Рішення № 44240203, 07.05.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2015 р. Справа№ 914/527/15

За позовом: Прокурора Пустомитівського району Львівської області, м. Пустомити, Львівська область

в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача-1: Агроторгового селянського Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Лесі Українки, с. Хоросно, Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-2: Раковецької сільської ради Пустомитівського району, с. Раковець, Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-3: Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції, м. Пустомити Львівської області

про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна та визнання права власності

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від прокуратури: Куцик В.Б.

від позивача: Карвацька О.Р.- представник

від відповідача-1: Петролюк А.М. - представник

Соханчак В.М. - директор

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Прокурора Пустомитівського району Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до відповідача-1 - Агроторгового селянського Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки, відповідача-2 - Раковецької сільської ради Пустомитівського району та до відповідача-3 - Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна та визнання права власності.

Ухвалою від 18.02.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.03.2015 року.

Розгляд справи відкладався з підстав наведених у відповідних ухвалах суду.

16.03.2015 р. прокурором було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 27.07.2005 р. № 43 "Про визнання права власності на нежитлові будівлі, що числяться за Агроторговим селянським ТзОВ ім. Лесі Українки"; скасувати державну реєстрацію права власності на нежитловий будинок за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Хоросно, пл. Свободи, 1 за за Агроторговим селянським ТзОВ ім. Лесі Українки; витребувати майно із чужого незаконного володіння, що знаходиться на пл. Свободи, 1 в с. Хоросно Пустомитівського району, загальною площею 150, 1 кв.м. та визнати право власності на вказану будівлю за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

Ухвалою суду від 16.03.2015 р. до участі у справі залучено відповідача 3 - Реєстраційну службу Пустомитівського районного управління юстиції.

09.04.2015 р. прокурором було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 27.07.2005 р. № 43 "Про визнання права власності на нежитлові будівлі, що числяться за ТзОВ ім. Лесі Українки"; скасувати державну реєстрацію права власності на нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: пл. Свободи, 1, с. Хоросно, Пустомитівський район, Львівська область за Агроторговим селянським ТзОВ ім. Лесі Українки; витребувати майно з чужого незаконного володіння та зобов'язати Агроторгове селянське ТзОВ ім. Лесі Українки повернути майно, що знаходиться на пл. Свободи, 1 в с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 150, 1 кв.м.; визнати право власності на будівлю, що знаходиться за адресою: пл. Свободи, 1, с. Хоросно, Пустомитівський район, Львівська область за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

Прокурор та представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача - 1 в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з мотивів пропуску позовної давності, відсутності майна що передавалося відповідачу - 1 у 1997 році, оскільки об'єкт незавершеного будівництва був завершений будівництвом за кошти товариства.

Представник відповідача-2 в попередніх судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав що спірне майно не є об'єктом незавершеного будівництва, оскільки впродовж 1997-2005 років добудоване відповідачем-1, в ньому розміщено фельдшерсько-акушерський пункт - на сьогоднішній день єдине приміщення для медичного обслуговування територіальної громади, що успішно функціонує.

Представник відповідача-3 - Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції в попередньому судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволені з підстав викладених у письмових поясненнях, зокрема з мотивів що відповідач-3 не є юридичною особою, реєстрація права власності на спірне майно ним не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Прокурор Пустомитівського району Львівської області звернувся в господарський суд в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Агроторгового селянського Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки, Раковецької сільської ради Пустомитівського району та Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 27.07.2005 р. № 43 "Про визнання права власності на нежитлові будівлі, що числяться за ТзОВ ім. Лесі Українки»; скасування державної реєстрації права власності на нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: пл. Свободи, 1, с. Хоросно, Пустомитівський район, Львівська область за Агроторговим селянським ТзОВ ім. Лесі Українки; витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання Агроторгового селянського ТзОВ ім. Лесі Українки повернути майно, що знаходиться на пл. Свободи, 1 в с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 150, 1 кв.м.; визнання права власності на будівлю, що знаходиться за адресою: пл. Свободи, 1, с. Хоросно, Пустомитівський район, Львівська область за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог прокурор покликається на те, що у сфері управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області перебуває об'єкт нерухомості - адмінбудинок, що знаходиться на пл. Свободи, 1 в с. Хоросно, який у процесі приватизації держгоспу ім. В. Стефаника не увійшов до статутного капіталу створеного КАТП ім. В.Стефаника.

Наведені обставини підтверджуються, зокрема, актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу держгоспу ім. В.Стефаника, складеним 21.08.1995 р. за результатами інвентаризації державного майна зазначеного цілісного майнового комплексу, а також планом приватизації держгоспу, який затверджено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області.

Під час розподілу основних засобів КАТП ім. В. Стефаника, відповідно до акту, складеного в січні 1997 р., нежитловий будинок в с. Хоросно Пустомитівського району передано новоутвореному Агроторговому селянському Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки на баланс.

Проте, прокуратурою встановлено, що надалі, рішенням виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 27.07.2005 р. № 43 «Про визнання права власності на нежитлові будівлі, що числяться за ТзОВ ім. Л. Українки» незаконно надано дозвіл на оформлення за Агроторговим селянським Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки права власності та видачу відповідного свідоцтва на спірний нежитловий будинок. На підставі вказаного незаконного рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 27.07.2005 р. № 43, Агроторговому селянському Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки 11.10.2005 р. незаконно виготовлено свідоцтво про право власності на вищевказаний адмінбудинок та зареєстровано за ним право колективної власності.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області підтримало вимоги прокурора та зазначило, що відділенню стало відомо про порушення інтересів держави, яке полягає у протиправному вибутті з державної власності державного майна з листа Раковецької сільської ради від 22.06.2012 р. № 133, в якому вона зазначила, що об'єкт незавершеного будівництва - фельдшерсько-акушерський пункт за адресою: с. Хоросно, пл. Свободи, 1 належить на праві колективної власності ТзОВ ім. Л. Українки. Крім того, про факт незаконного вибуття державного майна прокуратурі Пустомитівського району стало відомо з листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 12.09.2012 р. № 10-11-05127.

У відзиві на позовну заяву, Агроторгове селянське ТзОВ ім. Л. Українки позовні вимоги заперечило з підстав, що прокуратурою Пустомитівського району Львівської області та Регіональним відділення Фонду державного майна України по Львівській області постійно (щорічно) проводяться перевірки документації та майна, яке перебуває на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району, тому про існування рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 27.07.2005 р. № 43, як позивачу так і прокурору було відомо ще у 2005 р., тобто 9 років тому. На підставі цього, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності. Як вбачається з передавального акту в січні 1997 р. під час розподілу основних засобів КАТП ім. В. Стефаника, АС ТзОВ ім. Л. Українки було передано незавершене будівництво фельдшерсько-акушерського пункту, яке було в незадовільному стані (напівгнила цегла та крокви на даху, без самого даху, без підлоги, не поштукатурене, без вікон, без дверей, в середині болото). Впродовж 1997-2005 років Агроторгове селянське ТзОВ ім. Л. Українки здійснювало будівництво (добудову) вказаного приміщення і лише в 2005 р. будівництво було завершене, йому присвоєно адресу: с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області, пл. Свободи, 1. Таким чином, позивач не вправі витребовувати у відповідача - 1 спірний нежитловий будинок, оскільки він не є його власником, а також не будучи власником майна ставити вимогу про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету від 27.07.2005 р. № 43, скасування за АС ТзОВ ім. Л. Українки державної реєстрації права власності на спірний нежитловий будинок.

В письмових поясненнях представник Раковецької сільської ради Пустомитівського району зазначив, що з позовними вимогами прокурора не погоджується, оскільки витребування у відповідача - 1 спірного нежитлового приміщення призведе до припинення діяльності фельдшерсько-акушерського пункту, а відтак і медичного обслуговування територіальної громади населеного пункту.

У письмових поясненнях на позовну заяву представник відповідача - 3 зазначив, що реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області не є юридичною особою, а є лише структурним підрозділом, що забезпечує реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби. Крім того, реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області не приймала жодних рішень щодо державної реєстрації, а державна реєстрація права власності на спірне нежитлове приміщення опроводилася реєстратором ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних мотивів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, визнання права власності.

Частиною 1 ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор та позивач вказують, що у сфері управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області перебуває об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на пл. Свободи, 1 в с. Хоросно, який у процесі приватизації держгоспу ім. В. Стефаника не увійшов до статутного капіталу створеного КАТП ім. В.Стефаника.

Наведені обставини підтверджуються, зокрема, актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу держгоспу ім. В.Стефаника, складеним 21.08.1995 р. за результатами інвентаризації державного майна зазначеного цілісного майнового комплексу, а також планом приватизації держгоспу, який затверджено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області.

Під час розподілу основних засобів КАТП ім. В. Стефаника, відповідно до акту, складеного в січні 1997 р., нежитловий будинок в с. Хоросно Пустомитівського району передано новоутвореному Агроторговому селянському Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки на баланс.

Однак суд зауважує, що незважаючи на неодноразові вимоги суду до прокурора та позивача щодо представлення доказів, що свідчать про передачу відповідачу-1 спірного об'єкту, доказів що свідчать про стан об'єкту незавершеного будівництва станом на час його передачі відповідачу-1, вказані докази суду не було надані та не повідомлено суд про неможливість їх надання. В той же час, із доказів на які посилаються прокурор та позивач неможливо встановити чи передавався спірний об'єкт незавершеного будівництва відповідачу-1 та в якому стані (на час його передачі). До матеріалів справи долучено лише копію листа Раковецького сільського голови від 27.06.2003 р. № 43, в якому він повідомляє позивача що «з пояснень директора ТзОВ, ФАП зазначений в акті розподілу основних засобів КАТП ім. В.Стефаника від 14.01.1997 р. в графі інші будівлі, а в балансових списках числиться як незавершене будівництво.

Згодом, рішенням виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 27.07.2005 р. № 43 «Про визнання права власності на нежитлові будівлі, що числяться за ТзОВ ім. Л. Українки» за відсутності необхідних документів надано дозвіл на оформлення за Агроторговим селянським Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки права власності та видачу відповідного свідоцтва на спірний нежитловий будинок. На підставі вказаного незаконного рішення виконавчого комітету Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 27.07.2005 р. № 43, Агроторговому селянському Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки 11.10.2005 р. виготовлено свідоцтво про право власності на вищевказаний адмінбудинок та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідачем - 1 заявлено клопотання про застосування строку позовної давності у відповідності до ст. 257 ЦК України.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначено у ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Пунктом 4.1. вказаної постанови Пленуму визначено, що якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропуску позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

В ухвалах про відкладення розгляду справи судом прокурору та позивачу ставилися вимоги щодо представлення копій актів перевірки стану зберігання та утримання майна, яке не увійшло до статутного фонду відповідача-1 починаючи з 2005 року, оскільки до матеріалів справи була долучена інформація лише за 2002, 2004, 2012 роки, однак вказані вимоги суду виконані частково, представлені документи - Акти перевірки стану утримання, зберігання та використання державного майна, що не увійшло до статутного фонду ТзОВ ім. Л. Українки в процесі розподілу КАТП ім. В.Стефаника за 2007, 2009 роки, в яких зазначено інформацію про те, що ОНБ - фельдшерсько-акушерський пункт добудований, в експлуатацію не введений, в будівлі розташована контора ТзОВ та ФАП.

В той же час, як вбачається з матеріалів, долучених до справи відповідачем-1, ним з 2005 р. по 2011 р. надавалися позивачу відомості про державне майно (державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарської організації) - форма № 2б(к), зокрема, щодо фельдшерсько-акушерського пункту, що розташований в с. Хоросно, де в графі «Дані про державну реєстрацію на право власності» зазначено інформацію про видачу Раковецькою сільською радою свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.10.2005 р.

Таким чином, долучені до справи матеріали свідчать про те, що позивач був інформований про оформлення та реєстрацію права власності не спірне майно за відповідачем-1 ще з 2005 р., однак прокурор Пустомитівського району Львівської області звернувся в господарський суд в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області лише 17.02.2015 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем-1 та відповідачем-2 не було долучено до матеріалів справи доказів, на підставі яких, відповідно до чинного на той час законодавства, виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Пустомитівського району було прийнято рішення від 27.07.2005 р. № 43 «Про визнання права власності на нежитлові будівлі, що числяться за ТзОВ ім. Л. Українки», що в подальшому було підставою для оформлення свідоцтва та реєстрації права власності на спірне майно - нежитловий будинок на площі Свободи, 1 у с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області за Агроторговим селянським Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки.

В той же час, зважаючи на наявність заяви Агроторгового селянського Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку, що як прокурором, так і позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 27.07.2005 р. № 43 «Про визнання права власності на нежитлові будівлі, що числяться за ТзОВ ім. Л. Українки» та реєстрацією права власності за відповідачем -1.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки строк звернення прокурора до суду за захистом порушеного права сплив, поважних причин пропуску такого строку ні позивач, ні прокурор не навели, а тому суд відмовляє у задоволенні позову через сплив строку позовної давності.

Крім цього, щодо позовних вимог прокурора про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нежитлового будинку, що знаходиться за адресою: пл. Свободи, 1, с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області, суд зазначає наступне.

Як вбачається із позовної заяви, під час розподілу основних засобів КАТП ім. В. Стефаника, відповідно до акту, складеного в січні 1997 р., об'єкт незавершеного будівництва в с. Хоросно Пустомитівського району передано новоутвореному Агроторговому селянському Товариству з обмеженою відповідальністю ім. Л. Українки на баланс. Впродовж 1997-2005 р. АС ТзОВ ім. Л. Українки здійснювало будівництво (добудову) вказаного нежитлового приміщення, про що було відомо позивачу з актів перевірки стану приймання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду сільськогосподарського ТзОВ ім. Л. України в процесі приватизації, але перебуває на його балансі. В 2005 р. будівництво було завершено та 11.10.2005 р. на вказане приміщення, загальною площею 150, 1 кв.м. видано АС ТзОВ ім. Л. Українки свідоцтво про право власності.

Таким чином, в цій частині позовних вимог, прокурором не наведено достатньо обґрунтованих доказів та правових підстав щодо витребування саме добудованого відповідачем - 1 майна, оскільки з часу передачі останньому об'єкту незавершеного будівництва його первинний стан суттєво змінився.

Прокурор звернувся за захистом права власності двома способами, одночасно намагаючись визнати право власності та захистити право власності шляхом пред'явлення індикаційного позову, що не відповідає чинному законодавству.

Зокрема, заявляючи одночасно позовні вимоги про визнання права власності та про витребування майна з чужого незаконного володіння прокурором не було враховано таке.

Главою 29 Цивільного кодексу України визначені способи захисту права власності

Відповідно до вимог ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приписами статті 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно. Доказів набуття позивачем права власності на нежитловий адмінбудинок, загальною площею 150, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: пл. Свободи, 1, с. Хоросно Пустомитівського району Львівської області, прокурором та позивачем суду не представлено.

В той же час, відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Віндикаційний позов є одним із основних способів захисту права власності, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння. Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння належить до речових способів захисту.

До умов пред'явлення віндикаційного позову належать такі: 1) власник чи титульний володілець не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; 2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи; 3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним; 4) віндикаційний позов має недоговірний характер та спрямований на захист речових прав; 5) між позивачем і відповідачем мають бути відсутні договірні відносини, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів. Крім цього, зазначені позивачем в позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності (інше суб'єктивне право титульного володільця) позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння). На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно, останній повинен подати суду відповідні докази, зокрема правовстановлюючі документи.

Правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності, у позивача відсутні, а право власності згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за відповідачем-1.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що Реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області не є юридичною особою, а є лише структурним підрозділом, Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, що є підставою для припинення провадження в частині її участі у справі.

Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи наведене, судовий збір в сумі 6 090, 00 грн. покладається на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Провадження у справі в частині участі в ній Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області припинити.

2. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) в дохід Державного бюджету України 6 090, 00 грн. судового збору.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 15.05.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.