Ухвала суду № 44217919, 18.05.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4641/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/834/15 Категорія: 47 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Мудренко Л.І., Осіпука В.В.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю: прокурора - Романішиної Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави до Луцької міської ради, Управління держземагентства України у Луцькому районі Волинської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта, зобов'язання повернути земельну ділянку у комунальну власність,

за апеляційною скаргою прокурора міста Луцька на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 01 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року прокурор міста Луцька в інтересах держави звернувся в суд з даним позовом до Луцької міської ради, Управління держземагентства України у Луцькому районі Волинської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта, зобов'язання повернути земельну ділянку у комунальну власність.

Цього ж дня прокурором була подана заява про забезпечення позову в даній справі, в якій він просив забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 до набрання рішення суду у справі законної сили.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01.04.2015 року постановлено заяву прокурора міста Луцька про забезпечення позову в даній справі повернути заявнику.

В апеляційній скарзі прокурор міста Луцька просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з таких підстав.

Повертаючи заяву про забезпечення позову названого заявника, суд першої інстанції послався на те, що в даній заяві не вказаного причини у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, не вказано вид забезпечення позову, який належить застосувати та обґрунтування необхідності виду забезпечення позову, який належить застосувати.

Однак такий висновок зроблений судом помилково внаслідок неправильного застосування норм процесуального права, які регулюють вирішене судом питання.

Відповідно до ст. 151 ЦК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України одним із способів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Виходячи із змісту згаданої заяви про забезпечення позову та наведених вимог норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою помилково повернув заяву про забезпечення позову заявнику в порядку ч. 8 ст. 153 ЦПК України, оскільки останнім в поданій заяві було чітко зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, а саме порушення права територіальної громади на земельну ділянку, існування можливості відчуження відповідачем спірної ділянки, що утруднить або ж зробить неможливим виконання рішення про задоволення позову, та зазначено відповідний вид забезпечення позову - заборона відчуження спірної земельної ділянки. Заявником крім того, були надані відповідні докази, які обґрунтовують необхідність забезпечення позову в даній справі та вид забезпечення позову, який необхідно застосувати.

На підставі наведеного оскаржувана ухвала як така, що постановлена з порушенням наведених норм процесуального права, підлягає скасуванню з передачею питання про забезпечення позову в даній справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора міста Луцька задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 01 квітня 2015 року в даній справі скасувати, а питання про забезпечення позову в даній справі передати на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: