Ухвала суду № 44220752, 18.05.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Оніпко О.В., Хилевич С.В.

Секретар судових засідань Шептицька С.С.

З участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства „Автолегіонбуд" на рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вівад" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) „Вівад" звернулось до суду із вказаними позовними вимогами.

Рішенням Рівненського міського суду від 20 листопада 2014 року в задоволенні позову ТзОВ „Вівад" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 19 січня 2015 року (за апеляційною скаргою позивача) рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2014 року частково змінено, виключено з його тексту висновок суду про те, що довідки-рахунки № 713377 та № 713378 від 14 липня 2011 року є доказом повної сплати відповідачем отриманих товарів. В решті рішення місцевого суду залишено без змін, а подану апеляційну скаргу відхилено.

В апеляційній скарзі на рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2014 року представник Приватного підприємства (далі ПП) „Автолегіонбуд" вказує, що свої зобов"язання перед ТзОВ „Вівад" підприємство виконало повністю. Як наслідок ними було виписано довідки - рахунки №713377 та 713378 від 14 липня 2011 року, тобто укладено договори купівлі продажу.

Оплату за продані транспортні засоби вони не отримували.

ОСОБА_2 по незрозумілих для них причинах не надав суду розрахунковий документ на підтвердження ним сплати коштів за придбані транспортні засоби.

Встановлений судом факт розрахунку ОСОБА_2 з ними - є неправильним.

Жодних коштів вони не отримували та нікому не видавали підтверджуючих документів про отримання ними коштів від ОСОБА_2 Отже, якщо ПП „Автолегіонбуд" та ТзОВ „Вівад" не отримували жодних коштів від відповідача то він не здійснював оплату за дані транспортні засоби.

Окрім того, за ініціативи ТзОВ „Вівад" було укладено додаткові угоди до договору комісії у яких йшлося про порядок розрахунків безпосередньо між власником та потенційним набувачем.

По наведених підставах просив оскаржуване рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 19 січня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ТзОВ „Вівад" заборгованість в сумі 364000гривень.

В запереченні на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Тарновецький Я.М. вказав, що ПП „Автолегіонбуд" не був стороною у справі, а оскаржувані рішення не вирішували питання про його права та обов"язки, з цих підстав апеляційне провадження у справі підлягає закриттю.

Колегія суддів заслухавши доповідача, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі в межах апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду дійшла висновку про її відхилення з таких підстав.

Судами встановлено, що між ПП „Автолегіонбуд" (комісіонер) та ТзОВ „Вівад" (комітент) 14 липня 2011 року було укладено два договори комісії на продаж транспортних засобів.

Належним виконанням Комісіонером своїх безпосередніх обов"язків за цим договором вважається продаж Комісіонером товару за рекомендованими цінами, які зазначаються у акті № 489 прийняття - передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (п.1.2 договору).

Проект договірної форми угоди комісіонера із третіми особами щодо продажу товару, попередньо не підлягає візуванню Комітентом. Однак максимальний строк оплати третіми особами (покупцями) товару - 10 днів з дня отримання товару від Комісіонера (п.1.5 договору).

Відповідно до п. 2.1 умов договору Комітент поклав на Комісіонера такі зобов"язання: п.п. б) не пізніше 3-х банківських днів після отримання коштів від продажу товару перерахувати на поточний рахунок Комітента (зазначений у реквізитах цього договору) суму за проданий товар у розмірі, вказаному в акті прийняття - передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, п.п. в) не пізніше 3-х робочих днів після укладення договору купівлі - продажу товару подавати Комітентові звіт про реалізацію товару, де вказувати день та ціну реалізованого товару.

З видаткових накладних № ВВ-00000001 та № ВВ-00000002 від 17 липня 2011 року вбачається, що ТзОВ „Вівад", як власник транспортних засобів: вантажного контейнеровоза SCANIA В6Х2, 2004 року випуску, причіпа бортового тентованого MEILLER HKM G18EL та контейнера-крана марки 2Atlas Tур АК1401-82/2 А 2 зав. №3186, 1996 року випуску, передав їх ОСОБА_2 як покупцю.

Згідно ч. 4 ст. 1016 ЦК України у разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов"язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Проте, доказів такого відступлення Комісіонер суду не надав.

Виходячи з того, що судом першої інстанції при вирішенні справи норми матеріального та процесуального права порушені не були, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства „Автолегіонбуд" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І.М.Собіна

Судді: О.В.Оніпко

С.В.Хилевич