Рішення № 44239495, 16.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.15р. Справа № 904/3353/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр", м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Дніпропетровськ

про стягнення пені та 3% річних за дистриб'юторським договором

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Дараган О.Ю., дов. від 02.06.14р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" про стягнення пені у розмірі 57 497,14грн. та 3% річних у розмірі 3 499,28грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач у порушення умов дистриб'юторського договору №81 від 01.04.2014р., укладеного між сторонами, вчасно не розрахувався з позивачем за поставлений товар, у зв"язку з чим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015р. у справі №904/1738/15 було стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг за цим договором у розмірі 567 662,01грн. Однак дану заборгованість відповідач не сплатив, у зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню на підставі п.5.3. договору, а також 3% річних на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, які нараховані на основний борг за період прострочення оплати.

Відповідач явку представника в судове засідання, призначене на 14.05.2015р., не забезпечив, 14.05.2015р. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки його повноважний представник не має можливості з"явитись у судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти відкладення розгляду справи, оскільки вважає, що дане клопотання подано з метою затягування судового процесу.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки останній не подав доказів на підтвердження неможливості з"явитись повноважного представника у судове засідання. Крім того відповідач мав можливість надати документи, витребувані судом, для розгляду справи по суті без його участі. До того ж, за наявними у справі матеріалами суд не вбачає підстав дійти висновку, що відповідач не мав можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. У зв"язку з цим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

14.05.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015р. у справі №904/1738/15 (набрало законної сили 21.04.2015р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг" про стягнення 567 662,01 грн. встановлено, що 01.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудторг" (далі - відповідач, дистриб'ютор) був укладений дистриб'юторський договір № 81, за умовами якого продавець зобов"язався поставляти продукцію дистриб'ютору в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а дистриб'ютор зобов"язався здійснюєвати продаж продукції та оплату отриманої продукції на умовах, визначених у договорі.

Згідно п.5.2. договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі в гривнях, відстрочка платежу 37 днів.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 11 856 401,43грн., однак останній лише частково розрахувався за отриманий товар на суму 11 238 457,79грн. та частково повернув товар на суму 50 281,63грн., у зв"язку з чим сума боргу відповідача перед позивачем склала 567 662,01грн.

Даним рішенням позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" 567 662,01грн. боргу та 11 353,24грн. судового збору (т.2, а.с.83-88).

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки відповідач не сплатив заборгованість, стягнуту за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015р. у справі №904/1738/15, позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача пеню на підставі п.5.3. договору, а також 3% річних на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, які нараховані на основний борг за період прострочення оплати.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.5.3. договору, з урахуванням протоколу розбіжностей, у випадку прострочення платежу нараховується пеня в розмірі 0,2% в день від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 27.01.2015р. по 14.04.2015р. у розмірі 57 497,14грн. Розрахунок пені здійснений за подвійною обліковою ставкою НБУ, розмір пені за якою менше розміру пені, що обчислена на підставі 0,2%.

Оскільки остання поставка товару була здійснена 18.12.2014р., враховуючи п.5.2. договору, відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар 24.01.2015р.

Господарський суд, перерахувавши пеню за період прострочення з 27.01.2015р. по 14.04.2015р., встановив, що вона розрахована позивачем правильно та підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р. "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2012 № 5011-32/5219-2012). Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

Згідно наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 27.01.2015р. по 14.04.2015р. складають 3 499,28грн. (розраховані правильно) та підлягають до стягнення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27, код ЄДРПОУ 37133981, п/р 2600896968662 в банку філії ПАТ ПУМБ, МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 36263797, п/р 26003000084001 в ПАТ "Банк Авангард", МФО 380946) пеню у розмірі 57 497,14грн. (п"ятдесят сім тисяч чотириста дев"яносто сім грн. 14коп.), 3% річних у розмірі 3 499,28грн. (три тисячі чотириста дев"яносто дев"ять грн. 28коп.) та 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.05.2015р.

Суддя В.І. Петрова