Постанова № 44241258, 13.05.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа № 926/1933/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянувши апеляційну скаргу за вих. № 01/02-18-6264/2 від 20.03.15 Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, м. Чернівці

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.15

у справі № 926/1933/14

за позовом Чернівецької обласної ради , м. Чернівці

до відповідача-1 Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача-2 Чернівецької міської ради , м. Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Обласне комунальне підприємство "Буковина-фарм", м. Чернівці

про визнання незаконним та скасування підпункту 1.6 пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.11 № 731/20, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності.

за участю представників:

від позивача - Єлєніч М.О. - представник (довіреність б/н від 26.01.15);

від відповідачів та третьої особи - не з'явилися.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 926/1933/14 розподілено до розгляду в складі колегії - головуючий суддя Кузь В.Л., судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.03.15 у справі № 926/1933/14 (суддя Ніколаєв М.І.) позов задоволено, визнано незаконним та скасовано підпункт 1.6 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.11 № 731/20 «Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців (делеговані повноваження)», визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно САЕ № 253748 від 28.11.11.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського Чернівецької області від 12.03.15 у справі № 926/1933/14 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, скаржник зіслався на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення, оскільки суд при прийняття оскаржуваного рішення не врахував наступне:

- позивачем не було надано жодного документу на підтвердження проведення інвентаризації будівель, з якої б вбачалось, що приміщення, розташоване на вул. Червоноармійська, 85 у м. Чернівці ввійшли в склад інвентаризаційного майна Чернівецької обласної ради;

- позивачем не подано доказів того, що приміщення, розташоване на вул. Червоноармійська, 85 у м. Чернівці, увійшло до складу майна підприємства «Фармація»;

- право власності територіальної громади міста Чернівці на спірне приміщення набуто з підстав, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.91 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», на виконання якої ХХ сесією Чернівецької обласної Ради народних депутатів І скликання 27.12.91 прийнято рішення «Про перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районної Рад народних депутатів», а ІХ сесією Чернівецької міської Ради народних депутатів І скликання 25.01.92 прийнято рішення за № 253 «Про перелік об'єктів комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів». В додатку 1 до рішення міської ради від 25.01.92 № 253 зазначалось, що у комунальну власність переходять житлові ремонтно-експлуатаційні підприємства м. Чернівці з № 1 по 18 включно з житловим і нежитловим фондом, що є на їх обліку.

Скаржник участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, натомість подав суду клопотання, в якому зазначив, що враховуючи ситуацію, що склалась та потребу в економії бюджетних коштів немає можливості забезпечити явку представника в судовому засіданні.

Норми статті 22 ГПК України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. З врахуванням того, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи зміст поданого скаржником клопотання, а також з огляду на те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.15 розгляд апеляційної скарги відкладався на клопотання скаржника, з врахуванням того, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для правильного вирішення спору по суті, інших клопотань на розгляд суду не надходили, а тому суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника.

Перед початком судового засідання позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

Представник позивача у судовому засіданні навів свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги та відзиву на неї.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 13.05.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.15 у справі № 926/1933/14, з огляду на наступне:

Статтею 10 Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки від 20.08.78 визначено, що основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

У відповідності до статті 87 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

Статтею 89 Цивільного кодексу Української РСР визначено, що державна власність - основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Відповідно до статті 4 ЦК Української РСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки

Згідно з ст. 7 Закону Української РСР «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування» від 07.12.90 (втратив чинність у 1997 році), до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць належило майно, яке передавало безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створювалося і купувалося органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, вказане в Законі України «Про власність».

Відповідно до статті 2 Закону Української РСР «Про власність» власність в Українській РСР виступала в таких формах: індивідуальна (особиста і приватна трудова), колективна, державна. Всі форми власності були рівноправними.

За статтею 31 Закону України «Про власність» комунальна власність належала до державної власності.

Суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності була держава в особі Верховної Ради Української РСР. Суб'єктами права комунальної власності визначались адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів (стаття 32 Закону).

На виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.90 «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування», від 26.03.91 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.11.91 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», у пункті 3 якої було передбачено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

Тобто, на підставі постанови Кабінетом Міністрів України від 05.11.91 № 311 відбувся розподіл державної власності на державну та комунальну.

Керуючись вищезазначеною постановою Чернівецькою обласною Радою народних депутатів Х сесії ХХІ скликання прийнято рішення від 27.12.91 «Про перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів», яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів (додатки 1, 2 та 3).

Пунктом 2 даного рішення передбачено, що виконавчим комітетам обласної, Чернівецької міської та районних Рад народних депутатів, обласним управлінням, відомствам та іншим господарським органам, уповноваженим управляти майном місцевих Рад області, станом на 1 січня 1992 року провести інвентаризацію будівель, споруд, обладнання, іншого майна та грошових коштів в госпрозрахункових підприємствах, організаціях та установах, що знаходяться на утриманні місцевих бюджетів і до 1 лютого 1992 року передати їх згідно переліків у комунальну власність відповідним Радам народних депутатів.

Проте, акт інвентаризації та акт передачі у комунальну власність міській Раді народних депутатів відповідного майна в матеріалах справи відсутній та відповідачем суду не подано.

Згідно з пунктом 2.8 «Охорона здоров'я» додатку № 1 до рішення від 27.12.91 об'єднання «Фармація» віднесено до Переліку державного майна, що знаходиться у комунальній власності обласної Ради народних депутатів. Додатком № 2 до вказаного рішення визначено Перелік державного майна підприємств, установ і організацій, яке безоплатно передається до комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів; при цьому, у даному додатку об'єкта нерухомості по вул. Червоноармійській, 85 в м. Чернівці (аптека №100) не значиться.

Разом з тим, як вбачається з рішення Чернівецької міської Ради народних депутатів від 25.01.92 № 253 «Про перелік об'єктів комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів», нерухоме майно (Аптека № 100), що знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, 85, м. Чернівці, в переліку об'єктів комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів не зазначено.

Відповідно до статуту, прийнятого на підставі рішення облвиконкому від 18.01.89 № 10, об'єднання «Фармація» створено на базі підприємств і організацій ліквідованого Аптечного управління Чернівецького облвиконкому (п.1.1 статуту), у своїй діяльності підпорядковується Чернівецькій обласній раді народних депутатів (п. 1.2 статуту), є юридичною особою та господарським комплексом, до складу якого входять діючі на госпрозрахункових основах центральні районні аптеки, обласний аптечний склад, фармацевтична фабрика, контрольно-аналітична лабораторія, майстерня по ремонту і виготовленню меблів і інші організації, які створюються в установленому порядку (п. 1.3 статуту).

Об'єднання здійснює право володіння, користування і розпорядження майном, яке знаходиться в його оперативному управлінні (п. 1.6 статуту).

Відповідно до п. 4.1 статуту до складу виробничого об'єднання «Фармація» з правами юридичних осіб входить, поряд з іншими, Центральна районна аптека №10 Ленінського району м. Чернівці.

У свою чергу, згідно вішення Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів від 18.03.81 № 95 «Про створення центральних районних аптек в м. Чернівці і централізованих бухгалтерій при них» до складу Центральної районної аптеки №10 Ленінського району входила Аптека №100 (додаток № 1 до рішення).

На підставі рішення Виконавчого комітету Першотравневої районної ради Чернівецької області від 10.08.94 № 125/9 зареєстровано Чернівецьке обласне державне комунальне підприємство «Фармація» як суб'єкт підприємництва.

Відповідно до статуту Чернівецького обласного державного комунального підприємства «Фармація» від 10.08.94 його структурним підрозділом, серед інших, була аптека №100 (п. 1.2 статуту).

При цьому, відповідно до п. 4.2 статуту майно підприємства «Фармація» є обласною комунальною власністю, яка закріплена за ним на праві повного господарського відання.

На підставі розпорядження Представника Президента України від 17.05.94 № 360 вирішено ліквідувати головне підприємство ВО «Фармація», запропоновано виконкому Чернівецької міської ради народних депутатів провести ліквідацію центральної районної аптеки №10 Ленінського району та запропоновано Чернівецькій міській раді народних депутатів передати функції по управлінню аптеками №97,100,106,108,110 обласній державній адміністрації.

Відповідно до ч. 2. п. 10 розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» майно передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте ними на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Рішенням XX сесії Чернівецької міської ради XXІ скликання від 17.06.94 № 524 вирішено передати у комунальну власність обласної ради народних депутатів майно діючих аптек, у т.ч. аптеки № 100 по вул. Червоноармійській, 85 в м. Чернівці.

Таким чином, в процесі розмежування державної та комунальної власності об'єднання «Фармація», до складу якого і увійшла як майновий комплекс аптека № 100 по вул. Червоноармійській, 85, передано до комунальної власності Чернівецької обласної ради народних депутатів, що підтверджується також і рішенням XX сесії Чернівецької міської ради XXІ скликання від 17.06.94 № 524.

Надалі, рішенням XI сесії Чернівецької обласної ради XII скликання від 28.11.96 «Про перелік об'єктів комунальної власності обласної ради, що підлягають приватизації у 1996 році» вирішено реорганізувати обласне державне комунальне підприємство «Фармація» з виділенням з його складу та створенням на базі його майна окремих юридичних осіб, у т.ч. аптеки №100.

Розпорядженням Голови Чернівецької обласної державної адміністрації №132-р від 04.03.97 вирішено здійснити реорганізацію обласного державного комунального підприємства «Фармація» шляхом його припинення і виділення з його складу у самостійні юридичні особи, які перебувають у комунальній власності: лабораторії з організаційно-фармацевтичним відділом; аптек № 97,100,106,108,110; фармацевтичної фабрики, головного підприємства зі складом.

Відповідно до затвердженого загальними зборами 06.03.99 статуту обласне комунальне підприємство «Аптека № 100» є закладом охорони здоров'я, заснованим на власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, який утворений внаслідок реорганізації обласного державного комунального підприємства «Фармація» за рішенням XI сесії обласної ради XII скликання від 28.11.96 «Про перелік об'єктів комунальної власності обласної ради, що підлягають приватизації у 1996 році» та у відповідності до розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації № 132-р.

Обласне комунальне підприємство «Аптека №100» є правонаступником прав та обов'язків Аптеки № 100 м. Чернівців як структурного підрозділу ОДКП «Фармація» (п. 1.3 статуту). Місцезнаходженням обласного комунального підприємства «Аптека №100» є м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 85 (розділ 2 статуту).

Статутний фонд обласного комунального підприємства «Аптека №100» визначений на підставі інвентаризації та розподілу майна, що перебувало у повному господарському віданні ОДКП «Фармація», згідно розподільчого балансу станом на 01.03.97 та інвентаризаційному опису (п. 5.2 статуту).

Рішенням IV сесії Чернівецької міської ради XXII скликання від 29.09.98 № 60 підтверджено право власності територіальної громади м. Чернівці на об'єкти нерухомості, що перебувають у користуванні суб'єктів спільної власності територіальних громад, у т.ч. і на нежитлові приміщення по вул. Червоноармійській, 85 в. Чернівці, користувачем якими була Аптека № 100 (додаток № 1 до даного рішення). Проте, як правомірно встановлено місцевим господарським судом, оскільки дане рішення суперечить нормам чинного законодавства і попереднім рішенням щодо розмежування державної та комунальної власності , про що зазначено вище, то воно в силу вимог ч. 2 ст. 4 ГПК України не застосовано судом. А тому, доводи відповідача-2 про те, що приміщення, в якому перебуває майно аптеки, є власністю міської ради визнаються необґрунтованими.

При цьому, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені матеріали та норми Закону, дане рішення судом не визнається таким, що відповідало закону, оскільки до відання міської ради не належало вирішення питання щодо спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність її набуття не встановлена судом.

Підстави набуття (припинення) права власності визначаються за законодавством, чинним на час виникнення відповідних правовідносин.

Оспорюваним рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.11 № 731/20 вирішено оформити право комунальної власності територіальної громади м. Чернівців на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху в житловому будинку літ. «А» на вул. Червоноармійській, 85, загальною площею 398,10 кв.м, в тому числі: в підвалі приміщення 74-24 - 74-32 площею 107,30 кв.м, на першому поверсі приміщення 74-1 - 74-23 площею 209,80 кв.м.

На підставі вищевказаного рішення за територіальною громадою м. Чернівці зареєстровано право власності на нежитлові приміщення по вул. Червоноармійська, 85, та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.11.11 САЕ № 253748, яке оспорюється позивачем у даній справі.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 20.09.13 державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби міського управління юстиції відмовив йому в державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення по вул. Червоноармійська, 85 в м. Чернівці у зв'язку з тим, що заявлене право вже зареєстроване за територіальною громадою м. Чернівці.

Разом з цим, виходячи з наслідків оспорюваного рішення, за станом на момент вирішення спору спірне приміщення зареєстроване за територіальною громадою м. Чернівці, передано на баланс КЖРЕП №17 та на підставі договору оренди № 83 від 16.04.13 перебуває в оренді обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм», яке є правонаступником обласного комунального підприємства «Аптека № 100».

Стосовно посилань скаржника на те, що станом на момент прийняття Чернівецькою обласною радою рішення від 27.12.91 спірне приміщення перебувало на обліку виконавчого комітету Чернівецької міської ради, тож є власністю громади міста, не є належним доведенням саме права власності міської ради на це майно.

Згідно зі ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 10 ст. 59 «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Виходячи з наведених вище нормативних документів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що спірне майно (майновий комплекс аптека № 100 по вул. Червоноармійській, 85 в м. Чернівці) в процесі розмежування державної та комунальної власності правомірно було передано до комунальної власності Чернівецької обласної ради народних депутатів.

Разом з тим, відповідачем не спростовано законність набуття позивачем права комунальної власності як суб'єктом такого права станом на 1991 рік, яке в подальшому відповідно до змін у законодавстві, зокрема, прийняття Конституції України, було трансформовано у право спільної власності на спірну нерухомість на підставах, що передбачені законом, територіальних громад сіл, селищ та міст області в особі Чернівецької обласної ради.

Приписами статей 4 та 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відтак, спірний підпункт 1.6 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.11 № 731/20 «Про оформлення права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці (делеговані повноваження)» суперечить вимогам закону та порушує права позивача як власника спірного майна, що є підставою для його скасування та визнання незаконним.

З врахуванням того, що вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ № 253748 від 28.11.11, яке підписано заступником міського голови, є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування підпункту 1.6 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.11 № 731/20, на підставі якого видано дане свідоцтво, що внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно, та перешкоджає здійсненню подальшої державної реєстрації права спільної власності на спірний об'єкт за територіальними громадами сіл, селищ та міст Чернівецької області, позов щодо визнання недійсним цього свідоцтва є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернівецької області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для скасування такого.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу за вих. № 01/02-18-6264/2 від 20.03.15 Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, м. Чернівці залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.15 у справі № 926/1933/14 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 18.05.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.