Ухвала суду № 44245580, 19.05.2015, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/415/15-ц

З А О Ч Н Е РІ Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Баренко С.Г.,

за участю секретаря судового засідання Лабенської Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ

У позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять стягнути з ОСОБА_3, як з винуватця дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), що сталася 15.10.2009 на 141 км + 900 м. автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Сонячне, Житомирського району 122603 грн. витрат на лікування, 100000 грн. моральної шкоди та 10240 грн. витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 та 2625 грн. 34 коп. витрат на лікування, 82000 грн моральної шкоди і 5200 грн. витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_2 Вимоги мотивовані тим, що внаслідок ДТП позивачі отримав тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_1 став інвалідом другої групи, а ОСОБА_2 обмежено придатним для військової служби. Відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.

Позивачі у письмових заявах до суду свої вимоги підтримали, просили справу розглядати без їх участі, не заперечували щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 відбуває реальне покарання у вигляді позбавлення волі. Копію позову отримав, просив розглядати справу за участю його адвоката ОСОБА_4, вказав його адресу. Зазначив, що розмір вимог належним чином не обґрунтовано, позивачі не залучили страхову компанію, однак не зазначив яку саме, вирок суду оскаржує в касаційному порядку. Судова повістка направлялася адвокату, зазначеному відповідачем, однак повернулася за закінченням терміну зберігання. В судове засідання представник відповідача не зявився, причини своєї неявки не повідомив, угода з адвокатом чи інший документ, який посвідчує його повноваження відсутні, а тому суд ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Дослідженим матеріалам справи відповідають цивільні правовідносини.

Суд розглядає позов у межах заявлених вимог, на підставі змагальності та диспозитивності.

Як встановлено вироком цього суду від 19.09.2014 ОСОБА_3 15.10.2009 близько 17-00 год., на 141 км. + 900 м автодороги Київ-Чоп поблизу с. Сонячне, Житомирського району керуючи автомобілем НОМЕР_1 виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП водій ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, а його пасажир ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не були небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоровя (а.с. 17-21). Вирок залишений в силі ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 15.01.2015 (а.с.22-27). Оскарження вироку касаційному порядку, на що вказує відповідач, в силу ст. 424 КПК України не перешкоджає розгляду наведеної справи.

Пунктом 4 ст.61 ЦПК України встановлено, що вирок у кримінальній справі обовязковий для суду, що розглядає справу про цивільно правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено вирок з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Отже вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП є доведеною.

Медична карта хворого ОСОБА_1 узгоджується із наведеним вироком суду щодо наявності в останнього тяжкого тілесного ушкодження. Позивач перебував на лікуванні в стаціонарі з 18.10.2009 по 07.12.2009. ОСОБА_1 надано копії чеків за покупку ліків на загальну суму 122603 грн. (а.с. 28-60). ОСОБА_2 також надав належні докази про матеріальні збитки на суму 2625 грн.34 коп. (а.с. 5-13). За хронологічними рамками та переліком придбаних ліків і медичної техніки, чеки відповідають періоду лікування та рекомендаціям лікарів, зазначеним у виписному епікризі та медичній карті. Ґрунтовних заперечень у чому саме полягають розбіжності в цих еках відповідач не надав.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам а також майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відомості про страхування цивільно-правової відповідальності відповідача згідно із ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутні. Отже, на думку суду, позов підлягає задоволенню в частині стягнення витрат на лікування позивачів.

Внаслідок ушкодження здоровя з вини відповідача, ОСОБА_1 тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні з хірургічним втручанням, заміною суглоба, отримав серйозне каліцтво, став інвалідом 2ої групи (а.с. 64).

ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.10.2009 по 04.11.2009 (а.с. 13), у подальшому був непрацездатним до 03.02.2010 (а.с. 14-16). Переніс оперативне втручання з установкою металевої конструкції в стопу.

Це також призвело до повної зміни життєдіяльності позивачів, втрати працездатності, погіршення умов життя, тривалого лікування та реабілітації, до фізичних і соціальних обмежень, що на думку суду супроводжується моральними стражданнями.

Критерії визначення розміру компенсації моральної шкоди прописані в Постанові № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про компенсації моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р., згідно п. 9 якої суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо).

Зважаючи на викладене, виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості, суд задовольняє позов в частині стягнення моральної шкоди у відповідності до позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, до яких, в контексті ст.79 ЦПК України, зокрема належать витрати на правову допомогу. Однак, належного розрахунку таких витрат відповідно до ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» позивачі не надали, а тому вимога про стягнення цих витрат не підлягає до задоволення.

Керуючись: Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ст.ст. 16, 22, 23, 316, 1166, 1167, 1187, 1191,1201 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 33, 57, 60, 61, 79, 84, 88, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 121603 грн. майнової шкоди та 100000 грн. на відшкодуваня моральної шкоди, а всього 221603 грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2625 грн. 34 коп. майнової шкоди та 82000 грн. на відшкодуваня моральної шкоди, а всього 84625 грн. 34 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 3654 грн. 00 коп. судового збору.

В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Така заява подається протягом 10 днів з моменту його отримання.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.Г. Баренко