Ухвала суду № 44242248, 13.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р.Справа № 818/925/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Похилько Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2015р. по справі № 818/925/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити заяву про забезпечення адміністративного позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 03.02.2015 № 2.

Позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 03.02.2015 № 2, яке мотивоване тим, що оскільки відповідно до змісту пункту 32 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України рішення ДПІ у м.Сумах № 2 від 03.02.2015 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи, існує реальна загроза заподіяння майнової шкоди Позивачу до ухвалення рішення в адміністративній справі.

На переконання позивача, без вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення, для відновлення порушеного права, TOB "СМНВО" необхідно і буде докласти значних зусиль та витрат.

Позивач вважає, що прийняття рішення ДПІ у м. Сумах від 03.02.2015 № 2 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків, за умови наявності двох судових процесів, які стосуються вказаного податкового боргу (оскарження податкової вимоги по справі № 1818/2439/14 та стягнення податкового боргу по справі № 818/46/15), свідчить про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що зміст самої позовної заяви та заявленого клопотання не дозволяє суду дійти до переконливого висновку про існування в даному випадку передбачених ст.117 КАС України підстав для забезпечення позову, оскільки доводи клопотання не підтверджені належними доказами, а захист відповідних прав, свобод та інтересів позивача буде можливим і без вжиття заходів забезпечення позову, про які просить суд позивач.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини з приводу забезпечення адміністративного позову унормовані ст.117 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Підставами забезпечення позову є: - очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення правам та інтересам позивача;- неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів. Неможливість захисту прав може мати місце, зокрема, у разі знищення предмету спору, відчуження його іншим особам;- якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсними договори чи рішення, вилучати майно тощо;- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Рішення, дії чи бездіяльність мають очевидні ознаки протиправності, якщо вони істотно суперечать чинному законодавству.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З положень наведеної норми кодексу в кореспонденції з положеннями ст.86 КАС України слідує, що розглядаючи питання про забезпечення позову, необхідно, з урахуванням доказів, наданих особою на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначено в п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задовольнивши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 03.02.2015 № 2 суд таким чином надасть йому правову оцінку, що фактично стане вирішенням спору по суті, оскільки для цього суду необхідно дати оцінку правомірності прийняття відповідачем цього рішення, що буде зроблено в судовому засіданні в ході розгляду даної адміністративної справи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміст самої позовної заяви та заявленого клопотання не дозволяє суду дійти до переконливого висновку про існування в даному випадку передбачених ст.117 КАС України підстав для забезпечення позову.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами.

З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2015р. по справі № 818/925/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.