Ухвала суду № 44242220, 13.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р.Справа № 816/78/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Мосієнко В.Б.

представника позивача Пузь Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера доріг" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015р. по справі № 816/78/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера доріг"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атмосфера доріг" (надалі по тексту позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.12.2014 № 0007432202/3044.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера доріг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на безпідставність висновків суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки податковий кредит за результатами господарських операцій з ТОВ "Гео Ленд Лімітед" сформовано в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Атмосфера доріг" зареєстроване як юридична особа 10.07.2013, номер запису в Єдиному державному реєстрі 1 585 102 0000 008684, ідентифікаційний код 38742956 /а.с.85-86, т. 1/, має статус платника податку на додану вартість з 01.09.2013 /а.с.96, т. 1/.

З 24.11.2014 по 28.11.2014 на підставі направлення №3119/16-03-22-02 від 21.11.2014 та відповідно до наказу №3395 від 21.11.2014 старшим державним ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ Бугайцем О.С. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Атмосфера доріг" з питань взаємовідносин з ТОВ "Гео Ленд Лімітед" за період серпень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №2782/16-03-22-02-12 від 05.12.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем приписів пунктів 198.1, 198.3, 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкового кредиту та занижено податку на додану вартість на загальну суму 24 960 грн, в тому числі за серпень 2014 року - 24 960 грн. /а.с.11-23, т. 1/

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0007432202/3044 від 22.22.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31 200 грн, в тому числі 24 960 грн - за основним платежем, 6 240 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 10, т.1/.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, податковий кредит складається із сум податку на додану вартість нарахованого (сплаченого) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що податкова накладна не є вичерпним первинним документом для нарахування податкового кредиту з ПДВ, оскільки визначальною умовою для формування податкового кредиту за певними господарськими операціями є реальне здійснення цих господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено реальність господарських операцій із ТОВ "Гео-Ленд Лімітед" та правомірність формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями, виходячи з наступного.

Надаючи оцінку реальності здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Гео-Ленд Лімітед" та правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за їх наслідками, колегія суддів виходить з наступного.

26.08.2014 між позивачем та ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" укладено договір купівлі - продажу № 5/8, відповідно до якого ТОВ "Гео -Ленд Лімітед" (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ "Атмосфера доріг" (покупець) товар в асортименті, кількостях та за ціною, що наводяться у додатках до цього договору, який покупець зобов'язується прийняти та оплатити /а.с.24, т. 1/.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, специфікації.

Згідно специфікації № 1 предметом договору був товар з наступним найменуванням: тензодріт КММ 6х0,75 у кількості 370 м, тензодатчик Н3 С3 1 у кількості 4 шт., тензодатчик Н3 С3 0,5 у кількості 3 шт., тензодатчик Н3 С3 0,2 у кількості 3 шт., тензодатчик Н3 С3 0,1 у кількості 3 шт., реле Р4 220 у кількості 25 шт., колодка до реле Р4 у кількості 25 шт., загальною вартістю 53 190 грн, в тому числі ПДВ - 8865 грн /а.с. 28 т.1/.

Згідно специфікації № 2 предметом договору був товар з наступним найменуванням: проушина НС22 - 10 шт., проушина НС23 - 16 шт., амортизатор НА22 С3 - 52 шт., провід ПВ3 - 100м, коробка клемна Скаме 653 - 5 шт., коробка клемна Скаме 654 - 4 шт., кабель ПВ4-1.0 - 150 м, кабель ПВС 4х1 - 72 м загальною вартістю 41 656,80 грн, в тому числі ПДВ - 6942,80 грн /а.с. 29 т.1/.

Згідно специфікації № 3 предметом договору був товар з наступним найменуванням: модуль гальвано-розв'язки СД-А03 - 2 шт., модуль гальвано-розв'язки СД-АТСМ - 2 шт. модуль гальвано-розв'язки СД-АИВ - 2 шт. модуль гальвано-розв'язки АДАМ 4015 - 2 шт., модуль гальвано-розв'язки АДАМ 4017 - 2 шт. модуль гальвано-розв'язки АДАМ 4024 - 2 шт. модуль гальвано-розв'язки АДАМ 4520 - 2 шт. загальною вартістю 54 912 грн, в тому числі ПДВ - 9 152 грн /а.с. 30 т.1/.

Згідно платіжних доручень №291 від 02.09.2014, №290 від 02.09.2014, №578 від 02.09.2014 позивачем здійснено оплату за товар в сумі 53 190 грн., в сумі 41 656 грн 80 коп. та в сумі 54 912 грн відповідно /а.с.35, 47, 60, т.1/.

На підтвердження факту перевезення товару позивачем надано товарно-транспортні накладні №112 від 27.08.2014, №113 від 27.08.2014 та №114 від 27.08.2014, із яких вбачається, що перевезення здійснювалося ФОП ОСОБА_6 за допомогою автомобіля OPEL, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, із пункту навантаження АДРЕСА_1 до пункту розвантаження АДРЕСА_2 /а.с. 32, 44, 57 т.1/.

Послуги перевезення надавалися на виконання договору №1-02 від 04.02.2014 між ФОП ОСОБА_6 і позивачем про надання транспортних та експедиційних послуг /а.с.78 т.1/, оформлені актом № ОУ-0000128 від 27.08.2014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо надання послуги автоперевезень м. Дніпропетровськ - м. Кременчук вартістю 1500 грн. /а.с. 82 т.1/. Оплату таких послуг проведено позивачем згідно платіжного доручення від 10.12.2014 на суму 4000 грн /а.с. 232т.1/.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи не є підтвердженням факту реального виконання спірних господарських операцій, виходячи з наступного.

Згідно письмових пояснень ФОП ОСОБА_6 від 25.02.2015, що містяться в матеріалах справи, останній 27.08.2014 прибув до м. Дніпропетровська за адресою АДРЕСА_1, за якою знаходилася триповерхова біла офісна будівля, через деякий час під'їхав чоловік на легковому авто, якому ОСОБА_6 показав посвідчення водія та заявку на перевезення, після чого чоловік надав товарно-транспортні накладні, документи на товар, після чого товар перевантажили у автомобіль ОСОБА_6./а.с. 250 т.1/.

При цьому в ході розгляду справи встановлено та не заперечувалося позивачем, що товар у м. Дніпропетровську ОСОБА_6 отримував без довіреності на отримання ТМЦ або будь-якого іншого документу на підтвердження повноважень отримання ТМЦ позивача ОСОБА_6, що підтверджується витягом з Журналу довіреностей за серпень 2014 року /а.с. 233 - 235 т.1/.

Отже, колегія суддів зазначає, що товар передано ОСОБА_6 без будь-якого уповноваження на його отримання, від невідомої особи, приналежність якої до юридичної особи ТОВ «Гео-Ленд Лімітед» не встановлено.

Крім того, як вбачається з письмових пояснень позивача (а.с. 95 т.1) господарською метою придбання у ТОВ «Гео Ленд Лімітед» товару був ремонт (модернізація) ваго дозуючого пристрою асфальтозмішувальної установки ( АЗУ), в підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії договорів з ТОВ «Промдорсервіс» та з ТОВ «Будресурс».

Між тим, з вказаних договорів вбачається, що позивачем з ТОВ «Промдорсервіс» та з ТОВ «Будресурс» було укладено договори на постачання ваго дозуючого пристрою, а не на ремонт (модернізацію) ваго дозуючого пристрою асфальтозмішувальної установки ( АЗУ), що нібито були діловою метою позивача для придбання спірних ТМЦ.

Між тим, позивачем документально не доведено використання під час виробництва ваго дозуючого пристрою спірних ТМЦ.

Договорів, укладених позивачем саме на ремонт (модернізацію) вагодозуючого пристрою асфальтозмішувальної установки ( АЗУ) позивачем не надано.

Згідно наданих позивачем оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку № 281 вищезазначені ТМЦ перебувають на залишках підприємства, тобто подальша реалізація ТМЦ не відбулася.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що ТМЦ придбані у ТОВ «Гео Ленд Лімітед» придбавалися для використання у господарській діяльності товариства, видами діяльності якого є: виробництво інших машин і устаткування загального призначення, неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, установлення та монтаж машин і устаткування.

Проте, згідно наданого позивачем штатного розпису (а.с.228 т.1 ) у спірний період на підприємстві позивача працювало 3 одиниці серед яких: директор, бухгалтер, фахівець з методів розширення збуту (маркетолог).

Працівників, які б мали повноваження на виконання робіт за видами діяльності позивача штатний розпис не містить, доказів наймання позивачем таких працівників матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем не надано жодного документа щодо можливого використання придбаних виробів для ремонту (модернізації) ВДП, а також наявності у позивача можливості здійснювати такий ремонт, оскільки штатний розпис позивача на дату придбання виробів не передбачав наявність відповідних фахівців.

Натомість із обліково-сальдових відомостей позивача вбачається також, що позивачем придбавався окремо вагодозуючий пристрій 05.06.2014 /а.с. 207 т.1/. Документів, що свідчать про право та можливості позивача здійснювати самостійно виробництво ВДП (наприклад паспорт пристрою тощо), позивачем не надано.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податку на отримання позитивного економічного ефекту.

Якщо та або інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

В ході розгляду справи позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо наявності ділової мети при укладанні договору з ТОВ «ГеоЛенд Лімітед».

Податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, і була пов'язана із господарською діяльністю платника податків.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність включення позивачем вищевказаних сум по взаємовідносинам з ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0007432202/3044 від 22.12.2014 прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера доріг" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2015р. по справі № 816/78/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.