Постанова № 44238061, 15.05.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2015 року справа № 823/962/15

м. Черкаси

15 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Каліновської А.В.,

при секретарі – Шалько І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія” на користь бюджету через Золотоніську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області для погашення податкового боргу у сумі 258072 грн. 24 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання 05.03.2003 та перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник податків та платежів до бюджету. За відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб та податку на доходи фізичних осіб, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, свого представника до суду не направив, в прохальній частині позовної заяви просив здійснити розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 19921, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Бакаєве, вул. Кірова, буд. 5, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія” зареєстроване як юридична особа 05.03.2003, ідентифікаційний код 32402636 (Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.04.2015) та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків і зборів з 06.03.2003 за №142 (довідка про взяття на облік платника податків від 02.03.2009 №12/29-021).

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1. статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1. статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 9.1.10. п. 9.1. ст. 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.п. 14.1.136. п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” з орендної плати за землю виник на підставі:

- звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік №9008279106 від 19.02.2014, де відповідач самостійно нарахував суму орендної плати за землю за 2014 рік у розмірі 433046,61 грн., з щомісячною сплатою у січні – листопаді в сумі 36087,21 грн., у грудні – 36087,30 грн.;

- звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік №9020270495 від 21.02.2015, де відповідач самостійно нарахував суму орендної плати за землю за 2015 рік у розмірі 540875,25 грн., з щомісячною сплатою у січні – листопаді в сумі 45072,94 грн., у грудні – 45072,91 грн.

Означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з орендної плати за землю за грудень 2014 року – січень 2015 року відповідачем в установлені чинним законодавством терміни не сплачено.

Згідно облікової картки з орендної плати з юридичних осіб за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 81160,24 грн. (36087,30 + 45072,94).

Щодо податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пояснень позивача, єдиним доказом існування податкового боргу ТОВ «Мрія» з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 176912,00 грн. є акт звірки між ТОВ «Мрія» та Франківською сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області від 19.01.2015.

Згідно вказаного акту, при взаємозвірці комісією сільської ради встановлено, що за ІV квартал 2014 року заборгованість ТОВ «Мрія» з податку на доходи фізичних осіб становить 176,912 тис. грн.

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до пункту 54.3. ст. 54 «Визначення сум податкових та грошових зобов'язань» Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вище встановлено, заборгованість ТОВ «Мрія» з податку на доходи фізичних осіб виникла не за податковою звітністю і не за результатами перевірки платника податків; податкове повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб не виносилось; відповідна заборгованість не обліковується по особовій картці платника податків – відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що грошові зобов’язання ТОВ «Мрія» з податку на доходи фізичних осіб не визначені контролюючим органом у встановленому законом порядку, та не обліковуються в обліковій картці платника податку, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб та вжиття заходів із примусового стягнення вказаного боргу, відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За змістом п.п. 14.1.175. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою товариством з обмеженою відповідальністю “Мрія” в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, відповідачу була вручена податкова вимога від 12.02.2014 №1-17 в сумі 36102,67 грн.

Виходячи з положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з банківських рахунків відповідача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія”, (19921, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Бакаєве, вул. Кірова, буд. 5, ідентифікаційний код 32402636), в дохід бюджету через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, бул. Шевченка, 153, ідентифікаційний код 39494512) податковий борг в сумі 81160 (вісімдесят одна тисяча сто шістдесят) грн. 24 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлений 19 травня 2015 року.