Ухвала суду № 44242224, 12.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 818/481/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2015р. по справі № 818/481/15

за позовом Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська швейна фабрика "Спецодяг"

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Сумах (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Сумах) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг"), в якому просив суд:

- стягнути податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 109 068,47 грн. за рахунок коштів на рахунках у банках, та готівки, що належить такому платнику податків.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сумах до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" про стягнення податкової заборгованості задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" (вул. Горького, 12, м. Суми, код ЄДРПОУ 05502730) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь держави податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 109 068,47 грн. (сто дев'ять тисяч шістдесят вісім грн. 47 коп.) на користь Місцевого бюджету м. Суми на р/р №33218812700002, одержувач УК у м. Сумах код одержувача 37970593, банк одержувача ГУ ДКСУ в Сумській області МФО банка одержувача 837013.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності та взято на облік у ДПІ у м. Сумах як платника податків. Зазначені обставини підтверджуються копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.16-19).

24.01.2014 відповідачем до ДПІ у м. Сумах було подано декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1400009159, якою самостійно узгоджено суму до сплати в розмірі 170 913,31 грн. по 14 242,77 грн. за кожен місяць 2014 р. (а.с.11-12).

У зв'язку з частковим погашенням податкового боргу в сумі 9 736,31 грн., розмір несплаченого податкового зобов'язання по вказаній вище декларації за травень складає 4506,46 грн., за червень - листопад 2014 року відповідачем не сплачено податкове зобов'язання.

Посадовими особами податкового органу було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2013 рік, за результатами якої складено акт №1511/1503/05502730 від 25.04.2014 (а.с.13).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 року №0006811503/26059, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 634,59 грн. (звор. бік а.с.13).

Посадовими особами податкового органу було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2013 рік, за результатами якої складено акт №3701/1503/05502730 від 11.09.2014 (а.с.14).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №0009561503/50237, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 10 105,60 грн. (звор. бік а.с.14).

У відповідності до п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України податковим органом на суму податкового боргу відповідача була нарахована пеня у сумі 8 365,20 грн. (а.с.6).

У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом до відповідача направлялася податкова вимога № 536-15 від 17.10.2013 (а.с.15), в якій було визначено суму податкового зобов'язання на момент винесення податкової вимоги у розмірі 14229,84 грн.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, розрахунку пені та копії особового рахунку платника (а.с.5-10), станом на 08.12.2014 загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями ТОВ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" становить 109 068,47 грн. а саме: за основним платежем - 89963,08 грн., штрафні санкції - 10740,19 грн., пеня - 8365,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом позову у вказаній справі є стягнення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 109 068,47 грн. за рахунок коштів на рахунках у банках, та готівки, що належить такому платнику податків.

За приписами п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3. ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Отже, право податкового органу на звернення до суду щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, виникає за наявності у платника податків податкового боргу.

Згідно п.п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2014 відповідачем до ДПІ у м. Сумах було подано декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1400009159, якою самостійно узгоджено суму до сплати в розмірі 170 913,31 грн. по 14 242,77 грн. за кожен місяць 2014 р. (а.с.11-12).

У зв'язку з частковим погашенням податкового боргу в сумі 9 736,31 грн., розмір несплаченого податкового зобов'язання по вказаній вище декларації за травень складає 4506,46 грн., за червень - листопад 2014 року відповідачем не сплачено податкове зобов'язання.

Згідно з приписами п. 4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України, який почав діяти з 01.01.2011р., кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).

Відповідно пп.16.1.4,16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, враховуючи зміст наведених норм колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача, який є платником земельного податку обов'язку по сплаті даних зобов'язань із земельного податку - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. При цьому дані зобов'язання вважаються узгодженими з дня подання податкової декларації чи уточнюючого розрахунку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені строки та повнота обсягів сплати узгоджених зобов'язань зі сплати земельного податку.

Отже, такі зобов'язання набули статусу податкового боргу.

На підставі акту камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2013 рік №1511/1503/05502730 від 25.04.2014 ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 року №0006811503/26059, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 634,59 грн. (звор. бік а.с.13).

Також, на підставі акту камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2013 рік №3701/1503/05502730 від 11.09.2014 ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №0009561503/50237, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 10 105,60 грн. (звор. бік а.с.14).

Згідно з п.54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.56.1.ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За приписами пп.56.17.5.п. 56.17 ст.56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пп.56.18.3 п.56.18 ст.56 ПК України).

Матеріали справи не містять доказів, що вказані вище податкові повідомлення-рішення у адміністративному і судовому порядку оскаржувалися, а тому сума податкового зобов'язання є узгодженою.

Згідно з п.57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Узгоджена сума податкового зобов'язання в установлені законом строки відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу.

З 01.01.2011р. порядок нарахування пені за порушення строків сплати узгоджених зобов'язань почало регулюватись Податковим кодексом України та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953.

Так, відповідно до пп. 129.1.1. п.129.1. та п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно пп. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010р. № 953 (далі - Інструкція №952), пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 2.7 цієї Інструкції №953 встановлено, що пеня, визначена підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 цього розділу, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Згідно пп. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції №953 нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з орендної плати самостійного визначених відповідачем відповідачу було нараховано пеню у загальному розмірі 8 365,20 грн., однак, і дані суми відповідачем не були сплачені.

На час розгляду справи заборгованість зі сплати орендної плати за землю, штрафу та пені залишились несплаченими в повному обсязі, а тому з урахуванням приписів пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача.

За приписами п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом до відповідача направлялася податкова вимога № 536-15 від 17.10.2013 (а.с.15), в якій було визначено суму податкового зобов'язання на момент винесення податкової вимоги у розмірі 14229,84 грн., яка була отримана відповідачем 23.10.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15).

Між тим, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправильність висновків суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості з орендної плати, оскільки судом не досліджувався договір оренди саме яким передбачаються строки сплати орендної плати за землю, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки строки сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності встановлюються Податковим кодексом України та не залежать від умов укладеного договору.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2015р. по справі № 818/481/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.