Постанова № 4424245, 05.08.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

05.08.2009 року р. Категорія 2.11.6 Справа № 2а-325\09

Луганський окружний адміністративний суд головуючого судді Чиркіна С.М., при секретарі судового засідання Лисенко Є.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 197 від 07.07.2009 року,

представника відповідача ДПІ у м. Свердловську, ОСОБА_2, за довіреністю № 50 від 09.10.2008 року,

представника Головного Управління державного казначейства у Луганській області ОСОБА_3за довіреністю від 31.12.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого Акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську, Головного Управління Державного казначейства у Луганській області м. Свердловську про скасування податкових повідомлень рішень, стягненні штрафних санкцій зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську (далі 1-го відповідача), Головного Управління Державного казначейства у Луганській області м. Свердловську (далі 2-го відповідача), про скасування податкових повідомлень рішень стягненні штрафних санкцій зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначив, що в проваджені Луганського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську до ВАТ «ЛШБМ» про звернення стягнення на активи, провадження по якій зупинено до розгляду зазначеної справи.

З податковими повідомленнями рішеннями 1-го № 00000701741/0, № 00000711741/0 та № 00000721741/0 про нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17Закону № 2181 не згоден.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги (а.с.126-131. 158-163).

В позовній заяві від 13.01.2009 року, позивач стверджував, що на момент проведення 1-м відповідачем невиїзної перевірки, 03.07.07р., за результатами якої було складено акт № 60-17-00181740 від 03.07.07р., 27.02.07р. сплинув строк давності, передбачений п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону № 2181, а саме 1095 днів.

23.01.2009 року позивач уточнив позовні вимоги, просив с касувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 03.07.07р. № 00000701741/0, №00000711741/0 та №00000721741/0, стягнути на користь Позивача з Державного бюджету України суми сплачених Свердловським ШБМУ штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.07р. № 00000701741/0, № 00000711741/0 та № 00000721741/0 у загальному розмірі 5284,51 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь Позивача витрати на сплату судового збору у розмірі 3,40 грн. (а.с.158-163).

Відповідач позов не визнав надав заперечення, в якому зазначив, що вважає вказані доводи позивача неправомірними, оскільки, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р. (далі - Закон України № 2181) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, податкового платежу. Зазначає, що згідно із ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків віднесено і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів, який повинен сплачувати позивач.

Згідно із абз. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової, відповідно позивач зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону.

Стверджує, що позивач несвоєчасно сплачував суму узгодженого податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших сама машин та механізмів згідно розрахунку на 2004р. № 1898 від 27.02.04р., на 2005р. № 1717 від 22.02.05р., уточненого № 14058 від 01.07.05р., на 2006р. № 2702 від 16.02.06р., на 2007р. № 3330 від 24.02.07р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги суду пояснив, що в акті перевірки не зазначено, яким чином були встановлені порушення терміну сплати податку. Стверджував, що відповідачем не вірно визначений базовий податковий період нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів. Оскільки термін сплати податку передбачений спеціальним законом, то 1-й відповідач не міг застосовувати штрафні санкції передбачені законом 2181.

1-й відповідач позов не визнав суду пояснив, що вважає доводи позивача, викладені у адміністративному позові від 23.01.2009р. такими, що суперечать нормам діючого законодавства та вважає за необхідне надати додаткові пояснення з питання визначення граничного строку сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та застосування штрафних санкції за порушення строків сплати.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України № 2181. Згідно акту перевірки від 03.07.2007р. №60-17-00181740 щодо своєчасності внесення до бюджету сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Свердловським управлінням за період з 14.01.2005р. по 08.05.2007р., платником порушувались строки сплати узгоджених сум податкового зобов'язання. За таких обставин, ДПІ у м. Свердловську вважає правомірним прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.07.2007р. №00000701741/0, №00000711741/0, №00000721741/0.

Представник 2-го відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими, у зв'язку з відсутністю підстав для стягнення коштів з Державного бюджету України.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач, зареєстрований в якості юридичної особи суб'єкта господарської діяльності, знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська 04.01.98р. за № 00181763 (а.с.9, 12-20).

Згідно довідки Головного управління статистики у Луганській області № 41808 від 27.12.04р. ВАТ «ЛШБМ» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 00181763 (а.с11).

Свердловське шахтобудмонтажне управління згідно п. 9.1.1.3. розділу 9 Уставу ВАТ «ЛШБМ» не є юридичною особою, а являється структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» (далі - Свердловське управління в своїй діяльності керується Положенням, затвердженим протоколом № 1 від 18.04.03р. загальних зборів акціонерів ВАТ «ЛШБМ» (а.с.21).

На обліку у виконкомі Свердловської міської ради зареєстровано за № 89 від 24.04.00р., до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесено за ідентифікаційним кодом 00181740 як структурний підрозділ без права юридичної особи, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Луганській області № 24 від 09.01.08р. Місцезнаходження Свердловського управління: 94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Глінки, 74 (а.с 21).

Позивач стверджує, що відповідальність по обов'язкам Свердловського управляння несе ВАТ «ЛШБМ».

Суд не ототожнює право Свердловського ШБМУ, зазначене в положення про останнє (а.с.20), сплачувати податки з обов'язком юридичної особи сплачувати податки та нести передбачену відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ст. 6 КАС України кожному гарантує право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст. 9 Кодексу Адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України (п.2), застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідними органами на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п.З) і у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (п. 4).

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Організація і діяльність органів виконавчої влади, згідно з п. 12 статті 92 Конституції України, визначаються виключно законами України. Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачено, що «... органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України...»

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі закон № 509), державні податкові інспекції в містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами за порушення податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів в порядку, встановленому цим законом та іншими законами України.

Відповідно до п.1 ст.8 Закону України № 509 податкова адміністрація здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 11 Закону № 509 органи ДПІ у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами, мають право:

- здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, незалежно від способу їх подачі)...

застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів суми недоїмки, пені, у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону № 509, посадові особи органу ДПС зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

03.07.07р. відповідачем було проведено невиїзну перевірку Свердловського ШБМУ щодо своєчасності внесення до бюджету сум з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 14.01.2005 року по 08.05.2007 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 03.07.2007р. №60-17-00181740 (далі акт № 60) . У висновках акту перевірки № 60 зазначено про затримку позивачем сплати узгодженого зобов'язання з власників транспортних засобів (а.с.29-30).

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із відповідними змінами та доповненнями, далі по тексту - Закон №2181) встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі висновків акту перевірки № 60, 1-им Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.07.07р.про нарахування штрафних санкцій:

№ 00000701741/0 за яким, за затримку на 27 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, застосовано штрафні санкції в розмірі 10% в сумі 2986,25грн.,

№ 00000711741/0 за яким за затримку на 89 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, застосовано штрафні санкції в розмірі 20% у сумі 879,42 грн.;

№ 00000721741/0 за яким за затримку на 255 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, застосовано штрафні санкції в розмірі 50% у сумі 4106,48 грн. (а.с.26-28).

У відповідності з частиною 1 Акту № 60, 1-м відповідачем при перевірці використані розрахунки сум податку з власників транспортних засобів:

на 2004р. №1898 від 27.02.04р.,

на 2005р. № 1717 від 22.02.05р, уточненого № 14058 від 01.07.05р.,

на 2006р. № 2702 від 16.02.06р.,

на 2007р. № 3330 від 24.02.07р.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушений строк сплати узгодженого податкового зобов'язання передбачений Законом України № 2181 (а.с.29-30).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України від «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (далі закон № 1963), податок з власників транспортних засобів сплачується юридичними особами -що квартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1963, юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України».

Тобто, відповідним граничним терміном сплати, передбаченим ч. 1 ст. 5 Закону № 1963, є 14 число наступного місяця за кожним звітним кварталом.

Зокрема, граничним терміном сплати податку з власників транспортних засобів за розрахунком на 2004р. №2 1898 від 27.02.04р. є 14.04.04р.

В додатку до акту № 60 від 03.07.07р. зазначено, що дата нарахування за Розрахунком № 1898 від 27.02.04р. - 14.01.05р. (а.с. 31).

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України №2181 встановлено, що податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Таким чином 1-м відповідачем правомірно нараховані позивачу штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, передбачених Законом України № 1963.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Свердловським управлінням у період 2008 року було здійснено сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів наступними платіжними дорученнями: № 8 від 22.01.08 на суму 100,00грн., № 28 від 06.02.08 на суму 100,00 грн., № 64 від 18.04.08 на суму 100,00 грн., № 50 від 07.04.08 на суму 104,00 грн., № 49 від 07.04.08 на суму 500,00 грн., від 19.06.08 на суму 1000,00 грн., № 162 від 17.07.08 на суму 500,00 грн., № 105 від 29.05.08 на суму 500,00 грн., № 76 від 06.05.08 на суму 50,00 грн. (а.с.99-102).

Постановою Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.2002 року, затверджений Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (далі Порядок N 538).

Зазначеним Порядком встановлено процедура стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі, коли інші передбачені Законом України 2181 заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі.

Пунктом 9 Порядку № 538, визначено, що готівкові кошти, виявлені податковим органом у касі, в тому числі скриньці електронного контрольно-касового апарата, та інших місцях зберігання, за згодою платника податків кошти спрямовуються в рахунок погашення його податкового боргу.

У цьому разі посадові особи податкового органу у присутності матеріально відповідальної особи платника податків складають акт спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків за відповідною формою, копія якого передається платнику податків.

Готівка в національній валюті того ж дня (у разі проведення вилучення у вечірній час - не пізніше ніж наступного робочого дня), вноситься податковим органом, що склав акт, на погашення податкового боргу платника податків через підприємство зв'язку або установу банку.

1-м відповідачем, згідно з актами № 93 від 18.04.08, № 104 від 12.05.08, № 103 від 08.05.08, № 120 від 30.05.08, № 130 від 13.06.08, № 140 від 04.07.08, № 142 від 09.07.08, № 156 від 24.07.08 у Свердловського управління було описано та вилучено готівку у сумах відповідно: 100,00 грн., 200,00 грн., 200,00 грн., 250,00 грн., 325,00 грн., 200,00 грн., 525,00 грн., 250,00 грн., яку спрямовано на погашення податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (а.с.104-111).

Відповідно до змісту п.п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 «податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях».

При сплаті платником податків податкових зобов'язань вони зараховуються на відповідний рахунок Державного казначейства про що повідомляється податковий орган, а останній відображає ці відомості в обліковій картці платника податків відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.05 № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 02.08.05 за № 843/11123 (далі - наказ ДПА України № 276).

В актах вилучення готівки відображена згода платника податків на вилучення та направлення коштів на погашення податкового боргу.

Таким чином дати сплати податкового зобов'язання, підтверджені вищенаведеними документами, не спростовуються сторонами, та відповідають терміну зазначеному в розрахунку штрафних санкцій доданих до акту перевірки (а.с.31).

Суд критично оцінює твердження позивача про порушення 1-м відповідачем терміну давності щодо нарахування штрафних санкцій. Згідно з пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181, термін давності стосується лише податкових зобов'язань, які визначаються ДПІ у випадках, передбачених пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4. Норма вище зазначених підпунктів не передбачає застосування строку давності 1095 днів у разі нарахування штрафних санкцій по пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного Закону за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

З систематичного аналізу зазначених нормативних актів та наявних доказів, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача, які-б були підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень рішень.

З урахуванням викладеного, та приймаючи до уваги наявність згоди уповноважених осіб позивача в актах вилучення готівки, суд критично оцінює твердження позивача про порушення відповідачем вимог законодавства при вилучені готівки та направлені її на погашення податкового боргу.

П риймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача при зарахуванні платежів в рахунок погашення податкових зобов'язань, вважає позовні вимоги необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Сторонам були роз'яснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У зв'язку відсутністю підстав для продовження терміну дії ухвали про забезпечення позову, заходи по забезпеченню позову підлягають скасуванню.

Питання про судові витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

У зв'язку з відмовою в задоволені позову не підлягають поверненню судові витрати сплачені позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Відкритого Акціонерного товариства Луганськшахтобудмонтаж» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську, Головного Управління Державного казначейства у Луганській області м. Свердловську про скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 03.07.07р. № 00000701741/0, №00000711741/0 та №00000721741/0, стягнені сум сплачених Свердловським управлінням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.07р. № 00000701741/0, № 00000711741/0 та № 00000721741/0 у загальному розмірі 5284,51 грн., та судового збору відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

Скасувати заходи по забезпеченню позову в частинні зупинення дії повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 03.07.07р. № 00000701741/0, №00000711741/0 та №00000721741/0 зазначених в ухвалі суду від 07.07.2008 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Чиркін С.М.