Постанова № 44236810, 13.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 р. Справа № 805/1459/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1 088, 69 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1 088,69 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 04 квітня 2011 року за № 2 276 000 0000 003308, з 04 квітня 2011 року узятий та перебуває на податковому обліку в органах Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області за № 267. Позивач вказав, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем єдиного податку у розмірі 1 088,69 грн., суму якого самостійно вказаного ним у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 25 січня 2012 року № 4399/10, але відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України зазначений вище борг не сплатив, тому позивачем на виконання пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача направлена податкова вимога № 4850-25 від 16 грудня 2014 року. Також, як зазначив позивач, начальником Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області 25 грудня 2014 року було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу за № 418.

З метою виявлення майна, яке належить боржнику, податковим керуючим направлені запити до установ, які реєструють право власності. Згідно довідок з реєстру прав на нерухоме майно відомості про наявність на праві власності нерухомого майна у ОСОБА_1 відсутні, довідкою Красноармійського ВРЕР № 9/14-211 від 28 січня 2015 року відомості про наявність автотранспорту у ОСОБА_1 відсутні, також довідкою відділу Держземагенства у м. Селидове Донецької області № 28/01-17 від 23 січня 2015 року відомості про наявність земельних ділянок у власності, або користуванні у ОСОБА_1 відсутні та розрахункові рахунки в установах банків відсутні. Позивач зазначив, що зазначені ним заходи не призвели до позитивних результатів, що й стало причиною звернення до суду із даною позовною заявою.

З огляду на повідомлені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 088,69 грн. (арк. справи 3-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 годину 55 хвилин 13 травня 2015 року.

12 травня 2015 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд даної справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі (арк. справи 47-49).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 (арк. справи 37) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 29-31) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації (місця проживання), а саме: АДРЕСА_1, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 46), суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи. За таких обставин суд вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повідомлений про дату, час і місце розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разу відсутності заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) зареєстрований фізичною особою-підприємцем Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 04 квітня 2011 року за № 2 276 000 0000 003308, що підтверджується: свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 (арк. справи 37), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 29-31), копією паспорта громадянина України НОМЕР_3 (арк. справи 35-36). Відповідач як платник податків з 04 квітня 2011 року узятий та перебуває на податковому обліку в органах Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області за № 267, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 04 квітня 2011 року № 119 (арк. справи 38).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи 25 січня 2012 року відповідач подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за № 4399/10. Відповідно до наведеної заяви діяльністю відповідача є діяльність у сфері розроблення програмного забезпечення, інша поліграфічна діяльність, обрана ставка єдиного податку - 20%, група 2 (арк. справи 39-41).

Суд зазначає, що заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку у розмірі 1 088,69 грн. утворилася внаслідок несплати єдиного податку за період з 20 жовтня 2014 року по 20 лютого 2015 року. З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, а також розрахунком суми податкового боргу фізичної особи-підприємця, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку у загальному розмірі 1 088,69 грн., що виникла внаслідок несплати відповідачем наведеного податку за період з 20 жовтня 2014 року по 20 лютого 2015 року, з яких, станом на: 20 жовтня 2014 року у розмірі 114,29 грн., а з 20 листопада 2014 року по 20 лютого 2015 року з оплатою по 243,60 грн. щомісячно (арк. справи 5, 7-19).

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

16 грудня 2014 року податковою інспекцією сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 16 грудня 2014 року № 4850-25, яка направлена позивачем на адресу відповідача рекомендованим поштовим повідомленням, та отримана ним особисто 19 грудня 2014 року, що підтверджується його підписом у відмітці про отримання на рекомендованому поштовому повідомленні (арк. справи 43).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 16 грудня 2014 року (дата формування податкової вимоги) відповідач безперервно має податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 4850-25 від 16 грудня 2014 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з єдиного податку у загальному розмірі 1 088,69 грн. та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1 088,69 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1 088, 69 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету на рахунок, відкритий ГУ ДКСУ у м. Селидове Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37791274 № 31410699700073 заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 088,69 грн. (одну тисячу вісімдесят вісім грн. 69 коп.).

Постанова прийнята у письмовому проваджені 13 травня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.