Ухвала суду № 44241559, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 рокусправа № 804/16843/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі №804/16843/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехресурс» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехресурс» 12 грудня 2013 року звернулось до суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого, просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0001602201 від 10.12.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, щодо здійснення позивачем спірної господарської операції без ділової мити в отриманні прибутку, викладені у акті №372/222/34062248 від 27.11.2013р. (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає про невідповідність площі комплексу у звіті про оцінку - 2121,2 кв.м. площі зазначеної у договорі купівлі-продажу 2040,5 кв. м., наявність іншого звіту про оцінку на більшу суму та як наслідок відсутності ділової мети у спірній господарській операції.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з фізичними особами ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) за період з 20.08.2010р. по 20.08.2013р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №372/222/34062248 від 27.11.2013р. в якому зроблено висновок про порушення позивачем: п.п.14.1.179, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.189,9 ст.189, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ТОВ «Будтехресурс» внаслідок заниження вартості продажу комплексу будівель у липні 2013 року, занижено податок на додану вартість на суму 1865000 грн.

Згідно з вказаним актом перевірки, зазначені порушення податкового законодавства відповідач пов'язує із господарською операцією з продажу ТОВ «Будтехресурс» комплексу будівель і споруд, які знаходяться за адресою м. Кривий Ріг, АДРЕСА_1, громадянці України ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу комплексу будівель, посвідченого Дацко Я.О. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 01 липня 2013 року зареєстрованого в реєстрі за №1308 та договором про внесення змін та доповнень до нього, зареєстрованого за №1335, актом приймання-передачі комплексу будівель від 01.07.2013 р.

При цьому, слідчим відділом Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області надано копію документів, а саме: звіт №б/н від 18.02.2011р. про оцінку майна - комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою м. Кривий Ріг, АДРЕСА_1, СПД - фізичною особою ОСОБА_4, відповідно до якого оціночна вартість комплексу будівель станом на 18.02.2011 становить (з ПДВ) 12 000 000 грн.

Враховуючи невідповідність даних по загальній площі вищевказаного комплексу в звіті суб'єкта оціночної діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 та значну розбіжність в оціночній вартості одного й того ж комплексу будівель суб'єкта оціночної діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 (1 000 000 грн.) та СПД - фізичної особи ОСОБА_4 (12 000 000 грн.), договір купівлі-продажу комплексу на АДРЕСА_1, що належав ТОВ «Будтехресурс» від 01.07.2013р. зареєстрований в реєстрі за № 1308 та договір про внесення змін та доповнень до нього зареєстрований в реєстрі за №1335 від 03.07.2013р. посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. не можна вважати таким, що відповідає розумній економічній причині (діловій меті).

Вартість реалізації комплексу будівель згідно з договором купівлі-продажу від 01.07.2013р. з врахуванням договору про внесення змін та доповнень від 03.07.2013р. складає 810 000 грн., у т.ч. ПДВ 135 000 грн. Відхилення становить11 190 000 грн., у т.ч. ПДВ - 1 865 000 грн.

На думку службових осіб Криворізької Південної ОДПІ, які здійснювали перевірку, зазначені угоди не містять економічної доцільності, оскільки ціна продажу комплексу будівель не відповідає ринковим цінам, а тому ТОВ «Будтехресурс» проводило операцію з продажу основних фондів, яка не мала мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. Намір одержати дохід лише в обраний товариством спосіб - не можна розглядати як самостійну ділову мету, а головною метою ТОВ «Будтехресурс», на думку перевіряючих, було одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет та, як наслідок, незаконно заволодіти державним майном, а тому на підставі ст.228 Цивільного кодексу України зазначені договір купівлі-продажу від 01.07.2013 р. та договір про внесення змін до нього порушує публічний порядок, оскільки спрямований виключно на отримання доходу за рахунок заниження ПДВ до сплати.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013р. №0001602201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2331250 грн., в тому числі за основним платежем на 1865000,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 466 250,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних відносин, надалі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу пп.14.1.231 п.14 1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з п.39.1 ст.39 ПК України, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті.

Відповідно до п.39.3 ст.39 ПК України, у разі відсутності даних для застосування зазначених методів визначення звичайної ціни така ціна може бути визначена виходячи з результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проводиться суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В силу п.39.5 ст.39 ПК України, згідно з методом ціни перепродажу застосовується договірна ціна товарів (робіт, послуг), визначена під час подальшого продажу таких товарів (робіт, послуг) покупцем третій особі, за вирахуванням відповідної націнки та витрат, пов'язаних із збутом.

Пунктом .39.11 ст.39 ПК України передбачено, що для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Згідно з п.39.14 ст.39 ПК України, обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

Відповідно до п.39.15 ст.39 ПК України, у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідно до договору купівлі - продажу комплексу будівель від 01.07.2013р. посвідченого приватним нотаріусом Дацко Я.О. та договору про внесення змін та доповнень до нього, позивач продав, а громадянка України ОСОБА_1 придбала належний позивачу комплекс будівель і споруд, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 за 810 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно з п.3 договору купівлі-продажу комплексу будівель від 01.07.2013 р. нерухомість, що відчужується за даним договором, належить на праві власності ТОВ «Будтехресурс» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кірієнко І.М. 23.05.2007 року за реєстровим номером №3105, акта прийому-передачі від 23.07.2007р.

Із пункту 2.1. цього договору від 23.05.2007р. вбачається, що за домовленістю сторін зазначений комплекс будівель і споруд, продано за 310 500,00 грн., в т.ч. ПДВ. Тобто, вартість нерухомого майна, яке придбало ТОВ «Будтехресурс» станом на 23.05.2007р. складало 258750,00 грн. та нараховане на нього ПДВ 51750,00 грн., що підтверджується вказаними договорами, актом прийому передачі від 23.05.2007 р., витягом з ЄДР права власності, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виходячи із ціни придбання комплексу будівель згідно з договором купівлі-продажу від 23.05.2007 р., а саме: 258750,00 грн. та враховуючи ціну продажу згідно з договором від 03.07.2013 р., а саме 675 000,00 грн. ТОВ «Будтехресурс» від цієї операції отримало чистий прибуток у сумі 416 250,00 грн.

Крім того, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи які свідчать про те, що згідно зі звітом незалежного суб'єкта оціночної діяльності ринкова вартість вказаного комплексу нежитлових будівель для цілей оподаткування, станом на 10 квітня 2013 р. складає суму у розмірі 1 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ (а.с.97-135). При цьому, виходячи з положень п.188.1 ст.188 ПК України, з бази оподаткування вираховується сума ПДВ. Таким чином вартість об'єкту оцінки без ПДВ за висновками незалежної оцінки складає 833 333 грн. 33 коп. Договірна вартість комплексу будівель і споруд без ПДВ складає 675 000,00 грн., що в перерахунку складає 81 відсоток незалежної оцінки (675 000x100/833 333,33=81%).

Згідно з п.39.15 ст.39 ПК України у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання.

Відповідно до п.39.14. ст.39 ПК України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку, зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатись на норми абзацу першого цього пункту.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, під час проведення перевірки відповідач зазначених запитів не робив, та при нарахуванні ТОВ "Будтехресурс" податкових зобов'язань з ПДВ не врахував вимоги ст.39 ПК України, а свої висновки будував на припущеннях з використанням, як зазначається на стор.5 акта перевірки, інформації отриманої від слідчого відділу Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області листом №8/1-3437 від 14.10.2013 p., що в силу п.39.11 ст.39 ПК України не являються офіційними джерелами, що визнані офіційними в установленому порядку для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги).

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі №804/16843/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 15 травня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко