Постанова № 44241016, 18.05.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015 року Справа № 904/25/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач),

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гейко В.І., адвокат, свідоцтво №1374 від 15.03.2015р.

від відповідача: Лозицька С.М., представник, дов. № 188/1001 від 12.05.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2015р. у справі № 904/25/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

про визнання недійним пункту договору про постачання електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2015р. ( суддя - Рудь І.А.) позов задоволено.

Визнано недійсним п.п. 3 п. 6.1.4. ст. 6.1. договору про постачання електричної енергії № 8100/34-552 від 26.08.2008р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1 218 грн.00 коп. витрати по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що включення до договору про постачання електричної енергії пункту, який передбачає право постачальника електроенергії обмежити або припинити електропостачання за умови несплати будь-яких рахунків, у тому числі й у разі несплати рахунків, виставлених на оплату авансових платежів за електроенергію, яка буде спожита у заявленому періоді, суперечить положенням чинного законодавства України.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі зазначається, що спірний договір не суперечить Закону України „Про електроенергетику", оскільки чинними нормами п. 6.11 та п. 7.5 Правил користування електричною енергією, які здійснюють додаткове нормативне регулювання відносин в сфері постачання електроенергії в Україні, крім припинення електропостачання в разі несплати споживачем рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, передбачено й інші випадки припинення постачальником електропостачання, а тому у відповідача є право вчиняти дії з припинення подачі електроенергії споживачам з підстав визначених нормами чинного законодавства України, в тому числі і за несплату рахунків відповідно до умов договору. Крім того, вказує, що Закон України „Про електроенергетику" не містить ніяких норм, які б регулювали відносини між енергопостачальником та споживачем у разі, якщо договором передбачена попередня оплата електричної енергії, хоча можливість такого порядку розрахунків визначена ч. 7 ст. 276 ГК України. Тому спірний пункт договору відповідає наведеним пунктам ПКЕЕ та не суперечить Закону України „Про електроенергетику", так як стосується питань, які цим Законом не врегульовані. Отже, пп.3) п.6.1.4. п.6.1 Договору №8100/34-552 від 26.08.2008р. відповідає вимогам цивільного законодавства. Просив в позові відмовити.

Представник відповідач в судовому засіданні підтримала доводи наведені в апеляційній скарзі. Просила скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представник у судовому засіданні зазначили, що посилання відповідача на те, що договір не суперечить Закону України «Про електроенергетику» є надуманими і безпідставними. Чинна редакція договору передбачає право відповідача обмежувати або припиняти електропостачання у разі несплати споживачем рахунку за ще не спожиту електроенергію в той час, як Законом України «Про електроенергетику» таке право надається у разі лише не оплати вартості вже спожитої електроенергії. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

26.08.2008р. між ВАТ „Енергопостачальна компанія" Дніпрообленерго" правонаступником якого є ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (споживач) укладено договір № 8100/34-552 про постачання електричної енергії.

Згідно умов розділу першого Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 9 кВт, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного Договору або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.

У відповідності до п.2.1 Договору, під час виконання Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією).

Порядок обмеження та припинення електропостачання без попередження споживача передбачено підп. 6.1.1. п.6 Договору, а з повідомленням споживача передбачено підп.6.1.2, 6.1.3, 6.1.4 п.6 Договору.

Згідно підпункту 3 пункту 6.1.4 договору постачальник обмежує або припиняє електропостачання споживача з повідомленням не пізніше ніж за три робочі дні у разі несплати рахунків, відповідно до умов цього Договору, та договорів, укладених між сторонами цього договору, наявність яких передбачена ПКЕЕ.

Пунктом 4 Додатку № 3 до договору «Порядок розрахунків» встановлено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу використання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання п.п.3 п.6.1.4. договору недійсним з тих підстав, що він суперечить ч. 2 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено право постачальників припиняти постачання електроенергії лише за відсутності оплати вже спожитої електроенергії, а не тієї яка може бути спожита в майбутньому.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину (його частини) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2, 3 статті 24 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що енергопостачальними мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його енергоспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

Порядок обмеження енергоспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми Закону Кабінетом Міністрів України 28.01.2004р. прийнято постанову № 93, якою затверджено «Порядок обмеження енергоспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання».

Згідно п.1 Порядку, цей порядок визначає послідовність дій енергопостачальників, …, у разі запровадження обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання у разі порушення ними дисципліни платежів за спожиту електроенергію,…

Таким чином, вищезазначені Закон та Постанова КМУ надають енергопостачальнику право припиняти постачання споживачу електроенергії лише у разі неоплати ним фактично спожитої електроенергії.

Оскільки договором, укладеним між сторонами, передбачена попередня оплата вартості обсягу використання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період і енергопостачальнику п.п.3 п.6.1.4. Договору надано право припиняти постачання електроенергії у разі нездійснення оплати за ще не спожиту електроенергію, то зазначений підпункт договору не відповідає вимогам ч.2 ст.24 Закону України «Про електроенергетику».

Згідно ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

З урахуванням наведеного господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги та визнав недійсним п.п.3 п.6.1.4. Договору про постачання електричної енергії № 8100/34-552 від 26.08.2008р., укладеного між сторонами.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на пп. 6.11, 7.5. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р., якими передбачено право енергопостачальника обмежувати або припиняти постачання електроенергії споживачу у разі несплати рахунків на попередню оплату не приймається судом до уваги, оскільки дані положення не відповідають ч.2 ст.24 Закону України «Про електроенергетику», а відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

З наведених підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2015р. у справі № 904/25/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.05.2015р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха