Рішення № 44218899, 08.04.2015, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/355/14-ц

Провадження № 2/355/126/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретаря Лунгул Т.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача Діденко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_3 в ПАТ КБ «Приватбанк» відкрив картковий рахунок НОМЕР_2 та отримав відповідну картку. Користуючись карткою 02.12.2013 року позивач помітив, що з його рахунку відповідачем були списані кошти в розмірі 4029 гривень 85 копійок, а 06.12.2013 року знову було списано 7000 гривень. Призначення вище зазначених платежів - Службова операція НЕАD-OFFICE, автоматичне погашення простроченої заборгованості. Списання з карткового рахунку. Жодної непогашеної кредитної заборгованості перед відповідачем він не мав, про існування жодного рішення суду про стягнення з позивача на користь відповідача коштів ОСОБА_3 не відомо. Вважає, що ПАТ КБ «Приватбанк» неправомірно позбавив його засобів для існування і вважає, що банком самовільно були списані кошти з його рахунку, тим самим були порушені його законні права, як споживача. В заявленому позові просить суд стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 незаконно списані кошти з рахунку в розмірі 11029 гривень 85 копійок.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та пояснив суду, що він відкрив картковий рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» та користувався карткою. 02.12.2013 року та 06.12.2013 року з його рахунку було списано кошти на суму 11029 гривень 85 копійок. Відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» не попередив його про списання коштів, кредитний договір з відповідачем не укладав. З вересня 2004 року по вересень 2008 року позивач працював у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» старшим економістом по роздрібному обслуговуванні фізичних осіб. В 2007 році у відділенні була недостача більше 125 000 гривень, в зв'язку з чим проводилось службове розслідування і більше 100000 гривень було виявлено. Решту суми недостачі розділено на відповідальні особи. Позивач не був ознайомлений із наказом про відрахування даних коштів з його зарплати. Наказ про повну матеріальну відповідальність був укладений вже після виявлення недостачі. Наказ про зміну його функціональних обов'язків був виданий вже після виявлення недостачі. Картку позивач отримав в 2011 році вже після звільнення з роботи. Просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та пояснив суду, що позивач ОСОБА_3 в ПАТ КБ «Приватбанк» відкрив картковий рахунок та отримав відповідну картку. Користуючись карткою 02.12.2013 року позивач дізнався, що з його рахунку відповідачем були списані кошти в розмірі 4029 гривень 85 копійок, а 06.12.2013 року знову було списано 7000 гривень. Між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 ніякого договору про списання коштів не укладалось. У ОСОБА_3 не має жодних зобов'язань перед банком. Представник ПАТ КБ «Приватбанк» обгрунтував списання коштів як за заподіяну шкоду. Порядок сплати накладення дисциплінарних стягнень і відшкодування шкоди передбачено ЦК України та КЗпП України. За даних обставин повинен був бути договір про повну матеріальну відповідальність, акт прийому матеріальних цінностей, яких не має. З наказом про списання із заробітної плати коштів позивач не ознайомлювався. У наказі про звільнення немає даних, що в позивача є наявна заборгованість перед банком. Заявлений позов просить задовольнити.

Представник відповідача по справі Діденко М.В. в судовому засіданні заявлений позов не визнала та поянила суду, що з 2004 року по 2008 рік позивач працював в одному із відділень ПАТ КБ «Приватбанк». В 2007 році була виявлена недостача коштів, службою безпеки банку було проведено службове розслідування, по результатам якого в рівних частинах заборгованість покладено на трьох осіб, сума недостачі становила 22942 гривні 81 копійок по наказу з яким ОСОБА_3 був ознайомлений. Між позивачем та відповідачем 23.09.2004 року було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Позивач відмовився від сплати заборгованості і це питання не було вирішено. В 2008 році позивач звільнився з роботи. 14.12.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання банківських послуг. Кошти а розмірі 11029 гривень 85 копійок було списано з рахунку позивача на підставі договору про повну матеріальну відповідальність. Представник відповідача не пояснив чому було списано саме 11029 гривень 85 копійок, так як по наказах сума до стягнення біля 8000 гривень.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представник відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судом встановлено, що 14.12.2011 року ОСОБА_3 став клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківський послуг, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послугу «Приватбанку», згідно якої отримав кредитну картку. ПАТ КБ «Приватбанк» відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок НОМЕР_2 та він отримав картку.

02.12.2013 року з його рахунку відповідачем було списано кошти в розмірі 4029 гривень 85 копійок, а 06.12.2013 року списано 7000 гривень із заначенням деталі операції - службова операція НЕАD-OFFICE, автоматичне погашення простроченої заборгованості.

Згідно з п. 4.6 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, які підлягають сплаті за цим договором , при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у випадку настання строків платежів за іншими договорами клієнта в розмірах, визначених цими договорами (договірне списання) в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповдно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 УК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1071 ЦК України передбачено, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

З 23.09.2004 року по 15.09.2008 року ОСОБА_3 працював в ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується копією трудової книжки. 23.09.2004 року з метою забезпечення зберігання матеріальних цінностей Печерської філії «Приватбанку» в особі директора Михеєнко Т.В., виступаючи від імені установи банку з одного боку і працівник ОСОБА_3 з іншого боку укладено договір про повну матеріальну відповідальність. На підставі наказу №7 КЗ-УВ-2008-293-п від 19.09.2008 року ОСОБА_3 звільнено з посади за власним бажанням, згідно зі ст. 38 КЗпП України.

Згідно із заключенням спеціаліста по внутрішній безпеці Печерського філіала Приватбанка від 16.05.2007 року, встановлено, що нестача в касі Печерської філії Баришівського відділення банку становить 27932 гривні 81 копійка. В зв'язку з тим, що не встановлено конкретної винної особи в недостачі, вказану суму рекомендовано розподілити в рівних частинах між трьома відповідальними особа, серед яких зазначено ОСОБА_3 .

В грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до банку щодо списання з його карткового рахунку коштів. 20.01.2014 року ОСОБА_3 дано заключення, згідно якого йому відмовлено в поверненні грошових коштів в сумі 11029 гривень 85 копійок. З посиланням на те, що в 2007 році встановлено нестачу в касі Печерської філії Баришівського відділення банку в розмір 27932 гривні 81 копійка.

В зв'язку з тим, що не встановлено конкретної винної особи в недостачі, вказану суму рекомендовано розподілити в рівних частинах між трьома відповідальними особа, а також в зв'язку з тим, що виявлено ще одну недостачу в сумі 4990 гривень вказану суму недостачі необхідно відшкодувати за рахунок працівників Баришівського відділення, з яких ОСОБА_3 необхідно було відшкодувати кошти в розмірі 438 гривень. Сума до відшкодування ОСОБА_3 значно менше суми списаних коштів (27932:3+438). Представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити розмір списаних коштів в сумі 11029 гривень 85 копійок та не надав суду докази про підстави списання саме такого розміру коштів.

Виходячи з положень ст. 1071 ЦК України списання грошових коштів можливе лише на підставі розпорядження клієнта, без розпорядження клієнта списання коштів можливе лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що кошти з рахунку ОСОБА_3 було списано за заподіяну шкоду, завдану працівником роботодавцю, а не прострочена заборгованість. Порядок накладення дисциплінарних стягнень та відшкодування шкоди передбачено ЦК України та КЗпП України. ПАТ КБ «Приватбанк» до суду з позовом до ОСОБА_3, про відшкодування коштів не звертався. Суду не надано доказів про те, що ОСОБА_3 був ознайомлений із заключенням про виявлену недостачу, з наказом про стягнення з нього матеріальних збитків. Договір про відшкодування виявленої шкоди між сторонами не укладався.

Суду не надана докази відповідачем про наявність у ОСОБА_3 простроченої заборгованості по платежам. В 2013 році ОСОБА_3 не був працівником в ПАТ КБ "Приватбанк".

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 11029 гривень 85 копійок як безпідставно списані.

Відповідно до ст. 88 Цивільно-процесуального кодексу України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивача ОСОБА_3 звільнено від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав спожвачів», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір на користь держави в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

копією паспорта ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_3; копією ідентифікаційного номеру ОСОБА_3 № НОМЕР_1; копією виписки з рахунка ОСОБА_3 НОМЕР_4 від 17.02.2014 року, згідно якого ПАТ КБ «Приватбанк» було списано кошти на суму 11029 (гривень 85 копійок; копією заключення спеціаліста по внутрішній безпеці Печерського філіала Приватбанка від 16.05.2007 року, згідно якого встановлено нестачу в касі Печерської філії Баришівського відділення банку в розмірі27932 гривні 81 копійка; копією анкети-заяви ОСОБА_3 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в «Приват Банк»; копією трудової книжки ОСОБА_3; копією договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного 23.09.2004 між «Приватбанк» та ОСОБА_3; іншими матеріалами справи.

За даних обставин позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 15, 30, 62, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст.626, 627, 628, 638, 640, 1071 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кошти в розмірі 11029 (одинадцять тисяч двадцять дев'ять) гривень 85 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок на рахунок 31215206700016, код 37862784 МФО 821018 банк ГУДКСУ в Київській області для Баришівського районного суду Київської області.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського

районного суду О. Л. Литвиненко