Ухвала суду № 44241601, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокусправа № 808/6407/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі № 808/6407/14 за позовом Запорізького міського центру зайнятості до Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" суму коштів допомоги по безробіттю, що була виплачена ОСОБА_2 Запорізьким міським центром зайнятості у розмірі 10190,15 грн.(десять тисяч сто дев'яносто гривень 15 коп) на користь Запорізького міського центру зайнятості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим що у зв'язку з набранням законної сили рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2014р. у справі №334/580/14-ц, згідно якого ОСОБА_2 поновлений на роботі відповідач згідно з вимогами чинного законодавства зобов'язаний повернути позивачу суму коштів допомоги по безробіттю, яка була виплачена.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014р. позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги просив відмовити.

Представник відповідача до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив на користь позивача суму виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю в розмірі 10190,15 грн.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працював в Публічному акціонерному товаристві "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування", 23 грудня 2013 року його було звільнено з вищезазначеного підприємства.

Наказом Запорізького міського центру зайнятості від 22 січня 2014 року №НТ140122 ОСОБА_2 надано статус безробітного та наказом НТ140129 призначено допомогу по безробіттю.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2014 року визнано незаконним наказ генерального директора ПАТ "ВІТ" № 148-кл від 16.12.2013 року про звільнення з роботи начальника сектора ВМІВК ОСОБА_2 з 23.12.2013р., поновлено ОСОБА_2 на роботі в ПАТ "ВІТ" начальником сектора ВМІВК.

Наказом Запорізького міського центру зайнятості від 07.08.2014 року №174-0 про відшкодування матеріального забезпечення зобов'язано посадову особу центру зайнятості вжити заходи по відшкодуванню коштів матеріального забезпечення Публічним акціонерним товариством "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" в розмірі 10190 грн.15 коп. за період з 29.01.2014р. по 30.06.2014р.

Запорізьким міським центром зайнятості 07.08.2014 року було складено претензію №2915/07-05 про повернення коштів (допомоги по безробіттю) у розмірі 10190,15грн., яка була виплачена безробітному ОСОБА_2Запорізьким міським центром зайнятості.

Однак, відповідачем в добровільному порядку кошти сплачено не було.

Поновлення ОСОБА_2 на роботі поширило на нього норми п.п.2 п.1 частини 20 Порядку № 219, згідно якого повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до п.4 ст.35 Закону про України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", де зазначено, що з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про зайнятість населення", зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Статтею 2 цього ж Закону встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п.п.1 п.1 ст.31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Також відповідно до ч.2 ст.34 Закону Фонд зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.35 Закону з роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Виплата позивачем ОСОБА_2 допомоги по безробіттю з 29.01.2014р. по 30.06.2014 р. у розмірі 10190,15 грн. підтверджена копією довідки підписаної головним бухгалтером Запорізького міського центру зайнятості ( а.с.12).

Посилання відповідача на необізнаність товариства про перебування ОСОБА_2 на обліку у Центрі зайнятості не є законодавчо закріпленою підставою для звільнення від обов'язку відшкодувати останньому, відповідно до вимог ст.. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» певних коштів.

Стосовно посилання відповідача на час зняття з реєстрації ОСОБА_2, слід зазначити, що не є предметом позову своєчасності становлення на облік та зняття такої особи, крім того, такі доводи спростовані позивачем доказами, що містяться в матеріалах справи. Крім того, з урахування того, що статус безробітного отримано особою 29.01.2014р., за рішення районного суду про поновлення особи на роботі прийнято відповідачем наказ про поновлення особи 01.07.2014р. на роботі, а також періоду стягнення коштів - за період з 29.01.2014р. по 30.06.2014р., вимоги позивача з урахуванням ст.. 35 вищевказаного Закону, ґрунтуються на нормах винного законодавства.

Посилання позивача на відсутності доказів отримання ОСОБА_2 коштів в сумі 10190,15грн., спростовуються довідками бухгалтерії позивача (а.с. 12, 40).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач відповідно до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини повинен сплатити на користь позивача суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 10190,15 грн.

Враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної адміністративної справи та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було повно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано норми чинного матеріального права, яке регулює спірні правовідносини, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасуванню постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі № 808/6407/14 за позовом Запорізького міського центру зайнятості до Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" про стягнення коштів, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2015 року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак