КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/97/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Шурка О.І., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві, за участю третьої особи: Приватного підприємства «Вадім» про скасування постанови, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Вадім» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2015 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови від 11.12.2014 року ВП № 45612986.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2015 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, третя особа - ПП «Вадім» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В засідання з'явились учасники процесу.
Представники апелянта наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні оскаржуваного рішення.
Представник відповідача під час судового засідання вимоги апеляційної скарги спочатку не підтримав, а в подальшому змінив свою позицію та підтримав вимоги апеляції.
Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2014 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України звернувся до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві з листом від 20.11.2014 року № 7/26-40/2011/05 «Про примусове виконання постанови Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві» в якому просив прийняти до виконання виконавчий документ - постанову Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 02.07.2013 року № 234/13, відкрити виконавче провадження та замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме: стягувача - Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
28.11.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 4561986, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 234/13 виданої 02.07.2013 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю м. Києві.
11.12.2014 року начальником Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), якою відмовлено у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 234/13 виданої 02.07.2013 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю м. Києві.
З тексту вказаної постанови вбачається, що заяву про відкриття виконавчого провадження надіслано Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві. Водночас за даними інформаційного ресурсу Єдиного державного реєстру, встановлено, що станом на 11.12.2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві знаходиться в стані припинення, у зв'язку з чим не має можливості дійти висновку про настання переходу прав до правонаступника.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України не погоджуючись з постановою від 11.12.2014 року ВП № 45612986 та вважаючи її такою, що підлягає скасуванню звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч. 2 ст. 2 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Пунктами 6 і 8 частини 2 зазначеної правової норми до виконавчих документів віднесено постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, а також рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Статтею 18 цього Закону встановлено основні вимоги до змісту виконавчого документу. Так, у виконавчому документі, зокрема, зазначається строк пред'явлення його до виконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно п. 8 ч. 1 та ч. 2 ст. 26 зазначеного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.12.2014 року ВП № 45612986 зазначено, що у відкритті виконавчого провадження відмовлено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки, немає можливості дійти висновку про настання переходу прав до правонаступника.
Разом з тим, з наявних у матеріалах справи документів, встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року № 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» ліквідовано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» Державна архітектурно-будівельна інспекція має забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
На виконання вказаної постанови Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ від 10.10.2014 року № 272 «Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції» відповідно до пункту 1 якого наказано Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві забезпечити здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Держархбудінспекції, на території міста Києва з 10.10.2014 року.
Таким чином з 10.10.2014 року позивачу наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.10.2014 року № 272 доручено здійснення функцій та повноваження територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Держархбудінспекції України.
Під час судового засідання представники апелянта та представник відповідача стверджували, що адміністративний позов подано неналежним позивачем.
Проте, незважаючи на запитання суду, вказані особи не зазначили підстав у зв'язку з якими, на їх думку, оскаржуване рішення є незаконним та не вказали яку норму (закон) суд першої інстанції застосував неправильно і як це вплинуло на вирішення спору.
Доводи, наведені представниками третьої особи в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, спростовуються матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вадім» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2015 року по справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві, за участю третьої особи: Приватного підприємства «Вадім» про скасування постанови - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 19.05.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: О.І. Шурко
А.Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 19.05.2015 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Шурко О.І.
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 44241811, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/97/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: