Постанова № 4424427, 13.04.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КОПІЯ Справа № 2-а-3746/08/1170

Категорія статобліку 6.6.6

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Ясенової Т.І.

при секретарі - Турік Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Кіровограді до Приватного підприємства „Стройиндустриал” про зобов'язання допустити до проведення позапланової виїздної перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Приватне підприємство „Стройиндустриал” допустити посадових осіб Державної податкової інспекції у м.Кіровограді до проведення позапланової виїзної перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, у зв'язку з неподанням відповідачем до Державної податкової інспекції у м.Кіровограді документального підтвердження нарахування та сплати податкового зобов'язання за липень та серпень 2008 року, та керуючись ч.6 п.5 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” начальником інспекції було видано наказ від 09.12.2008р. № 675 про призначення позапланової виїзної перевірки з 10.12.2008р. по 16.12.2008р. та видано направлення на проведення перевірки №1768 від 10.12.2008р.

В зв'язку із зазначеними обставинами 10 грудня 2008 року працівники органу ДПС вийшли на проведення позапланової перевірки, однак директором Приватного підприємства „Стройиндустриал”, після ознайомлення з наказом начальника інспекції від 09.12.2008р. №675 та направленням на проведення перевірки №1768 від 10.12.2008р., можливості щодо здійснення проведення позапланової виїзної перевірки посадовим особам ДПІ у м.Кіровограді не надано. Тим самим, порушено право, надане позивачу ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” щодо здійснення позапланової виїзної перевірки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях проти позову (а.с. 29 - 30) позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що у позивача відсутні підстави як для проведення позапланової виїзної перевірки, так і для звернення до суду з даним позовом. Оскільки, згідно з вимогами КАС України адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Щодо пред'явлення такого позову до відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, то право на таке звернення має бути прямо передбачено законом.

Права органів державної податкової служби визначені ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Право звернення до суду із позовом про зобов'язання платника податків допустити до планової документальної перевірки співробітників податкових органів Законом України „Про державну податкову службу в Україні” не передбачено.

Крім того, відповідач посилається на те, що звернення до суду з позовом позивач обґрунтовує неотриманням документів, які б підтверджували нарахування та сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2008 року, та необхідністю захисту порушеного права позивача на проведення позапланової перевірки.

Проте, факт порушення права позивача відсутній, оскільки ним проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року, про що складено відповідний акт №242/15-20/35914076 від 19.12.2008р.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 грудня 2008 року начальником Державної податкової інспекції у м.Кіровограді (далі за текстом - ДПІ у м.Кіровограді), керуючись ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та в зв'язку з встановленими відхиленнями за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, прийнято наказ № 675 від 09.12.2008р., яким призначено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства„Стройиндустриал” (далі за текстом - ПП „Стройиндустриал”) з питань правових відносин з контрагентами за липень та серпень 2008 року з 10.12.2008р. по 16.12.2008р. (а.с. 6).

10 грудня 2008 року працівники ДПІ у м.Кіровограді, згідно направлення №1768 від 10.12.2008р. (а.с. 5), прибули для проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.

Відповідно до акту про не допуск на перевірку №7/23/0 від 10.12.2008р. директор ПП „Стройиндустриал” відмовився від отримання направлення на проведення позапланової виїзної перевірки. Таким чином, ПП „Стройиндустриал” відмовлено в допуску до проведення позапланової виїзної перевірки, мотивуючи це відсутністю підстав для проведення перевірки (а.с. 3).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України „Про державну податкову службу в Україні”   від 04.12.1990р. №509-XII (далі за текстом - Закон №509-XII).

Статтею 3 Закону №509-XII встановлено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України ,законами України, іншими нормативно - правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування , виданими у межах їх повноважень.

Згідно зі ст.2 Закону №509-XII завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.п. 1- 4, 9 ст.10 Закону №509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом.

З метою реалізації завдань та функцій, покладених на органи державної податкової служби, останні, згідно зі ст.11 Закону №509-XII наділені певною сукупністю прав, що кореспондуються з такими завданнями та функціями.

Згідно з п.1 ст.11 Закону №509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 9 ст. 3 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративному судочинстві є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Окремі випадки, коли в адміністративному процесі у процесуальному статусі відповідача можуть бути й інші особи, а ніж суб'єкт владних повноважень, визначені ч.4 ст.50 КАС України, відповідно до якої, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Тобто, суб'єкт владних повноважень може виступати як позивач в адміністративному процесі лише у випадках, передбачених п.п.1-4 ч.4 ст.50 КАС України, та в інших випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є Закон №509-XII, яким встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами: 1) до підприємств, установ, громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; 2) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Проте, ні Законом №509-XII , ні іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, допустити посадових осіб державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки.

Крім того, нормативним приписом пп.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що адміністративний арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, а саме платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Тобто, за змістом даної норми вбачається наявність правового механізму впливу на платника податків, у випадках відмови останнього від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень такого суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Кодексом адміністративного судочинства України, а також нормами чинного законодавства України, позивачу, як суб'єкту владних повноважень, не надано право звернення до суду із адміністративним позовом відповідного змісту, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м.Кіровограді до Приватного підприємства „Стройиндустриал” про зобов'язання допустити до проведення позапланової виїздної перевірки - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя - підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Т.І. Ясенова