання позивача у АДРЕСА_1 та з правом відвідування дитячих розважальних та освітніх установ у м. Києві; необмежене спілкування із сином особисто засобами телефонного, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином; в день побачення із сином батько має право забирати сина із квартири, дитячого дошкільного закладу, школи особисто; зобов'язати ОСОБА_2 за два дні до дня зустрічі із сином, надати точну інформацію щодо фактичного місця перебування сина, а в разі настання таких змін, повідомити про це особисто телефонним зв'язком чи електронною поштою в день настання таких обставин.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з викладених у справі підстав.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що вона не заперечує проти та не чинить перешкод у спілкуванні батька з сином. Зазначила, що немає жодних підстав для задоволення позовної заяви.

Представник органу опіки та піклування Васильківської районної державної адміністрації Київської області в судовому засіданні заперечувала проти заявлених позивачем вимог щодо права перебування за місцем проживання позивача у АДРЕСА_1, та відвідування із сином дитячих розважальних та освітніх установ у м. Києві, вказуючи на те, що з урахуванням віку дитини та психологічного стану, вивозити сина за межі його постійного проживання без матері є неможливим. Разом з тим, враховуючи відсутність домовленості між сторонами щодо участі батька у вихованні сина, підтримала прийняте 21 березня 2013 року органом розпорядження про визначення способу часті ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 Крім того, зазначила, що до них сторони не зверталися про зміну часів побачення та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що сторони у справі 06 листопада 2004 року зареєстрували шлюб, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області № 2а-1640-11 від 28 липня 2011 року, що набрало законної сили, було розірвано (а.с. 10).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що встановлено рішенням та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 18 червня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3069 (а.с. 9).

Відповідно до Розпорядження Васильківської районної державної адміністрації від 21 березня 2013 року «Про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1» встановлено ОСОБА_1 порядок побачень з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, чотири дні на місяць з 09 год. 00хв. до 19 год. 00 хв. по домовленості. Матері дитини ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам та спілкуванню батька ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозволяти вільне спілкування з дитиною та поважати права батька дитини, оскільки за ним зберігається право на особисте виховання дитини (далі - розпорядження) (а.с. 11).

Відповідно до листа Васильківської районної державної адміністрації № 423/6-23 від 20 лютого 2015 року та пояснень представника третьої особи в судовому засіданні, розпорядження залишено без змін (а.с.137-138).

Як вбачається з медичної довідки "Про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів" серії 12 ЯЯХ № 086309 від 07 травня 2015 року, ОСОБА_1під наглядом не перебуває (а.с. 164). На обліку у лікаря нарколога ОСОБА_1 також не перебуває, що підтверджується сертифікатом серії 10ААД №462214 від 06 травня 2015 року (а.с.165).

Згідно характеристики за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою складеною 14 січня 2015 року депутатом Київської міської ради та характеристикою фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, яка є роботодавцем позивача (а.с.149, 150).

За актом, складеним 24 квітня 2014 року з метою засвідчити факт відмови колишньої дружини ОСОБА_2 від здійснення побачень ОСОБА_1 з їх спільним сином ОСОБА_3, 2009 року народження, який мешкає з матір'ю АДРЕСА_2, встановлено, що між колишнім подружжям існує суперечка в питанні виховання дитини, оскільки ОСОБА_2 заперечує проти того, щоб дитину батько відвозив за місцем свого проживання з новою дружиною без її присутності, але не заперечує проти побачень ОСОБА_1 з сином на території смт. Глеваха або в присутності ОСОБА_2 (а.с. 91).

Частиною 2 статті 2 СК України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім"ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною 6 статті 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Згідно положень ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини

У відповідності до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20 листопада 1959 року Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Як встановлено при розгляді справи, сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною її батька, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визначити порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Отже, якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з них, який проживає окремо, у вихованні дитини, то з метою подальшого захисту своїх прав чи інтересів батько та/або мати дитини не позбавлені права звернутися до суду з позовом для визначення способів їх участі у вихованні дитини в судовому порядку.

Згідно акту обстеження умов проживання дитини від 12 березня 2013 року, затвердженого керівником служби у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, та залишеного в силі постановою Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року у справі № 753/6767/14-а (далі - Постанова), для перебування дитини в кв. АДРЕСА_1 створено належні умови (а.с. 12, 140-142).

Постановою встановлено, що місце проживання батька дитини за цією адресою підтверджується копією договору оренди жилого приміщення - квартири від 15 лютого 2011 року (а.с. 141).

Проте, позивач на виконання ухвали від 28 квітня 2015 року не надав суду докази, що підтверджують його реєстрацію у АДРЕСА_4; склад сім'ї за вказаною адресою та належність даної нерухомості на праві власності, що, на думку суду, та враховуючи вік дитини, інтереси як дитини так і її матері, унеможливлює надання ОСОБА_1 права перебування із дитиною за місцем проживання батька, яке не підтверджено у справі належними доказами (а.с. 156).

Також, приймаючи до уваги пояснення представника органу опіки та піклування, враховуючи вік дитини відносно якої вирішується спір, суд вважає за неможливе надання позивачу права відвідування дитячих розважальних та освітніх установ у м. Києві без присутності при цьому її матері

З урахуванням вищевикладеного, на підставі зібраних доказів, приймаючи до уваги те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з дитиною, а також беручи до уваги матеріальні та побутові умови сторін, ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, стан їх здоров'я і стан здоров'я дитини, її вік, суд дійшов висновку про те, що інтересам дитини буде відповідати такий встановлений порядок участі у вихованні батьком дитини шляхом спілкування та побачення з малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, чотири рази на місяць у один із вихідних днів (субота або неділя) із 09 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин з правом спільного відпочинку у виді прогулянок за місцем проживання матері ОСОБА_2: смт. Глеваха, Васильківський район Київська область; спільного відпочинку у виді відвідування дитячих розважальних та освітніх закладів у м. Києві в присутності матері ОСОБА_2,а також надання позивачу можливості спілкуватись з сином особисто за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку.

Крім того, судом не можуть бути прийняті доводи представника позивача про те, що досягнення дитиною п'ятирічного віку є підставою для надання позивачу можливості спілкуватися з нею із правом перебування за місцем проживання позивача у АДРЕСА_1 та з правом відвідування дитячих розважальних та освітніх установ у м. Києвібез присутності матері, оскільки ця подія сама по собі без з'ясування обставин, передбачених ч. 2 ст. 159 СК України, на підтвердження яких позивачем не надано жодного належного доказу, а також враховуючи негативний висновок з цього питання органу опіки та піклування не може бути підставою для задоволення цих вимог позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 19, 141, 157, 158, 159 Сімейного Кодексу України,ст.ст. 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 3, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 33, 57, 58, 60, 61, 88, 212-215, 223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Васильківської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 порядок спілкування та побачення з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, чотири рази на місяць в один із вихідних днів (субота або неділя за домовленістю із матір'ю) із 09 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. шляхом:

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 20 травня 2015 року.

Суддя Лебідь-Гавенко Г.М.