Рішення № 44239421, 14.05.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.15р. Справа № 908/1083/15-г

За позовом Дочірнього підприємства "Агролайт", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в сумі 1 626 747, 77 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: Андрющенко А.О., дов. № 1 від 12.01.15 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Агролайт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 1 482 288,53 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 14 від 09.01.13р., 19 058,55 грн. - пені, 3 844,65 грн. - річних, 121 556,05 грн. - інфляції.

12.05.15 р. від позивача надійшов розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого останній уточнив період, за який пред'явлена до стягнення сума інфляції.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про отримання представником відповідача ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи до 12.05.15 р. (а.с. 113).

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

12.05.15 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.13 р. між Дочірнім підприємством „Мілкіленд-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фудторг" (Покупець; відповідач) укладено договір поставки товарів № 14 від 09.01.13 р. (далі - Договір).

27.03.14 р. між ДП „Мілкіленд-Україна", ТОВ „Фудторг" та Дочірнім підприємством „Агролайт (Постачальник; позивач) укладено Договір про заміну сторони в Договорі поставки № 14 від 09.01.13 р., відповідно до якого сторони домовились, що всі права та обов'язки Сторони - Постачальника в Договорі поставки № 14 від 09.01.13 р., з моменту набрання чинності Договору про заміну сторони переходять від Первинного постачальника до Нового постачальника.

Оплата товару, поставленого Новим постачальником після набрання чинності Договором про заміну сторони - проводиться Новому постачальнику на рахунок, вказаний в п.п. 1.4. Договору про заміну сторони.

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник передає, а Покупець приймає й оплачує на умовах і в порядку, визначеному даним договором, продукти харчування та/або алкогольні напої, що поставляються в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у накладних, що свідчать про прийом-передачу Товару від Постачальника до Покупця, і які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до Додаткової угоди до Договору від 10.07.14 р., постачання товару здійснюється на умовах DDP склад Покупця (м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1 в /або м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 1 або м. Маріуполь, вул. Купріна, б. 2а) у редакції Інкотермс - 2010. Точна адреса доставки Товару зазначається Покупцем у відповідному Замовленні.

Згідно п. 2.14 Договору, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1, постачання товару Постачальником Покупцю проводиться окремими партіями на підставі замовлення Покупця, у терміни, зазначені у Замовленні, з урахуванням вимог п. 2.6. Договору. При прийманні партії Товару Покупець зазначає фактичну дату приймання такого Товару у відповідних накладних.

Виконуючи умови Договору, у період з 26.11.4 р. по 24.12.14 р. позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 1 494 699, 37 грн., про що свідчать копії видаткових накладних, які залучені до матеріалів справи (а.с. 35-48).

Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна сума договору визначається згідно з накладними, що свідчать про прийом-передачі Товару від Постачальника до покупця.

Згідно п. 4.2. Договору, форма оплати - безготівкова.

Відповідно до п. 4.3. Договору, Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений Товар у платіжні (банківські дні) Покупця (по вівторках, або четвергах), які настануть після спливу двадцяти семи календарних днів з моменту отримання Товару при цьому якщо вівторок, або четвер припадає на неробочий (небанківський день), платіж переноситься на вівторок, або четвер, що є найближчим робочим (банківським) днем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, здійснивши розрахунки частково в сумі 12 410, 84 грн.

Доказів виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги в сумі 266 450, 52 грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості в сумі 1 482 288, 53 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за загальний період з 24.12.14 р. по 10.02.15 р. складає 3 844, 65 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Вимоги щодо стягнення інфляції за загальний період з грудня 2014 р. по січень 2015 р. підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем невірно визначено період прострочення.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Зважаючи на те, що за більшою частиною накладних прострочення в оплаті мало місце в січні 2015 р., відповідно і нарахування інфляції за січень 2015 р. є неправомірним.

Після перерахунку, з врахуванням положень, викладених у зазначеній вище Постанові ВГСУ, до стягнення підлягає інфляція за січень 2015 р. в сумі 7 540, 36 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Вимоги щодо стягнення пені в сумі 19 058, 55 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, повинен вчиняться у письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони при укладенні спірного договору не досягли згоди відносно відповідальності за невиконання, в даному випадку, грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для стягнення суми пені.

Керуючись ст.ст. 526, 547, 549, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудторг" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27, код ЄДРПОУ 37133981) на користь Дочірнього підприємства „Агролайт" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Р. Люксембург, буд. 14, р/р 26005010520000 в ПАТ „Укрсоцбанк" в м. Києві, МФО 300023, ІПН 340103210073) 1 482 288 (один мільйон чотириста вісімдесят дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень) 53 коп. основного боргу, 3 844 (три тисячі вісімсот сорок чотири гривні) 65 коп. річних, 7 540 (сім тисяч п'ятсот сорок гривень) 36 коп. інфляції, 29 873 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят три гривні) 47 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено:18.05.15 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко