Рішення № 44239729, 12.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/40/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 Справа № 908/1334/15-г

за позовом Запорізького національного технічного університету (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64)

до відповідача Приватного підприємства "ІДЕС" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 12-А)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Коваленко Ю.А. - довіреність № 8 від 01.04.2015 р.,

Смолянська Ю.О. - довіреність № 11 від 27.05.2015 р.;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя звернувся в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "ІДЕС", м. Запоріжжя заборгованості по орендній платі у розмірі 16175,30 грн., заборгованості по експлуатаційним витратам у розмірі 5486,26 грн., заборгованості по комунальним послугам у розмірі 1571,19 грн. (з яких: 1568,95 грн. - сума земельного податку, 2,24 грн. - сума водного збору) та нарахованої пені у сумі 913,50 грн.

В обґрунтування правової підстави заявленого позову позивач посилається на приписи 525, 526. 527, 530, 610. 612, 625, п. 2 ст. 795, п. 2 ст. 786 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 216 Господарського кодексу України. При цьому вказує, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди державного майна № 2697/д від 07.12.2010р. та договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю № 9/Б/юр від 07.12.2010р. щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів та відшкодування передбачених витрат на утримання майна - у вигляді експлуатаційних витрат, комунальних послуг. За доводами позивача тривала затримка оплати стала підставою для нарахування пені. Посилаючись на викладене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1334/15-г, розгляд якої призначено на 07.04.2015 р.

Ухвалою суду від 07.04.2015 р. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи на 15-ть днів - до 18.05.2015 р.; цією ж ухвалою суду розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 12.05.2015 р.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 02.03.2015 р. та від 07.04.2015 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 02.03.2015 р. та від 07.04.2015 р. були направлені судом на адресу відповідача: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 12-А, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 07.05.2015 р. наявний в матеріалах справи).

Тобто, про час та місце розгляду даної справи судом відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

За клопотанням представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представники позивача доводи, викладені у позовній заяві, підтримали у повному обсязі.

В судовому засіданні 12.05.2015 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 07 грудня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавцем) та Приватним підприємством "ІДЕС" (Орендарем, відповідачем у справі) був укладений договір оренди державного майна за № 2697/д, а саме: нежилого приміщення загальною площею 192,50кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64. Зазначене нежитлове приміщення, яке є об'єктом оренди знаходиться на балансі Запорізького національного технічного університету.

При цьому, за змістом п.п.1.1, 1.4, 3.6, 3.8, 3.10, 4.1, 5.2, 5.5, 5.8, 5.10, 6.3, 7.1, договору оренди від 07.12.2010р., Балансоуторимувачем орендованого майна визначено - Запорізький національний технічний університет.

Пунктом 3.1 договору оренди встановлено, що орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць - жовтень 2010р. суму 2166,00грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2010р. становить без ПДВ 2166,00грн., збільшена на індекс інфляції за листопад та грудень місяці 2010року.

Пунктом 3.2 договору № 2697/д встановлено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно п. 3.3 договору № 2697/д від 07.12.2010р. орендна плата за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6 договору № 2697/д орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні:

- 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до Державного бюджету через органи державного казначейства;

- 50 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць - Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Згідно договору про зміни № 3 до договору оренди № 2697\д, пункт 3.1 договору № 2697\д викладено в наступній редакції: розмір орендної плати за перший після перегляду місяць оренди - грудень 2013р. становить без ПДВ -3833,00грн. та діє з 06.12.2013р.

Згідно п. 3.11 договору № 2697/д зобов'язання Орендаря зі сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку, в розмірі не меншому ніж подвійний розмір орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останні місяці оренди.

Згідно акту приймання-передачі від 07.12.2010 року орендоване майно фактично було передано у користування ПП "ІДЕС".

На підставі договору № 2697/д, 07.12.2010р. між Запорізьким національним технічним університетом (Балансоутримувачем, позивачем у справі) та ПП "ІДЕС" (Орендарем, відповідачем у справі) був також укладений договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю № 9/Б/юр, за умовами якого, Балансоутримувач прийняв на себе зобов'язання забезпечити Орендаря комунальними послугами та електроенергію, а останній, в свою чергу, зобов'язався брати участь в експлуатаційних витратах по обслуговуванню, експлуатації, ремонту, утриманню прибудинкової території, будівель, споруд і інженерних комунікацій Балансоутримувача, а також сплачувати інші платежі, передбачені умовами цього договору (п.п.1.2, 1.3).

Згідно п. 2.2.1 Договору № 9/Б/юр від 07.12.2010 р. Орендар зобов'язався перераховувати на рахунок Балансоутримувача щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем 802,08грн., окрім того ПДВ 163,42грн., а також вносити 50 % орендної плати відповідно до п.п. 3.1. - 3.6. договору від 07 грудня 2010 року за № 2697/д, відшкодувати Балансоутримувачу ПДВ від 100% орендної плати, плату за відшкодування електроенергії, комунальних послуг, водного збору, земельного податку згідно з виставленими рахунками.

Згідно додаткової угоди від 21.04.2011р. № 1 до договору № 9/Б/юр. від 07.12.2010р. розділ 2 договору № 9/Б/юр доповнено пунктом 2.2.17 і викладено в такій редакції: Орендар зобов'язаний сплачувати земельний податок з площі, яка підлягає оподаткуванню, а саме 188,0 кв.м., а також сплачувати водний збір.

У відповідності до п. 2.2.2 Договору № 9/Б/юр від 07.12.2010р. за несвоєчасне перерахування 50% орендної плати, плати за комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування електроенергії, водного збору, земельного податку, відшкодування ПДВ від 100% орендної плати Орендар сплачує Балансоутримувачу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Як зазначено в позовній заяві, 21.11.2014 р. відповідач повернув орендоване приміщення за актом прийому передачі, але заборгованість за період 01.06.2014 р. по 20.11.2014 р. перед позивачем за зазначеними платежами не погасив.

Станом на 03.02.2015 р. ПП „ІДЕС" має перед ЗНТУ заборгованість за період з 01.06.2014 р. по 20.11.2014 р. у розмірі - 23 232.75 грн., яка складається з:

суми заборгованості по орендній платі у розмірі - 16 175 грн. 30 коп.;

суми заборгованості по експлуатаційним витратам у розмірі - 5 486 грн. 26 коп.;

суми заборгованості по комунальним послугам у розмірі - 1571 грн. 19 коп.,

складається з: земельного податку - 1568 грн. 95 коп., водний збір - 2 грн. 24 коп..

Претензією за вих. № 38-115/52 від 06.01.2015 р. позивач вимагав погашення суми заборгованості. Проте, направлена на адресу відповідача Претензія, була залишена останнім без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ПП "ІДЕС" заборгованості по орендній платі у розмірі 16175,30 грн., заборгованості по експлуатаційним витратам у розмірі 5486,26 грн., заборгованості по комунальним послугам у розмірі 1571,19 грн. та пені у сумі 913,50 грн., стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішень суду.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Оскільки за своєю правовою природою спірний Договір є договором оренди державного майна, то майнові відносини між орендодавцем та орендарем щодо господарського використання орендованого майна регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна», норми якого є спеціальними відносно норм інших законів.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлені основні обов'язки орендаря, зокрема, обов'язок своєчасно вносити орендну плату.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2.2.1 Договору № 9/Б/юр від 07.12.2010 р. Орендар зобов'язався перераховувати на рахунок Балансоутримувача щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем експлуатаційні витрати Балансоутримувача, 50 % орендної плати відповідно до п.п. 3.1. - 3.6. договору від 07 грудня 2010 року за № 2697/д, відшкодувати Балансоутримувачу ПДВ від 100% орендної плати, плату за відшкодування електроенергії, комунальних послуг, водного збору, земельного податку згідно з виставленими рахунками.

Однак, як встановлено судом, ПП „ІДЕС" не виконано належним чином та у повному обсязі умов договору № 9/Б/юр від 07 грудня 2010 р., а саме порушено терміни здійснення платежів по орендній платі, експлуатаційним витратам, відшкодуванню ПДВ від 100% орендної плати, електроенергії, комунальних послуг, водного збору, земельного податку, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором № 9/Б/юр та Договором № 2697/д.

Згідно із здійсненим позивачем розрахунком, за період червень-листопад 2014 р., заборгованість відповідача по орендній платі на користь позивача складає 16175,30 грн. При цьому, судом враховується, що розмір орендної плати за листопад 2014 р. було розраховано позивачем за 21 день оренди із вирахуванням внесеного Орендарем завдатку відповідно до п. 3.11 договору № 2697/д.

Розрахунок орендної плати судом перевірено та визнано вірним.

Згідно розрахунку позивача заборгованість по земельному податку становить 1568,95грн.

Так, згідно додаткової угоди від 21.04.2011р. № 1 до договору № 9/Б/юр від 07.12.2010р. площа землі, яка підлягає оподаткуванню становить 188,0 кв.м.

Плата за землю нараховується згідно Податкового Кодексу України, пунктом 274.1. статті 274 якого встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Розрахунок земельного податку здійснено наступним чином: вартість земельної ділянки 1466,58 х 1/12(місяців) х 188,00 кв.м = 229,77 грн. + окрім того ПДВ у сумі 45,99 = 275.72грн.

Нараховується земельний податок за попередній місяць (червень, липень, серпень, вересень, жовтень 275,72 грн. х 5 (місяців) = 1378,60 грн. + за останній місяць листопад нараховано 158,63 грн. + окрім того ПДВ 31,72 грн., усього 190,35 грн. (за 21 день.) ((1466,58 х 1 х 21/365(днів) х 188.00 кв.м).

Згідно розрахунку позивача заборгованість по водному збору становить 2,24грн.

Збір за спеціальне використання води нараховується згідно Податкового Кодексу України, пунктом 323.1 статті 323 встановлено, що платниками збору є водокористувачі - фізичні особи. - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом збору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі).

Пунктом 326,2 статті 326 Податкового кодексу України передбачено, що збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (отриманої від інших водокористувачів) з урахуванням обсягу втрат води, встановлених у дозволі на спеціальне використання, ставок збору, та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником іншим водокористувачам без укладення з останнім договору на поставку води збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем - постачальником.

Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів (п. 326.10 Податкового кодексу України).

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального(звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (п. 328.4 ст. 328 Податкового кодексу України).

Розрахунок водного збору виконано наступним чином: 6,00 (використана вода) х 0,3123 (тариф) = 1грн.87 коп. + ПДВ (0,37 коп.) = 2,24 гри.

Згідно розрахунку позивача заборгованість за експлуатаційні витрати становить 5486 грн. 26 коп.

В даному випадку, експлуатаційні витрати нараховано згідно п. 2.2.1 договору № 9/Б/юр, згідно якого, Орендар зобов'язався брати участь у експлуатаційних витратах і перераховувати Балансоутримувачу щомісячно 802 грн. 08 коп. окрім того ПДВ 163 грн. 42 коп.

Розрахунок виконано наступним чином: (червень, липень, серпень, вересень, жовтень 802 грн. 08 коп. + 160 грн. 42 коп. (ПДВ) = 962 грн.50 коп. х 5 місяців = 4812 грн. 50 коп., за останній місяць листопад розраховується за 21 день (802 грн. 08 коп. / 30 = 26 грн.73 коп. х 21 день = 561 грн. 46 коп. + 112 гри. 30 коп. (ПДВ) 673 грн. 76 коп.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з ПП "ІДЕС" заборгованості по орендній платі у розмірі 16175,30 грн., заборгованості по експлуатаційним витратам у розмірі 5486,26 грн., заборгованості по комунальним послугам у розмірі 1571,19 грн. (з яких: 1568,95 грн. - сума земельного податку, 2,24 грн. - сума водного збору) є обґрунтованими та доведеними, а тому задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі пункту 2.2.2 договору № 9/Б/юр, за змістом якого, за несвоєчасне перерахування 50% орендної плати, плати за комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування електроенергії, водного збору, земельного податку, відшкодування ПДВ від 100% орендної плати, Орендар сплачує Балансоутримувачу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд відзначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період часу (з 21.07.2014 р. по 20.11.2014 р.) належний до стягнення розмір пені становить суму 904,69грн., але не суму 913,50 грн. яку заявлено позивачем у позовній заяві, тому в решті позовної вимоги про стягнення пені слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Отже, позов задовольняється частково.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 1825,17 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ІДЕС" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 33754569) на користь Запорізького національного технічного університету (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64, код ЄДРПОУ 02070849) заборгованість по орендній платі у сумі 16175 (шістнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 30 коп., заборгованість по експлуатаційним витратам у сумі 5486 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 26 коп., заборгованість по комунальним послугам у сумі 1571 (одна тисяча п'ятсот сімдесят одна) грн. 19 коп. (яка складається з: земельного податку у розмірі 1568 грн. 95 коп. та водного збору у розмірі 2 грн. 24 коп.), пеню у сумі 904 (дев'ятсот чотири) грн. 69 коп. та суму 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 17 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України - 15.05.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко