Рішення № 44240091, 14.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015Справа №910/9224/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Хімгруп»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 20502 грн. 20 коп.

Суддя: Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Хомук С.М. (довіреність від 20.02.2015);

від відповідача - не з'явився.

встановив :

10.04.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Хімгруп» суму страхового відшкодування в розмірі 17094 грн. 54 коп., 3135 грн. 09 коп. пені, 3% річних у розмірі 272 грн. 57 коп.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду. Відзив на позовну заяву суду не надав.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справи за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

05.05.2014 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Logan» державний номер АА3390ОЕ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа Хімгруп» та перебував під керуванням Солтика Ю.М., а також автомобіля ВАЗ 2110, державний номер ВХ1570АВ під керуванням Дурача А.С.

Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи - водія Дурача А.С. станом на 05.05.2014 щодо експлуатації транспортного засобу, завдання шкоди, заподіяної майну третіх осіб була застраховано у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» за полісом АС5550353 щодо автомобіля ВАЗ 2110, державний номер ВХ1570АВ з лімітом відповідальності по майну на суму 50000 грн. та франшизою у розмірі 510 грн.

Позивач 26.06.2014 звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування.

У листі від 22.12.2014 за №09-02-09/24010 відповідач повідомив позивача, що згідно страхового акту №ОЦВ-14-4103/1 Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та відповідно до поданої позивачем заяви про страхове відшкодування, відповідачем найближчим часом буде здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 17094 грн. 54 коп. на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк».

Посилаючись на те, що відповідачем сума страхового відшкодування в розмірі 17094 грн. 54 коп. на користь позивача не перерахована, останній просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Хімгруп» суму страхового відшкодування в розмірі 17094 грн. 54 коп., 3135 грн. 09 коп. пені, 3% річних у розмірі 272 грн. 57 коп.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхніми працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи - водія Дурача А.С. станом на 05.05.2014 щодо експлуатації транспортного засобу, завдання шкоди, заподіяної майну третіх осіб була застраховано у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» за полісом АС5550353 щодо автомобіля ВАЗ 2110, державний номер ВХ1570АВ з лімітом відповідальності по майну на суму 50000 грн. та франшизою у розмірі 510 грн.

Відповідно до п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростувано тієї обставини, що позивач звертався до відповідача із заявою про страхове відшкодування з наданням пакету необхідних документів, проте відповідачем сума відшкодування у розмірі 17094 грн. 54 коп. позивачу не виплачена.

Відповідно до п.36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Хімгруп» суми страхового відшкодування в розмірі 17094 грн. 54 коп. підлягають задоволенню.

Статтею 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п.36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3135 грн. 09 коп. за період з 26.09.2014 по 07.04.2015.

Крім того, позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 272 грн. 57 коп. за період з за період з 26.09.2014 по 07.04.2015 прострочення виплати відшкодування.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, тому судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 3% ріхних у розмірі 272 грн. 57 коп. за період з за період прострочення виплати відшкодування з 26.09.2014 по 07.04.2015.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Хімгруп» (03680, м. Київ, вул.Горького, 172-А, код 37250244) суму страхового відшкодування в розмірі 17094 грн. 54 коп., 3135 грн. 09 коп. пені, 3% річних у розмірі 272 грн. 57 коп. та судовий збір в сумі 1 827 грн. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 19.05.2015.

Суддя В.О. Демидов