Постанова № 44238492, 18.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2015 року № 826/7330/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя - Вовк П.В.

В порядку письмового провадження

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» (далі також - ТОВ «Астрал-Сервіс», позивач) до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якій позивач, зокрема, просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 18 березня 2015 року № 3/7/26-56-21-12, яким до нього застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 27 квітня 2015 року було відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваного рішення відповідача з огляду на те, що алкогольний напій, порушений порядок зберігання якого встановлений відповідачем, був імпортований на територію України, а тому на нього не розповсюджується порядок маркування марками встановленого зразка, відповідно до якого розмір вказаної на марці суми акцизного податку має відповідати сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

У ході судового розгляду справи, позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

В наданих суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача, посилаючись на викладені в них обставини, зазначив про правомірність оскаржуваного рішення.

Водночас, у судове засідання, призначене на 13 травня 2015 року, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача не з'явився.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене та відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, перейшов до розгляду справи в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 23 січня 2015 року по 31 січня 2015 року співробітниками відповідача, на підставі наказу в.о. начальника ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21 січня 2015 року № 44 та направлень на перевірку від 21 січня 2015 року №№ 75/26-15-21-1-29, 76/26-15-21-1-29, було проведено фактичну перевірку магазину (АЗС), розташованого по вул. Героїв Космосу, 9 в м. Києві, який належить ТОВ «Астрал-Сервіс». Перевірка проводилась з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Під час проведення зазначеної перевірки було встановлено факт зберігання на об'єкті перевірки з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв (віскі іноземного виробництва «Джек Деніелс» місткістю 0,7 л., міцністю 40% об. в кількості 1 пляшки), маркованої маркою акцизного податку на суму, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, що кваліфіковано перевіряючими як порушення п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010року № 1251 (далі також - Положення № 1251).

Зазначені висновки були зафіксовані в акті про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 31 січня 2015 року №26/49/21/32853304.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, відповідачем 18 березня 2015 року було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 3/7/26-56-21-12, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, продукція, яка досліджувалась під час перевірки магазину позивача та зберігання якої стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, була імпортована на митну територію України у 2014 році, що підтверджується копією відповідної митної декларації.

Імпортером зазначеної продукції є Товариство з обмеженою відповідальністю «Браун-Формен Україна».

При цьому, сплата кошів за придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, в тому числі тих, які перевірялись відповідачем, підтверджується наявною в матеріалах справи копією заявки-розрахунку ТОВ «Браун-Формен Україна» на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв та відомостями самої митної декларації (заповнена графа 47 митної декларації за кодом 081 (акцизний податок з лікеро-горілчаної продукції) виду платежу Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011).

Суд звертає увагу на те, що 01 січня 2014 року між Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (Постачальник) та ТОВ «Астрал-Сервіс» (Покупець) було укладено договір поставки № 2201033136, згідно умов якого Постачальник зобов'язувався передавати у власність Покупця товари, в тому числі й алкогольні напої під торговою маркою компанії «Brown-Forman».

Поставка продукції на виконання умов такого договору, в тому числі віскі іноземного виробництва «Джек Деніелс» місткістю 0,7 л., підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною.

Суд звертає увагу на те, що обставини придбання позивачем продукції, яка була об'єктом перевірки, у зазначеного постачальника, відповідачем під час розгляду справи заперечено не було.

Відповідно до ч. 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 226.3 статті 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України), виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми ПК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до п. 19 Положення № 1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Згідно п. 17 Положення № 1251, у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

Пунктом 20 Положення № 1251 передбачено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Вважаються такими, що немарковані, серед іншого, алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Аналогічне положення передбачене п. 226.9 статті 226 ПК України.

Згідно п. 28 Положення № 1251, відповідальність за порушення порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно із законом.

Між тим, ставки, база оподаткування, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені також розділом VI Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 222.2.2 п. 222.2 статті 222 ПК України, у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Суд зазначає, що передбачені п. 222.2 статті 222 ПК України положення є спеціальними щодо сплати податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу. Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у п. 216.4 ПК України, яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

При цьому, норми п. 226.9 статті 226 ПК України та п. 20 Положення № 1251 є загальними нормами по відношенню до зазначених положень ПК України, оскільки в них йдеться про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані, а тому вони не можуть застосовуватись до імпортованої алкогольної продукції.

Зазначений висновок був неодноразово відображений і в судовій практиці Вищого адміністративного суду України, зокрема, в ухвалі від 25 березня 2015 року, прийнятій по справі № К/800/25953/13, та ухвалі від 05 листопада 2014 року по справі № К/9997/51771/12.

Отже, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалось вище, при здійсненні поставки продукції, що стала об'єктом податкової перевірки, на митну територію України, акцизний податок був сплачений в порядку, передбаченому ПК України, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, є зафіксований відповідачем в акті перевірки від 31 січня 2015 року № 26/49/21/32853304 висновок про порушення позивачем п. 20 Положення № 1251.

А як наслідок, протиправним є прийняте на основі таких висновків оскаржуване рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 18 березня 2015 року №3/7/26-56-21-12, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не було доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 182, 70 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 18 березня 2015 року № 3/7/26-56-21-12.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182, 70 грн.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк